Втілення волі та гідності: за підтримку ЗСУ волонтери Донеччини отримали нагороди

Джерело:  vchasnoua.com  /  16:32, 30 Липня 2022

Міноборони за поданням Міністерства ветеранів відзначило найактивніших мешканців Донеччини за їх невтомну підтримку українських військових

Медалі «За сприяння Збройним силам України» та подяки у День Української Державності отримали мешканці Донеччини, які вже не перший рік допомагають ЗСУ, повідомляє «Вчасно».

Важливий та вкрай необхідний волонтерський фронт є складовою успіху Збройних Сил України на полі бою, вважають у Мінветі та Міноборони. Тому медалі та подяки за підтримку ЗСУ міністерка Юлія Лапутіна особисто вручила мешканцям Донеччини.

«Волонтерська діяльність зміцнює націю та єднає суспільство, — зазначила міністерка. — Це люди, які свідомо віддають те, що у них є й що напрацювали, для підтримки армії і переселенців. Це зміцнює стійкість нації, єднає суспільство. Українська ідентичність — це цінності: воля, гідність, відповідальність. Ці волонтери і є усвідомленням цієї відповідальності та патріотичної позиції».

Серед нагороджених родина мешканців Покровська, Микола та Ірина Ташлицькі, допомагають захисникам країни з 2014 року. У кожного свій напрям волонтерства, а разом роблять загальну справу. На початку повномасштабного вторгнення одразу почали шукати для хлопців одяг, захист, продукти. Весь дохід з власного бізнесу одразу пішов на допомогу. Але цього було мало, тому допомогли зв’язки у волонтерському середовищі.

«Завдяки волонтерству ми зустріли багато гарних людей, з якими могли й ніколи не зустрітися — це волонтери з Києва, Одеси, Харкова, Рівного, Івано-Франківська, зі Львова та з інших міст, — каже Ірина Ташлицька. — З лютого цього року процентів дев’яносто п’ять всіх волонтерів одразу включилися та з перших днів кинулися допомагати, дзвонили, питали: «Що потрібно? Що привезти?»

За роки волонтерства родина Ташлицьких відправила захисникам регіону тони гуманітарної допомоги. Й сьогодні Ірина та Микола не зупиняються.

Також з подвійною силою розвернули волонтерську діяльність й мешканці Краматорська — Надія Масюченко, Сергій Наконєчний, Олександр Качура. Досвід з 2014 року та довіра мешканців регіону допомогли швидко долучитися до потреб ЗСУ й з 24 лютого цього року. Завдяки цим волонтерам та їх аудиторії захисники Донеччини вже отримали 15 автомобілів, різні технічні засоби та іншу допомогу, яка «працює» на захист східних кордонів країни. Найбільш сьогодні хлопці потребують автівок та квадрокоптерів, кажуть волонтери. Головне — швидко знайти гроші та придбати те, що потрібно захисникам.

«24 лютого ми відкриваємо очі, почалася війна, а своїх заощаджень, щоб допомогти військовим, є дві-три тисячі, — каже Сергій Наконєчний. — Тому важливо було шукати гроші й добре, що люди нам довіряють. Часто було таке, що продавали авто, а коли дізнавалися, що ми беремо на потреби ЗСУ, то знижували ціну. Найшвидше нам вдалося зібрати 6 000 доларів на авто для аеророзвідки — зробили це всього за два дні».

Волонтери кажуть, що з часом люди втомлюються давати гроші на волонтерський напрям, але важливо вміти не втрачати зв’язок з аудиторією.

«Робимо пости у соцмережах. Щоб охопити більшу аудиторію, почали співпрацювати з декількома Телеграм-каналами, — розповідає Надія Масюченко. — Ще є група айтішників з Донецької області, які виїхали до Львова, але продовжують допомагати нам. Допомога людей дуже важлива! Особисто на такі речі, як квадрокоптери. За свої гроші ми могли придбати лише пару одиниць. Але, наприклад, одна родина допомогла купити нам близько 40 коптерів».

Коли не вистачало донатів, Олександр Качура вирішив продати весь тираж своєї книги «Шмаття війни Донбасу» та передати гроші на придбання чергових технічних подарунків військовим.

А ще кожен волонтер сьогодні дуже ризикує: вони, як і військові, знаходяться під прицілом ворога. Волонтерські бази, доставка допомоги, евакуація мирних — це ризик. Але кожен усвідомлює, на що підписався, та заради чого він це робить.

«На початку травня ми поїхали евакуювати одну родину з Авдіївки та потрапили під обстріл, — згадує Олександр. — Снаряди лягали щільно у шаховому порядку. Ми намагалися їхати між снарядами, але один з них все ж потрапив у заднє колесо, ледь дотягли до найближчого блокпосту. Але головне — родину вивезли у безпечне місто».

Так викарбовувався характер волонтерів Донеччини, які родинами, дружнім колом, об’єднавши навколо себе інших патріотів зі всієї України, сьогодні допомагають ЗСУ наближати перемогу.

Вгору