Хтось називає це місце “одним з чудес країни”, хтось – “донецькою Швейцарією”. Та багатьом українцям воно відоме як національний парк “Святі гори”, який розташовується біля Святогірська уздовж річища Сіверського Донця. Тут може запаморочитись у голові від висоти літніх сосен, зачаровують крейдяні гори, а рідкісні рослини милують око. Та з початком повномасштабного вторгнення РФ парк зазнав великої руйнації, адже з березня по вересень 2022 року активні бойові дії проходили безпосередньо на його території.
Східний Варіант дізнався, у якому стані знаходиться національний природний парк “Святі гори” після воєнних дій, які є негативні наслідки та чи вже працюють над відновленням одного з чудес України.
“І честь, і шана тим співробітникам, які повернулись працювати попри тяжкі умови життя”
До повномасштабного вторгнення у національного природного парку “Святі гори” були великі плани з реалізації програми рекреаційної діяльності. Про це “Східному Варіанту” розповів виконуючий обов’язки директора парку Сергій Приймачук. Зокрема, хотіли збудувати еколого-просвітній центр для проведення екскурсій, виховання молоді, заснувати музей. Адже цінність парку полягає не тільки у природних можливостях, а й в історичній складовій.
Територія національного парку. Фото: Східний Варіант
“Парк охоплює території, де були поселення й III віку до нашої ери, є антропологічні цінності. Ми планували зробити підвісну дорогу через Сіверський Донець, де були б оглядові майданчики, щоб мешканці різних міст Донеччини й усієї країни приїздили й спостерігали у реальному житті за птахами, водоплавними птахами, за деревами зверху. Були плани збудувати альтанки для відпочинку. Вже були проєктні розрахунки, але все це порушила Росія”, – розповідає Сергій Приймачук.
Сергій Приймачук. Фото: Східний Варіант
Приймачук пригадує, перші ворожі “прильоти” у парк були вже 24 лютого, обстрілів зазнало й місто Святогірськ, що поруч. Тоді почав горіти й ліс. Але через активні бойові дії, співробітники парку не мали можливості його гасити. Працівники намагались вивезти деяке обладнання, але через підрив мостів зробити це не вдалося.
Спалена техніка внаслідок воєнних дій на території парку. Фото: Східний Варіант
“Ми евакуювали пожежну машину, а також систему відеонагляду, яку нам допоміг встановити Департамент екології Донецької ОВА. Відеоспостереження вели моніторинг у радіусі 25-30 кілометрів, це давало можливість швидко виявляти пожежі, висилати туди наряд з технікою. Але більшість техніки залишалась тут, коли загарбники окупували Святогірськ та територію парку”, – каже Сергій Приймачук.
Фото: Східний Варіант
Коли армія РФ тікала з міста після успішного контрнаступу ЗСУ, окупанти викрадали організаційну техніку та транспорт парку. Двері адміністративної будівлі виламали, меблі поламали, а сейфи зламали. Багато чого російські військові забрали із собою, каже Сергій Приймачук, вирвали навіть жорсткі диски з комп’ютерів.
Стан адміністративної будівлі після деокупації. Фото надане співробітниками парку
Після деокупації адміністрація парку одразу ж відновила роботу. Та окрім моніторингу флори та фауни, стояла задача допомогти співробітникам, які пережили жахи окупації.
Фото: Східний Варіант
Керівник нацпарку каже: “По штату в нас 117 співробітників. І нема жодного чи жодної, у кого б не постраждало чи не було б зруйновано житло”.
Фото: Східний Варіант
Допомогу парку надали Міністерство захисту довкілля, Департамент екології Донецької ОВА, а також інші національні парки країни, наприклад, “Синевир” та “Верховинський”. Це була як комп’ютерна та організаційна техніка, так і офісні меблі. Небайдужі приносили їжу, а благодійні організації надали допомогу працівникам у вигляді засобів гігієни, постільної білизни.
