4 вересня фейковий «глава адміністрації» окупованого Сімферополя закликав городян «не вірити фейкам про посилення заходів безпеки та повітряну тривогу», оскільки нібито «жодної загрози немає».
Напередодні пропаганда окупантів пояснювала населенню звуки вибухів у регіональному центрі нібито «весільним феєрверком», але при цьому в соціальних мережах з’явилися зображення чергової «бавовни» рано-вранці неділі, явно не схожі на нещодавно «заборонену» Сергієм Аксьоновим піротехніку.
Також з ранку 4 вересня мешканці Керчі виклали відео пожежі рослинності біля в’їзду на Керченський міст на схилі мису Ак-Бурун. Такі постійні загоряння насаджень та будівель у Криму можна пояснити черговими «успіхами протиповітряної оборони» агресора, за яких низка наземних об’єктів Криму стає жертвами побічних ефектів російських зенітних озброєнь.
Наприклад, на оприлюдненому відео від 3 вересня із Севастополя дійсно можна помітити, як одна із запущених оккупантами зенітних ракет після запуску падає на поверхню в межах міста. Втім у ситуації, коли нібито «жодної загрози немає», окупаційна «адміністрація» одночасно намагається зробити «хоч щось» із севастопольськими підвалами як потенційними бомбосховищами.
Як повідомляли новини сьогодні, спроба окупантів «спантеличити» їх розчисткою власне мешканців багатоквартирних будинків закінчилася очікуваними скандалами, після чого пропаганда окупантів поширила заяви фейкового «міського депутата» Романа Кіяшка, який раптово звинуватив у «бардаку з підвалами» нібито їх «недобросовісних орендарів».
Паралельно мілітаризація оккупантами півострова призводить до інших характерних наслідків – на тлі постійних заяв російських загарбників про «забезпечення Криму водою» з весни 2022 року відбуваються періодичні аварії на водоводі між Євпаторією та розташованими біля озера Донузлав селищами Мирний і Новоозерне, після яких тамтешні мешканці тижнями перебувають без води.
Справа в тому, що саме біля Донузлава тав цих селищах окупанти розгорнули значну кількість як свого особового складу, так і техніки, включаючи корабельні підрозділи та протиповітряну оборону агресора, внаслідок чого водокористування різко розросло і зношені за роки окупації мережі просто не справляються з таким навантаженням.
