Український письменник і громадський діяч Михайло Коцюбинський усе життя вважав, що недостатньо "присвячує себе літературі". Ці слова дивують! Бо ж саме Коцюбинський урізноманітнив українську белетристику багатогранними напрямками, зокрема модернізмом – і вивів її на європейський рівень. Він перший з-поміж колег почав використовувати у своїх творах імпресіонізм, глибокий психологізм, неореалізм й елементи експресіонізму.
Вершинами його художнього стилю є Fata Morgana, "Що записано в книгу життя" (1910) й "Тіні забутих предків" (1911). Ви це пам'ятаєте зі школи... А що сформувало Коцюбинського як особистість? Ми в матеріалі OBOZ.UA до 111-х роковин із дня смерті письменника пропонуймо дізнатися, як він переконував Володимира Винниченка не писати твори російською мовою, як збагачував українську літературу новими словами і не тільки.
1. Відцурався від російської мови і був поліглотом
Маленький Михайло народився в місті Вінниця Подільської губернії і розмовляв винятково російською. Він ріс у російськомовній сім'ї, де батько пильно стежив за правильністю вимови тих чи інших слів. Коли ж 9-літній хлопчик дістав запалення легень, лежачи в гарячці, почав говорити українські фрази, які раніше чув від своєї няні... Минуло кілька років. Михайло, почувши від мами й тата цю дивовижну історію, вирішив спробувати писати українською. Спочатку це були пісні на зразок народних, а згодом – проза.
До речі, у 12 років майбутній письменник закохався у 16-річну красуню. Хлопчик, щоб завоювати її прихильність, почав багато читати. Для саморозвитку він обирав твори Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного та інших відомих літераторів. Вони справили на Михайла таке сильне враження, що той теж вирішив писати. Для того, аби його роботи були багатогранними й не подібними на інші, юнак самотужки вивчив різні мови. Він знав три слов'янські мови (українська, російська, польська), три романські (румунська, французька, італійська) та три східні (татарська, турецька, циганська). За деякими даними, письменник володів і грецькою!
2. Персонажі-росіяни у Коцюбинського – мовчуни
Михайло Коцюбинський у своїх творах зображував персонажів різних національностей. Йдеться про українців, молдаван, татар, поляків і не тільки. Для того, аби ті "оживали" в уяві читачів, він подавав макаронізми (механічна суміш слів чи висловів з різних мов чи переінакшення їх на іноземний лад) й цитати мовою оригіналу. От тільки був виняток – росіяни... Вони були небажаними гостями в його творчості. Отож, якщо й з'являлися в сюжетах, то за загадкових обставин (і так само швидко зникали!). Зазвичай вони були без імен ("москаль", "руський") і мовчазні (цитати були, але лаконічні), на відміну від інших персонажів.
Ймовірно, так Коцюбинський прагнув помститися за умови, в яких він жив і працював. Він був у відчаї... Показовий факт: за свою українськомовну творчість отримував мізерну плату. Наприклад, тоді російський письменник українського походження Антон Чехов продавав свої твори за 75 тисяч карбованців. А от Михайло отримував не більше 200, про що писав своїм друзям: "Доведеться пропадати... Служба ледве-ледве дає шматок хліба. А література... Соромно навіть зізнатися представникові культурної нації". До речі, російські перекладачі оповідань Коцюбинського отримували значно більше.
3. Мав скандал із Володимиром Винниченком
Спершу прояснимо важливий момент. На початку ХХ століття (в імперську добу) російська мова завдяки законодавчим привілеям в Україні панувала в усіх сферах суспільного життя.
А як щодо української? Її різні персони всіляко намагалися витіснити з активного вжитку. Отож, деякі з українських письменників приділяли велику увагу питанню розвитку рідної мови. Серед них – Михайло Коцюбинський і молодший за нього на 16 років Володимир Винниченко, український політичний і громадський діяч, прозаїк, драматург і художник. Коли другий став популярним письменником, вирішив почати писати російською мовою... Аргументував це тим, що "в Росії більше платять". На це Коцюбинський сказав своєму молодшому колезі: "Письменник не може безкарно змінити мову – вона помститься".
4. Збагатив українську мову новими словами
Михайло Коцюбинський, будучи в творчому пориві, часто привносив у літературу власні новаторські елементи. Його слова настільки гармонійно "вливалися" в текст, що здавалося, сама мова еволюціонує. Так, завдяки цьому письменнику народилися лексеми безгласний (німий, безмовний), кичера (гора, вкрита вся лісом, окрім вершини), маржина (худоба), бурун (навальна піниста хвиля) і низка інших.
5. "Змусив" всю Європу говорити про Україну
Деякі із робіт Михайла Коцюбинського моментально завоювали популярність далеко за межами України (їх читали не менш активно за книги Лесі Українки й Михайла Старицького). Йдеться про переклади Fata Morgana, Intermezzo, Persona grata, "Коні не винні", "На острові", "Тіні забутих предків" та інших шедеврів польською, чеською, німецькою, шведською й іншими мовами.
Чим вдалося підкорити "серця й душі" європейських читачів? Як ми вже писали, творчість Коцюбинського вперше в українській літературі увібрала в себе імпресіонізм, глибокий психологізм, елементи експресіонізму, неореалізм та інші трендові течії мистецтва і культури того часу. Це був надзвичайно важливий крок для української літератури, зокрема для її майбутнього!
