Губернатор ростовщини, що на росії, запропонував створити «макрорегіон «Донбас» для «розвитку взаємодії між луганською і донецькою народними республіками та російськими регіонами», — повідомляють проросійські змі.
Відомо, що одним з першочергових напрямків роботи «макрорегіону «Донбас» розглядають реалізацію природоохоронних заходів. «Зокрема, йдеться про оздоровлення річки Сіверський Донець», — пишуть на російських ресурсах.
Яким саме чином збираються «оздоровлювати» річку Сіверський Донець та скільки коштів планують витратити на оздоровчі заходи, рашисти, звісно, не пишуть. Проте можна сміливо припустити, що ніякого оздоровлення не буде. Як немає і підкачки води у два озера у Сєвєродонецьку — місті яке росіяни стирали з лиця землі декілька місяців, не жалкуючи снарядів на його «визволення» від цивілізації. Чисте та Паркове озеро на межі зникнення. Відеопідтвердження викладають у соцмережах місцеві мешканці. Озера вже зменшились в рази, адже підкачки води в них немає.
«Минулого року на підтримку рівня води у двох озерах з міського бюджету було витрачено понад сім мільйонів гривень. Зважаючи на те, що це літо в Сєвєродонецьку видалось не критично спекотним, можна говорити про те, що озера можна врятувати після деокупації та відновлення комунікацій критичної інфраструктури», — зазначає журналістам «Вчасно» начальник Управління житлово-комунального господарства Сєвєродонецької ВЦА Антон Ковалевський.
Висохле озеро в Сєвєродонецьку
Відновлювати людське житло гауляйтери та їх посіпаки теж не збираються. Натомість пропонують людям робити це власними силами отримавши під розписку будматеріали.
«Спочатку росіяни все обіцяли відбудувати швидкоруч. За чий рахунок, щоправда, не уточнювали. Кажуть, що обстежили всі багатоповерхівки на наявність пошкоджень та руйнувань.
Так уважно оглядали, що не помітили десятки вмерлих у власних квартирах людей, яких ніхто не думає ховати і дотепер. Потім дозволили місцевим бізнесменам трохи підзаробити, пропонуючи сєвєродончанам купити OSB-плити за три ціни. Ними готові були не тільки стіни латати, а й використовувати замість скла. За роботу теж брали чималі гроші. Та як ця деревина врятує від холодів?», — пише пресслужба Луганської ОВА.
.jpg)
Варто додати, що під виглядом формування реєстру нужденних у будматеріалах рашисти збирають і персональні дані для підготовки «референдуму» — копії паспортів та ідентифікаційних кодів. Якщо в Сєвєродонецьку триває бодай якась видима діяльність під назвою «відновлення», то з Попасною ситуація вкрай критична.
Вперше Попасна піддалась окупації навесні 2014 року. В липні до міста повернулась законна українська влада. Вісім років вона фактично була на лінії вогню і регулярно піддавалась обстрілам з боку окупантів. Попри це, місто розвивалось, покращувався рівень життя, оновлювались інфраструктурні об’єкти.
До кінця лютого 2022 року там проживали близько 20 тисяч осіб. 8 травня місто стало окупованим вдруге зі значною відмінністю від 2014 року: росіяни знищили його вщент. Спочатку рашисти розповідали про відновлення Попасної, проте тепер вже навіть сам ватажок самопроголошеної «лнр» пасічник визнав — рівень нанесених ними ж руйнувань не дозволяє поновити життєдіяльність міста.
«Це не дивно що вони заявляють таке. Вони не збирались нічого відбудовувати, не вміють цього робити, а вміють лише руйнувати. Якби вони вміли та хотіли відбудовувати, то почали б з окупованого в 2014 році Первомайська. Ніякого розвитку немає в Луганську та інших окупованих містах», — коментує нам заяву пасічника очільник Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації Микола Ханатов.
Як стверджує посадовець, мінімальні потреби людей, які залишились в Попасній, можна забезпечити вже невдовзі після деокупації міста. Він зазначає:
«Що стосується рівня руйнувань, то оцінити його не перебуваючи в місті, не можна. Фахівці мають ретельно оглянути кожен об’єкт та дати відповідь, що підлягає відновленню. Проте навіть в такому місті можна мешкати. Є вцілілі приватні будинки, є навіть багатоповерхівки, пошкоджені, але такі, які можна відновити. Головне забезпечити електро-, водо- та газопостачання. Потрібні фахівці та кошти. Але Україна вже показала, що вона вміє відновлювати та будувати та має спеціалістів для цього. Наступного дня після деокупації ВЦА Попасної приступить до роботи.
Неможливо оживити лише людину. Будь-яка мережа підлягає відновленню. Це не десятки років. Вважаю, що водою людей зі свердловин ми можемо забезпечити дуже швидко. Можемо швидко організувати роботу генераторів. З газопостачанням, на мій погляд, складніше, адже газопровід йде з Золотого, де багато пошкоджень. Проте ту ділянку ми в змозі відновити, бо свого часу будували і нові газопроводи, і маємо досвід. Тим більше ми не витрачатимемо час на документацію, а тільки працюватимемо. Найважче буде з електрикою, адже нам потрібно звільнити Луганщину щонайменше до Кремінної та Щастя, аби заживитись».
