«У ТЦК мають працювати люди, які мають бойовий досвід, знають через що проходять воїни, і більш чуйні до сімей їхніх побратимів».
Наталія Сідак-Жарова родом із Макіївки. Юридичною практикою займається з 1993 року. Її спеціалізація — господарське право. Працювала на різних підприємствах на Донеччині, зокрема, в оборонної галузі, а паралельно консультувала громадян, підказувала, як захистити свої права власникам бізнесу.
Початок війни 2014 року застав її на посаді юриста у відділі однієї з великих компаній. Вона зрозуміла, що залишатися у Донецьку небезпечно. Її фактично витягнув з міста власник зоопарку «12 місяців» Михайло Пінчук, він запропонував роботу, подбав про житло. На Київщині Наталія прожила два роки, а потім перебралася у столицю — заледве знайшовши квартиру. Побачивши донецьку прописку, власники відмовляли.
У Києві доля звела її з колишніми співробітницями з Донецька. Вони дивувалися, що маючи такий великий досвід, пані Наталя не має посвідчення адвоката і відповідної практики. Тож допомогли підготуватися до кваліфікаційного екзамену.
Тож вона, уже як адвокат, консультувала переселенців — як отримати ті чи інші довідки, виписки, допомогу. Те, з чим зіштовхуються ці люди знала з власного досвіду. А з початку повномасштабної війни, крім суто цивільних справ почала допомагати родинам військових.
Наталія Сідак-Жарова працює з родинами військових. Фото: Борис Корпусенко
— Пані Наталіє, розкажіть, будь ласка, як ви почали працювати з військовими?
— Коли почалася повномасштабна війна, то була в Києві. Мої родичі дуже нервувалися через це, просили виїхати хоча б на захід України. Я відмовилася. Крім того, якраз у цей час знайома попросила допомогти виїхати з Костянтинівки. У неї на руках було двоє малих дітей, одне із яких було з інвалідністю та старенька мама, що не хотіла евакуюватися.
Ситуація розгорталася так, що вибиратися треба було терміново. Порадила їй сідати у будь-який транспорт волонтерів, що їде до Дніпра. Поки вона була в дорозі я з Києва знайшла знайомих в теробороні. Так ланцюжком Дніпро — Львів- Відень їх зустрічали одні волонтери і «передавали» іншим.
Так вийшло, що хтось із цих людей, дізнавшись, що я адвокат, дав мій телефон своїй знайомій. У неї була нестандартна ситуація. Її колишній чоловік загинув на війні. Компенсацію мали поділити між її дітьми, та свекрухою, але вона мешкала у росії.
Якимось чином Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки вписав маму загиблого військовослужбовця громадянку росії як члена сім’ї — отримувачем одноразової грошової допомоги у зв’язку загибеллю військовослужбовця, хоча вже на той час в Постанові КМУ 168 від 28.02.22 р. в п.2 було присутня норма, що одноразова грошова допомога виплачується членам сім’ї загиблого, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Так от, нам вдалося отримати документи з росії, що мама загиблого військовослужбовця відмовляється від компенсації на користь онуків (хоча законодавством такий документ не вимагається). ТЦК були здивовані таким пакетом документів і наполегливістю матері дітей загиблого вирішити питання відповідно до закону, але зрештою, заяву на залишок ОГД у матері дітей загиблого захисника Батьківщини прийняли і часткову виплату сім’ї виплатили у жовтні 2023 року.
У моєму оточенні є люди, які мають рідних у ЗСУ і якщо комусь потрібна допомога, то рекомендують звернутися до мене.
КОЛИ НЕОБХІДНИЙ АДВОКАТ
-На якому етапі спілкування рідних воїнів із ТЦК виникає потреба звернутися до адвоката?
-Коли люди не можуть зібрати самостійно всі необхідні довідки чи документи. Найчастіше до мене звертаються дружини зниклих безвісти, зокрема, коли намагаються отримати довідку про акт розслідування справи. Так от, через адвоката ці документи можна отримати за п’ять, максимум десять днів.
У своїй практиці зв’язуюся із військовими частинами напряму. Таким чином отримую документи, які родина не може випросити. Ще жодного разу мені не відмовили у військовій частині, хоча, звичайно, були затримки.
Так склалося, що військові частини уважніше ставляться до запитів адвоката. Водночас усім тим, чиї рідні служать у ЗСУ, я раджу мати чим більше контактів — військової частини, побратимів, командира. Крім того, практично всі військові частини зараз мають «гарячі лінії» — їх теж рекомендую знати.
— Чому виникають конфліктні ситуації у родин із ТЦК?
-Зазвичай працівники Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки намагаються допомогти сім’ям та військовим в оформленні всіх документів та заяв. Затримки при оформленні документів можуть виникнути, як на етапі передачі документів з військової частини до ТЦК. Особливо, коли це йдеться про родини загиблих.
Також може затягнутися розгляд документів у ланцюжку «районний ТЦК — Міський ТЦК (чи обласний) — Міноборони». Це пов’язано з великою кількістю заяв.
