У кримських школах старшокласники отримали нові підручники з історії Росії, які містять російські пропагандистські тези щодо повномасштабного вторгнення РФ в Україну та окупації українських територій. У підручнику також розповідається про «подвиги» російських військових і «протистояння РФ з НАТО». Чому навчатимуть українських дітей у Криму та інших окупованих українських територіях, і в чому проблема російської освітньої програми, читайте в матеріалі Крим.Реалії.
Авторами підручника названі помічник президента РФ Володимир Мединський та ректор МДІМВ Анатолій Торкунов. У посібнику викладено тези, що повторюють російську пропаганду щодо окупації Криму та інших українських територій, вторгнення Росії в Україну та відносин між РФ і країнами Заходу.
Навчальний посібник також містить тези про «український неонацизм». Як виправдання військового вторгнення в Україну повідомляється, що США та НАТО «почали готувати Україну на роль головного тарану проти Росії». Є у навчальному посібнику і теза про «біолабораторії США», які нібито працювали в Україні, а також про курс України на членство в НАТО та зусилля з деокупації Криму.
Параграф 11 навчального посібника фактично повністю повторює наративи російської пропаганди, яка стверджує, що Росія була «змушена» розпочати вторгнення своєї армії в Україну.
Тези з російського підручника з історії РФ
Також повідомляється, що після російського вторгнення «Захід завалив український режим грошима та зброєю, а проти Росії було запроваджено безпрецедентні за масштабом санкції», які називаються у підручнику «абсолютно незаконними».
У завданнях, які пропонують учням після кожного параграфу, пропонують «показати на мапі території, що увійшли до складу Росії у 2022 році» (йдеться про тимчасово окуповані російською армією українські території». Повідомляється також, що вторгнення в Україну «згуртувало російське суспільство».
Тези з російського підручника з історії РФ
Про українську армію в підручнику з новітньої історії РФ повідомляється, що російським військовим «протистоїть ідеологічно прокачана, оснащена зброєю НАТО, підготовлена за їхніми стандартами армія ЗСУ, що поповнюється закордонними найманцями та інструкторами». Тези про іноземних найманців у ЗСУ неодноразово лунали раніше у російській пропаганді.
Окремий розділ підручника розповідає про «подвиги» російських військових на війні проти України. Багато прикладів ґрунтуються на тезі необхідності померти заради вищої мети. Наприклад, про російського військового Олександра Жихарева повідомляється, що він «загинув як найкращий з героїв», а про іншого російського військового написано, що він «борючись до останнього патрона, підірвав себе і ворогів, які оточили його, останньою гранатою».
Школярам прямо повідомляється, що «готовність віддати життя за Батьківщину» – це почесно і «... властиве російському, радянському, російському солдатові». При цьому «російськими людьми» названо представників різних національностей, від українців і татар до дагестанців.
Тези з російського підручника з історії РФ
У заключній частині розділу про війну Росії проти України школярам пропонують низку завдань, серед яких – навести приклади «подвигів учасників СВО», аналогічні тим, що чинили радянські солдати під час Другої світової війни.
Також старшокласникам пропонують «довести, що на початку 21 століття Росія була відкрита для партнерських відносин із країнами Заходу» та знайти приклади «антиросійської політики» в Україні.
Серед перевірочних питань для закріплення теми наприкінці глави підручника – «чому саме Україна відіграє ключову роль в ідеологічному протистоянні Заходу з Росією?» та «які загрози для населення Криму» спричинили російську анексію Кримського півострова.
Школярам також пропонується підготувати презентації про російські організації, які «надають допомогу російським військовим і добровольцям», які беруть участь у війні проти України, та підготувати проєкт на тему «Політичний портрет Б. Єльцина, В. Путіна, Д. Медведєва (на вибір) на тлі епохи».
Підручник з історії Росії: зміст
Кримський історик, публіцист, автор історичних публікацій на Крим.Реалії Сергій Громенко вивчив навчальний посібник для старшокласників, виданий у Росії. За його словами, у цьому підручнику «відсоткове співвідношення 80 на 20 – на користь пропаганди».
Це, напевно, найгірший підручник з усіх, які останніми роками видавали в Росії
Сергій Громенко
«Це, напевно, найгірший підручник з усіх, які останніми роками видавали в Росії з погляду відповідності історичного матеріалу тому, що в ньому викладено. Не те щоб для російських підручників було новим знову коригувати оцінки, але вперше, напевно, настільки історія і написаний підручник не збігаються. Причому це стосується не лише новітньої історії нападу Росії на Україну, а й, насамперед, це стосується всієї російської історії, починаючи з кінця 80-х років. Цей підручник настільки відірваний від реального життя, в ньому «є все хороше» і нічого поганого немає, як немає вибухів у житлових будинках Росії в 1999 році. А те «хороше», яке там є, ще й перекручене. Так, з цього підручника можна дізнатися, в якому році Гагарін відлетів у космос, але не завдання підручника бути просто хронологічною таблицею», – зазначив він.