Фото: Східний Варіант
“Коли люди повертались, був вже вересень, наступали холоди. Була потреба у буржуйках, генераторах, постіль. Усе це нам привозили, допомагали. Хто віз картоплю, хто цибулю, хто капусту, щоб наші люди могли вижити. Тому що люди пережили страхіття. На Святогірськ скидали такі бомби, що й магній горів і метал плавився. У нас загиблі два співробітники. Тому честь і шана тим співробітникам, хто повернувся працювати, незважаючи на тяжкі умови життя”, – каже Сергій Приймачук.
Фото: Східний Варіант
Фото: Східний Варіант
Допомагали й країни-партнерки. Так, Міністерство навколишнього середовища Литви теж надіслали для національного парку “Святі Гори” автомобіль, генератори, електроінструменти.
18 тисяч гектарів лісу пошкоджено під час повномасштабної війни
Із загальної площі національного природного парку «Святі Гори» 40,6 тис. га наразі деокуповано 38,6 тис. га або 95% його території, з яких обстежено на наявність вибухонебезпечних предметів лише 462 га або 1,2 %. Про це Східному Варіанту розповіли у Департаменті екології Донецької ОВА.
Територія національного парку, знята з допомогою квадрокоптера. Фото надане співробітниками парку
За попередніми підрахунками площа лісів, пошкоджених через пожежі та механічні причини, складає майже 18 тисяч гектарів. Крейдяні схили, які є унікальними для всієї Європи – понівечені. Вони всіяні, як і інша територія парку, нерозірваними снарядами та «небезпечними подарунками» від окупантів. Значний негативний вплив воєнних дій фіксують й у тваринному світі.
Територія національного парку, знята з допомогою квадрокоптера. Фото надане співробітниками парку
“Перший удар на біорізноманіття парку припав у 2022 році на сезон розмноження тварин, з березня по липень, що, ймовірно, у короткостроковій перспективі може призвести до зменшення чисельності крупних видів тварин. Птахи гинуть внаслідок бойових дій, покидають свої оселища, втрачають потомство, мігрують у більш безпечні місця. Наразі кількісна або якісна інформація щодо випадків мору риби та/або загибелі тварин, зниклих видів рослин внаслідок проведення бойових дій та окупації до департаменту не надходила. Науковці не можуть встановити, як постраждали тварини, птахи, комахи на території парку, бо неможливо потрапити на території, які залишаються не розмінованими”, – пояснює заступниця директора Департаменту екології Донецької ОВА Яна Дьякова.
Територія національного парку, знята з допомогою квадрокоптера. Фото надане співробітниками парку
За словами працівників департаменту, доступ до лісу зараз теж обмежений або відсутній взагалі. Від бойових дій страждають усі тварини, але різною мірою. Війна по-різному впливає на різні популяції й види. Це може призвести як до безпосередньої загибелі особин, так і до опосередкованої – через знищення чи забруднення оселищ, багато тварин змушені змінювати свою звичну поведінку, території, життєві чи сезонні цикли тощо.
Фото: Східний Варіант
Фото: Східний Варіант
Найбільше від забруднення лісів вибухонебезпечними предметами страждають великі парнопалі тварини: лосі, олені, сарни, дикі свині, що можуть підриватися на мінах і внаслідок спрацювання розтяжок.
Фото: Східний Варіант
Проведення бойових дій та окупація парку призвела до пожеж та механічного ушкодження лісів на 80% території національного парку «Святі Гори». Та Сергій Приймачук каже, 80% – це цифра, яка була виявлена під час візуального моніторингу місцевості парку квадрокоптером. Остаточна оцінка буде відома тільки після досконалого вивчення території.
Фото: Східний Варіант
Яким буде відновлення національного парку?
Фото: Східний Варіант
У Департаменті екології кажуть, за дорученням голови Донецької ОВА Павла Кириленка вже створені комісії, які мають встановити факти заподіяної шкоди, підрахувати збитки територіям та об’єктам природно-заповідного фонду.
Фото: Східний Варіант
Про результати відновлювальних робіт розповідає й Сергій Приймачук:
“Зробили ремонт адміністративного приміщення: будівлю, техніку, вставили вікна, двері. Про нові насадження говорити поки що зарано. У нас немає для цього площі. Але нещодавно ми провели посадку туї, декілька десятків посадили сосни, але це мізер у порівнянні з тим, що потрібно парку для відновлення”.