Буває й таке, що у членів сім’ї є не всі документи для отримання одноразової грошової допомоги (яку виплачують за загиблого воїна). Це може бути «протермінований» паспорт, відсутність тих чи інших документів, як, наприклад, надання рішення суду, що особа була на утриманні військовослужбовця, і має право на частину компенсації.
Адвокатка зазначає, що рідні військових часто не знають до кого звернутися з тих чи інших питань. Фото: Борис Корпусенко
ЯК РІДНИМ ВІЙСЬКОВИХ ВЗАЄМОДІЯТИ З ТЦК
— Якщо йдеться про смерть воїнів ЗСУ, то державою розроблений чіткий план сповіщень та виплати компенсацій родині?
— Так, про смерть воїна командири, або військова частина мають повідомити ТЦК протягом 24 годин. Відправити сповіщення, де загинула людина, при яких обставинах. Цей документ готують у двох екземплярах для ТЦК і для того члена родини, який вказаний у документах контактно особою. При необхідності роблять експертизу ДНК. І ТЦК має допомогти в організації поховання.
Потім рідні приходять у ТЦК і пишуть декілька заяв. Перша — на отримання коштів, які не отримав боєць за поточний чи попередній місяці, а друга — на отримання одноразової допомоги.
Відповідно до постанови 168 від 28.02.22 і наказу міноборони №45 від 25.01.2023 дуже детально розписано, хто має право на отримання ОДГ, при яких умовах, в якому розмірі, які документи має отримати ТЦК від військових, який зразок заяви мають заповнити рідні (заяву має написати кожен член сім’ї, а за дітей їхня мама чи опікун) і які документи мають надати.
До слова, спочатку родині мають виплатити усі кошти із грошового забезпечення воїна, а тільки потім уже одноразову грошову допомогу — 15 мільйонів гривень.
ГРОШОВА ДОПОМОГА: КОМУ ВОНА НАЛЕЖИТЬ
— Хто з сім’ї має право на ОГД?
— Ця сума ділиться порівну на усіх членів сім’ї, кому вона належить. Зараз цю суму розтерміновують — спочатку виплачують 1/5, а залишок розтерміновують на 40 місяців рівними частинами.
На ОГД має право дружина, колишня дружина, якщо вона не уклала потім шлюб, неповнолітні діти, батьки і утриманці військового чи військової.
Районне ТЦК має сім днів на те, щоб перевірити пакет документів і сформувати свій висновок, який, якщо він позитивний, то із цим пакетом документів мають передати на міський чи обласний ТЦК, ті ще раз перевіряють і робить висновок, що такі то й такі особи мають право на ОГД. Всі ці документи направляють у Департамент соцзабезпечення Міноборони. Там є спеціальна комісія, що розглядає справу і розділяє, скільки кому коштів виплатять. Висновок спрямовують до Казначейства і починаються виплати на рахунки, які рідні зазначали у заявах.
— А як щодо дітей, народжених поза шлюбом?
— Якщо у свідоцтві про народження дитини вказано, що військовослужбовець є батьком (визнана ним), то ця дитина теж отримає виплати. Окреме питання, яке зараз не врегульоване, чи виплачувати кошти дітям, яких народили методом репродуктивної медицини. На мою думку, якщо народжуватимуться такі діти, то держава повинна подбати про них.
Щоб отримати офіційну відповідь треба писати листи. Фото: Борис Корпусенко
ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ І «ПОЗАШТАТНІ» СИТУАЦІЇ
— Є якийсь час, який відведений на час у який має «вкластися» все оформлення документів?
— У перші місяці повномасштабної війни це займало від 30 днів до трьох місяців. Але зараз може бути від півроку до восьми місяців, бо ТЦК зараз перевантажені. З пораненими, сім’ями загиблих і безвісти зниклих часто працює декілька людей, що просто не справляються із цим навантаженням. І спрацьовує людський фактор: щось недогледіли, але, не боюся сказати, що інколи працівники ТЦК спеціально затягують розгляд. У моїй практиці є такий випадок із родиною загиблого воїна Данила Мельника.
— Розкажіть, будь ласка, про цей випадок
— До мене звернулася дружина загиблого Героя — Інна М. (мене порекомендував її друг). З початку повномасштабної війни вона лікувалася від онкології у Франції. Проте це не завадило оформити нотаріально всі документи, які були необхідні, зробити апостиль.
Її чоловік, Данило загинув 10 травня 2023 року, а десь у десятих числах серпня у мене був готовий повний пакет документів. Тож разом із батьками загиблого воїна ми пішли у ТЦК.
І на цьому етапі почалися прискіпування, мовляв, не так прийшли, не всі папірчики є — попросили якусь довідку. Я її сфотографувала, зробила запит на Міноборони, яким нормативно-правовим актом вона передбачена. Звідти отримала відповідь, що не знають, що це за «папір», бо його нема у переліку необхідних. Крім того, ТЦК на той час, ще не подало у військову частину запит на отримання документів по цьому воїну. Але, ці документи були у мене. У ТЦК здивувалися, але повідомили, що мають самостійно отримати відповідь від військової частини.
