«Хочу к своим» — публічна база російських агентів, зрадників і колаборантів, які бажають виїхати до рф в обмін на повернення українців з російської неволі. Це спільний проєкт Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, який реалізується за підтримки ГУР, СБУ та Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
У спецпроєкті «Колаборанти серед нас» Східний Варіант публікує матеріали на основі публікацій з офіційних ресурсів «Хочу к своим».
Ще у 2017 році суспільство захлинула хвиля невдоволення через заборону використання на території України низки російських соцмереж та господарювання ряду російських компаній. Тоді думки у суспільстві розділилися. Дехто закидав, що це обмеження прав та свобод. Комусь це обрізало суттєвий заробіток. Але з воєнної точки зору — це було справді далекоглядне рішення.
Нагадаємо як це було:
Юридичним приводом для блокування стало введення додаткових санкцій України щодо Росії указом Президента України Петра Порошенка № 133/2017 від 15 травня 2017 року про введення в дію рішення РНБО України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
Особливістю нових санкцій стала вимога блокування інтернет-провайдерами доступу до вебресурсів інтернет-компаній «ВКонтакті», «Однокласники», «Mail.ru», «Яндекс» строком на 3 роки. Згодом заборону продовжили.
Ці заходи одночасно дали кілька важливих результатів: по-перше, суттєво обмежили доходи російських компаній шляхом українських користувачів, по-друге, призупинили потік російської пропаганди у інформаційний простір України, ну і по-третє, суттєво відкинули назад ФСБшників, які живилися величезною кількістю розвідданих через відкриті джерела соцмереж.
Не варто забувати, що медіапростір та соцмережі — це ефективна зброя в інформаційній, смисловій та когнітивній війні росії проти України.
Спробуємо пояснити, що саме ворог хоче досягнути та які інструменти використовує:
Кілька наукових термінів:
- Інформаційна війна є викладом інформації у спосіб, який формує у суспільстві чи групі людей потрібну точку зору, громадську думку, систему поглядів щодо окремих питань на користь організатора інформаційного нападу.
- Смислова війна: інформаційна стратегія, спрямована на зміну значень і сенсів подій та явищ з метою контролю над сприйняттям.
- Когнітивна війна: вплив на свідомість людини шляхом маніпулювання інформацією, з метою зміни її думок, поглядів чи поведінки.
Тепер простими словами:
Ворог спочатку захоплює розуми, а потім території.
Ці процеси доволі довготривалі та передбачають значний ресурс, який росіяни роками витрачають на те, щоб висміяти українців та подати саму українську державу, як сателіт росії, країну, яка так і лишилася в СРСР, країну, яка не має власного шляху розвитку та справжньої незалежності. Це відбувається через кінематограф, естраду, культуру, медіаресурси, фінансування та просування активістів, громадських об’єднань, лідерів громадської думки та інших суб’єктів впливу на свідомість громадян.
У російських соцмережах, що можуть бути доступними в Україні через спеціальне програмне забезпечення агенти рф розповсюджують власну пропаганду, фейкову, компрометуючу українську владу інформацію. Створюють «красиву картинку» у якій показують росію з найкращої сторони та заохочують співпрацювати з окупаційною владою.
Навіявши користувачам власну ідеологію спецслужби рф починають вишукувати проросійських прихильників окупаційної влади та охочих відносно легко заробити.
Так сталося і з нашим антигероєм.
Пономаренко Роман народився та виріс у селищі Донецьке, Волноваського району, що на Донеччині. Чоловік проживав у Слов’янську та не мав постійного місця роботи.
Пономаренко Роман. Фото взято з сайту «Хочу к своим»
Ситуаційні заробітки та невизначеність спонукала зрадника до пошуку можливості доручити свою долю тим, хто позиціонує себе «сильним» та здатен влаштувати йому достойне життя. Агент росії знайшов Романа через ті ж заборонені в Україні російські соцмережі. Маркером для вербовників стали його проросійські дописи на особистій сторінці та активна підтримка окупаційної влади.
Солодкі обіцянки спецслужб рф та фінансова винагорода спокусила Пономаренка на зраду української держави. Йому було доручено збирати та передавати інформацію про військову техніку, підрозділи ЗСУ, органи місцевої влади та правоохоронні структури. Для збору інформації колаборант проник на територію Слов’янської ТЕС та зафільмував військову техніку і потужності підприємства. Зібрана інформація повинна була стати основою для завдання ракетного удару по території підприємства критичної інфраструктури. На щастя, українські спецслужби стежили за колаборантом та вчасно знешкодили зловмисника. Його було засуджено до 10 років позбавлення волі. Зараз зрадник відбуває покарання за ґратами.
Він написав заяву з проханням відправити його до росії, обмінявши на українських захисників.
У чоловіка вирішили дізнатися, що стало причиною цього рішення.
На питання «Чому Ви хочете до росії?», відповів:
«Там стабільність, вони піклуються про своїх, на вулиці ніхто не живе».
Знову запитали — Ви реально думаєте, що там просто так годують та гроші дають?
Чоловік знітився, але відповів:
«Я навіть читав «ВКонтакті», що вони безхатченкам мобільні телефони видають»
Виникло логічне питання:
— Ви щойно сказали, що на вулиці ніхто не живе. Кому ж телефони роздають?
На це питання відповіді з методички російської пропаганди колаборанту знайти не вдалося.
***
Якщо ви з тієї чи іншої причини досі співпрацюєте з ворогом і займаєтесь тим, чим займався Роман, у вас є шанс припинити цю діяльність на визначених умовах. Заповнюйте спеціальну анкету на сайті "Хочу к своим" і чітко виконуйте отримані інструкції.
Володієте інформацією про діяльність ворожих агентів? Допоможіть Силам оборони України! Повідомте, скориставшись анкетою на сайті.