Сергій Громенко
Заради справедливості Сергій Громенко зазначив, що деякі проблеми з підручниками з історії можна знайти в різних країнах світу, оскільки вони так чи інакше продовжують традицію, закладену ще в 19 столітті, і за 200 років сама традиція шкільних підручників застаріла. Однак російський підручник з новітньої історії РФ, за його словами, вирізняється з низки причин.
Там з одного боку – цензура, з іншого – брехня
Сергій Громенко
«Там з одного боку – цензура, з іншого – брехня. І російський підручник історії поганий тим, що він єдиний. В Україні підручників багато, і є можливість обирати та маневрувати. А в російських реаліях один підручник – отже, є лише одна правильна відповідь на ЄДІ. Ось у чому головна проблема, а не у тому, що там дають неправильні інтерпретації», – пояснив історик.
Таким чином, у школах Росії, в анексованому Криму та інших окупованих Росією українських територіях вчителі поставлені в жорсткі рамки і зобов'язані під час навчального процесу слідувати тільки єдиному підручнику.
Підручник з історії РФ для старшокласників
Сергій Громенко зазначив, що єдиний підручник є частиною глобальної проблеми російської освіти, коли федеральні освітні програми є обов'язковими для всіх.
«Раніше в Росії вчителі могли самі обирати програми, створювати свої власні програми навчання, головним було – навчити дітей, щоб вони по суті були здатні скласти ЄДІ. Нині ж у Росії затверджені для багатьох предметів, зокрема для історії, федеральні програми, і від них відступати не можна. Тобто вчитель історії перетворився на ретранслятор підручника, він не може відійти (від програми – КР) навіть не тому, що йому інший підручник забороняють, а тому, що програма тепер стала обов'язковою та єдиною на всю Росію. У цьому головна проблема», – розповів він.
Отже, якщо старшокласник, який навчається за російською програмою в кримській школі, хоче скласти ЄДІ, він у своїх відповідях зобов'язаний дотримуватися «духу та літери» нового російського підручника з історії. За словами Сергія Громенка, тепер для учнів «всі ходи повністю заблоковані, більше не можна буде сказати, що в школі історію РФ навчали за іншим підручником чи програмою. Школярів підвели до того що, вони зобов'язані дати «єдино правильну» відповідь.
Відповідаючи на питання Крим.Реалії, чим це загрожує в короткостроковій перспективі, Сергій Громенко висловив думку, що нові підручники навряд чи зможуть змінити світогляд старшокласників, оскільки в більшості вони вже сформували свою думку, але в майбутньому проблемою можуть стати єдині підручники з історії РФ молодших класів.
Дитина не зможе адекватно протистояти одинадцятирічній пропаганді. Тож це – відкладений ефект
Сергій Громенко
«Підручник для старшокласників мало що змінює: якщо вони вже були «z-патріотами», то підручник це лише підтвердить. Якщо вони були опозиційно налаштованими чи аполітичними, то підручник нічого не зможе зробити: завчили, здали та забули. Проблема буде тоді, коли в Росії почнуть з'являтися підручники для молодшої школи – а там вчать історію вже з першого класу. Ось тоді відсоток «зомбованих» підвищуватиметься, бо дитина не зможе адекватно протистояти одинадцятирічній пропаганді. Тож це – відкладений ефект. Прямо зараз нічого не зміниться, але за кілька років почнуться труднощі», – пояснив Сергій Громенко.
- На тлі війни з Україною в Росії активізувалася і державна пропаганда серед дітей. У школах навчальний тиждень починається з виконання гімну та підняття прапора, запроваджено обов'язкові «Розмови про важливе». У межах цього уроку дітям розповідають про «спеціальну військову операцію» – так російська влада офіційно називає війну проти України.
- Очільниця підконтрольного РФ Міністерства освіти Криму раніше заявила, що школярам у Криму викладатимуть «початкову військову підготовку».
- Підручники з «нової історії» російська влада планує поширити і в навчальних закладах на тимчасово окупованих територіях Україниє Український Центр національного спротиву повідомив раніше, що нові підручники з історії російська влада планує поширити і в навчальних закладах на тимчасово окупованих територіях України.
- Українські правозахисники неодноразово звертали увагу на воєнізований формат виховання дітей в анексованому Криму. Психологи відзначають тиск на свідомість дітей у сучасній освіті Росії.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