Коли родина «закрила» питання по грошовому забезпеченні воїна, то почали збирати пакет документів на отримання ОГД (одноразової грошової допомоги). Тут пакет документів ми подали в районний ТЦК 29 листопада 2023 року. Там знову, начебто, побачили якісь недоліки, але документи взяли.
У середині січня цього року я, як адвокат, написала запит до Державного бюро розслідувань із проханням розібратися, де на розгляді перебуває справа родини М. Тож чарівним чином лише 24 січня 24 року спецпоштою районне ТЦК відправило пакет у міське ТЦК. З припискою, повідомити районному ТЦК, що саме у пакеті документів не відповідає вимогам Наказу Міноборони № 45. Але у міському ТЦК 28 січня 24 року всі документи прийняли, зауважень у них не було.
Здавалося б, два місяці, що можуть змінити? Але можуть, у цей час дружина воїна боролася з онкологією. Вона померла. Упродовж останніх місяців життя, мені, як її адвокату доводилося мало не щодня спілкуватися з нею щодо тих чи інших документів та завірень цих документів. Працівники ТЦК знали про її хворобу, і мені здається, що тягнули час…
Адвокатка зазначає, що ТЦК зараз дуже перевантажені
КОЛИ РІДНИЙ ЗНИКАЄ БЕЗВІСТИ
— Не всі рідні загиблих воїнів мають змогу звернутися до адвоката. Що важливо їм знати при спілкуванні з ТЦК?
— Я б радила робити копії усіх документів, що ви здаєте у ТЦК, зокрема і заяви. І час від часу дізнаватися на якому етапі розгляд справи. Якщо є якісь затримки, то дізнатися, у чому причина.
Бо, буває, що районні ТЦК передають пакет документів до Обласного ТЦК, а там відмовляються прийняти документи, повертають їх. А районне ТЦК не повідомляє рідних, що виникли проблеми і документи лежать без роботи, аж поки рідні не почнуть цікавитися: «А що там з документами?».
— У випадку, коли рідний зникає на фронті? Що робити сім’ї?
— Коли рідний не виходить на зв’язок понад три дні від домовленого терміну (бо, буває, що рідних повідомляють, що йдуть на завдання, і зв’язку не буде тиждень), то треба телефонувати до побратимів, командира, начальника військової частини. І тут часто виявляється, що багато хто не знає номерів телефонів. Не знає, куди звертатися.
Я рекомендую спочатку — до військової частини. Паралельно можна написати заяву про зникнення військовослужбовця до Міністерства внутрішніх справ — на сайті є спеціальна форма. Звернутися можна до Уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин, Національного інформаційного бюро. Також можна звернутися до Національної поліції із заявою про зникнення людини.
Надалі, якщо рідні отримають сповіщення, що військовослужбовець вважається зниклим безвісти, то їм необхідно звернутися до ТЦК щодо оформлення документів та заявою про виплату (перерахування) грошового забезпечення. На отримання цих коштів має право дружина, а якщо її нема, то неповнолітні діти або ті члени сім’ї, які були на утриманні.
— У яких випадках зниклих безвісти визнають загиблими?
— Це теж чітко все внормовано. Якщо військовий зник безвісти через воєнні дії на строк понад два роки, або щонайменше на 6 місяців за окремих умов, його родина може звернутися до суду з заявою про визнання його померлим. Проте бувають випадки, коли людину вважали загиблою, а виявляли у полоні.
Таке було навіть у моїй практиці. До мене звернулася дружина, їй повідомили, що чоловік зник і при цьому неофіційно сказали, що він загинув. У сповіщенні було вказано, що «безвісти зниклий». Через чотири місяці після цього вона звернулася до мене. Саме з цього я і почала, бо таке формулювання, дуже часто означає, що людина в полоні і про неї немає відомостей.
«Майте надію» — це слова психолога, але їх вона почула від мене, адвоката. Спочатку ми з нею отримали всі документи про факт зникнення, і звернулися в усі можливі інстанції. У тому числі у Координаційний центр безвісти зниклих СБУ. У жінки була можливість подати запит про зникнення чоловіка через представництво Червоного Хреста Угорщини. Ті, сконтактували з російським товариством ЧХ і через якийсь час звідти прийшло підтвердження, що чоловік перебуває у полоні. Тож вона чекає його повернення.
Також в Україні діє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, який має розроблену дорожню карту для сім’ї військовослужбовця для різних випадків. І до них раджу звертатися за підтримкою сім’ям полонених.
— Як можна покращити роботу ТЦК?
— На мою думку у ТЦК мають працювати люди, які мають бойовий досвід, знають через що проходять воїни, і будуть більш чуйними до рідних їхніх побратимів.
До слова, коли адвокат спілкується із родинами загиблих або зниклих безвісти, то він, мимоволі ще й працює як психолог. Підтримує їх. Це важливо для всіх.
Читайте також:
- Як працює Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими
