Протягом трьох місяців літа щодо мешканців анексованого Криму склали понад сто адміністративних протоколів про «дискредитацію» Збройних сил Росії. Такою є статистика Представництва президента України в АРК. Кримчан штрафують за слова, пісні, татуювання і навіть їжу. Крим.Реалії розповідають, як кримчани протестували проти російської війни з Україною влітку.
Після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, в її законодавстві з'явилася стаття 20.3.3 Кодексу про адмінправопорушення – «публічні дії, спрямовані на дискредитацію використання Збройних сил Росії з метою захисту інтересів Росії та її громадян, підтримки міжнародного миру та безпеки». Нею російська влада переслідує громадян за будь-які прояви антивоєнних поглядів.
У більшості випадків кримські суди, задовольняючи ці протоколи, визнають кримчан винними, зазначають у правозахисній організації «Кримський процес».
Торік у Криму масово штрафували за слова «Ні війні» та «За мир». Згодом кримські антивоєнні протести змінилися. Тепер голоси проти російської війни з Україною можна побачити не лише у соцмережах, а й в одязі, татуюваннях і навіть їжі.
«Злочинні» слова
31 серпня підконтрольний Росії Керченський міський суд на сім діб заарештував місцевого жителя за публікацію в соцмережах проукраїнської символіки, повідомляють російські ЗМІ.
Таке покарання було для чоловіка через те, що він опублікував на своїй сторінці в соцмережі «Одноклассники» зображення українського тризубця, дівчини з прапором України та підписом «Слава Україні!».
У Керченському міському суді вважали, що це «є символікою та атрибутикою, яка раніше використовувалася організацією українських націоналістів (ОУН), члени якої активно співпрацювали з нацисткою Німеччиною (так влада Росії офіційно заявляє про діяльність українських націоналістів у XX столітті – КР)», – зазначили в суді.
Ім'я заарештованого не розкривають. Його позиція у справі невідома.
Подібні приклади у Криму поширені. У червні в Севастополі за гасло «Слава Україні!» російські силовики затримали місцеву жительку. За інформацією Крим.Реалії, жінка вигукнула його в день святкування Дня Росії у центральній частині Севастополя. Перехожі відповідали їй: «Героям слава!».
Святкування Дня Росії на Приморському бульварі. Севастополь, 12 червня 2023 року
Силовики змусили жінку публічно вибачатися.
Ще один резонансний випадок трапився влітку в аквапарку Алушти. Трьох дівчат-аніматорок місцеві силовики звинуватили в тому, що вони «прилюдно танцювали під тематичну пісню українського виконавця з неприпустимим змістом».
Після публічних вибачень «за необдуманий вчинок» та виконання пісні на підтримку президента Росії Володимира Путіна кожну з дівчат оштрафували на 15 тисяч рублів.
Як з'ясувалося, йдеться про пісню української артистки Вєрки Сердючки «Гуляночка», в якій є слова: «Ще не вмерла Україна, якщо ми гуляєм так».
Український співак Андрій Данилко у сценічному образі Вєрки Сердючки. Архівне фото
Раніше за публічне прослуховування цієї пісні вже переслідували кримчан. Російська влада Криму вважає цю пісню «недоречною» в контексті повномасштабного вторгнення Росії в Україну».
Заборонені солодощі й тату
Наприкінці червня жителька Севастополя отримала в подарунок від чоловіка букет із солодощів, прикрашений написом «Слава Україні!». Фото оприлюднив Telegram-канал «Крымский смерш» – проєкт провоєнного блогера з Феодосії Олександра Таліпова, покликаний допомагати російським спецслужбам виявляти кримчан із проукраїнськими чи антивоєнними поглядами.
Букет із солодощів із написом «Слава Україні!», зібраний у магазині Сімферополя під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, 22 червня 2023 року
Що сталося з власницею подарунка, невідомо. Але ця історія є показовою тим, що жителі Криму в умовах адміністративного тиску висловлюють таким чином свої погляди на побутовому рівні.
У Криму можна зустріти людей із татуюванням півострова з українським гербом. За це теж можуть бути проблеми із силовиками. Як правило, за подібні факти змушують публічно перепрошувати.
Татуювання на тілі із зображенням Кримського півострова. Ілюстраційне фото
Покарання рублем за написи на паркані та в соцмережах
На 100 тисяч рублів у серпні оштрафували 70-річного джанкойця за написи на паркані. Силовики вважали їх сенс «неприпустимим» і склали протокол про «дискредитацію» російської армії. А місцевий суд погодився з цим та призначив йому штраф, сума якого значно перевищує стягнення у подібних справах у Криму.
До арт-об'єкта «Я люблю Джанкой» навесні 2022 року додали символи російського військового вторгнення
За які саме написи постраждав пенсіонер, невідомо. Обставини цієї справи не розкриваються. Ім'я та позиція фігуранта справи також невідомі.
У липні в цьому ж місті штраф у 35 тисяч рублів за невідомі коментарі, що «дискредитують російську армію», в соцмережах заплатив незрячий активіст Ігор Нікітенко.
Житель Джанкоя Ігор Нікітенко
Він провину не визнає, але вирішив сплатити штраф, щоб його не стягували примусово. На думку Ігоря Нікітенка, штрафи в кілька тисяч рублів «непідйомні» для більшості кримчан, особливо для тих, хто живуть на мінімальну пенсію чи зарплату. Таким чином, російська влада намагається заглушити антивоєнні голоси в Криму економічними важелями.
«Спротив у Криму зростає»
Крим «б'ється та продовжує боротися за свою свободу разом з усією Україною», стверджують у Представництві президента України в АРК.
Спротив на півострові не лише масштабується та посилюється. Він щоразу стає більш потужним
Представительство президента Украины в АРК
«Попри понад дев'ять років в окупації та спроби Росії знищити все українське в окупованому Криму, спротив на півострові не лише масштабується та посилюється. Він щоразу стає більш потужним, видимим і сповненим нових ідей про те, як протистояти окупанту. Про посилення спротиву в Криму свідчать і нові незаконні адміністративні провадження в окупаційних судах Криму за статтею про так звану «дискредитацію Збройних сил Росії», – заявляють у відомстві.
Скільки загалом кримчан оштрафовано за статтею 20.3.3 КоАП Росії, достеменно невідомо. Загальної статистики немає. Правозахисники та представники органів влади України мають різні дані.
Антивоєнний напис у Севастополі, 17 березня 2023 року
За інформацією правозахисної організації «Крим SOS», таких протоколів з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну було складено 409, а найбільше штрафів – 62 – винесено підконтрольним Москві Київським районним судом Сімферополя.
У Представництві президента України в АРК стверджують, що з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну підконтрольними Росії судами в Криму оштрафовано 473 кримчанина.
Навесні таких фактів, за підрахунками правозахисників, було 350. Тобто за літо їх побільшало.
Загальна сума штрафів, винесених у Криму за статтею 20.3.3 КоАП Росії, починаючи з березня 2022 року, становить понад 12 мільйонів рублів, повідомив генпрокурор України Андрій Костін.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