Фото: Східний Варіант
Чи не головна проблема для парку – це мінування. Як йшлося вище, лише 1,2% території обстежено на наявність вибухонебезпечних предметів. Це значно ускладнює процес моніторингу лісу, унеможливлює проведення нових посадок та заходів з гасіння пожеж, адже на цю територію ще довго може не бути повноцінного доступу.
Фото: Східний Варіант
Сергій Приймачук каже, з настанням весни починає зростати трава – міни буде важче знайти, а отже розмінування будуть відбуватися ще повільніше.
Фото: Східний Варіант
Зараз в адміністрації є план дій для відновлення роботи національного парку, але програма відновлення буде повністю розроблена та прийнята тільки після виявлення усіх пошкоджень та підрахованих збитків. А це, своєю чергою, можливо після розмінування та обстеження усієї ділянки лісу.
Фото: Східний Варіант
Думка експерта
“Відновлення має бути в інтересах природи”
Олексій Василюк з Української природоохоронної групи каже, що точно не треба поспішати з висадкою нового лісу на території національного парку “Святі гори”, адже це може зашкодити тваринам та рослинам, які там мешкають.
“Вздовж Сіверського Донця проживає найбільше угрупування хижих птахів на сході України. Майже всі вони занесені до Червоної книги. Посадка лісу – це 100% знищення усього, що там залишилося. Може там залишилось щось у землі, наприклад, трав'янисті рослини, ті ж рябчики. Може дерева погоріли, а в вологій землі коріння рябчиків прекрасно себе почуває. Або сосни згоріли, а на старих дубах залишилося гніздо орлів, а в дуплах – колонії кажанів. Ми цього не знаємо. Тому важливим кроком для відновлення буде проведення спеціалізованого дослідження”.
Фото: Східний Варіант
Такі дослідження Олексій Василюк бачить другим кроком для відновлення роботи національного парку, а першим – повернення працівників та робочі місця та початком виконання звичайних функцій.
Фото: Східний Варіант
Еколог називає національний парк “Святі гори” найбільш постраждалим від воєнних дій, тому завдання людей зараз – не зробити природі ще гірше:
“Для посадки лісу, звичайно, потрібне розмінування. А це будуть неймовірні кошти та довготривала робота. До того ж я не зовсім собі уявляю, як це буде відбуватися по всій території лісу. Але це повинно статися, адже території біля Святогірська виконують рекреаційну функцію, сюди приїжджають люди на відпочинок. Тому що тут прекрасний мікроклімат, чудове повітря, знову ж таки, через ліси”.
Фото: Східний Варіант
Фото: Східний Варіант
Рішенням цієї ситуації Олексій Василюк називає компроміс: якась особливо пошкоджена частина території може відновитися сама, а ті ділянки, які використовуються для відпочинку людей – будуть розміновані та відновлені.
“І тому я вболіваю за варіант, що національний парк можна поділити на зони. Наприклад, рекреаційно привабливі, які в першу чергу треба розмінувати й поновити їхній потенціал. А за іншими територіями спостерігати, як там відновиться природа. Це дуже правильна ідея, і це буде важливо для науки. У нас унікальний приклад війни, яка призвела до значних впливів на екологію та науку. І ми можемо зберегти знання для людства про те, як природа буде після цього відновлюватися. Такого досвіду немає ні в кого, принаймні з огляду на наше географічне розташування та клімат”, – підсумовує еколог.
***
Національний парк “Святі гори” сильно постраждав від війни, але він досі залишається одним з чудес української природи. Після завершення бойових дій залишається сподіватися, що будуть прийняті правильні рішення щодо відновлення парку без подальшої шкоди для природи.
***
Медіаматеріал підготовлено в межах Грантової угоди ENV2/2022/055 «Екологічна журналістика», що фінансується Фондом Arcadia Philanthropic Trust через неприбуткову організацію Journalismfund.eu vzw.
