2022 року в анексованому Криму стрімко розвивалися події, що змусили багатьох засумніватися в обіцянках російської влади забезпечити безпеку та економічну стабільність у регіоні. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке підтримує місцева влада і багато проросійських активістів, вдарило насамперед по Кримському півострову. Крим.Реалії згадують, як жив Крим у 2022 році, і, головне, що сталося за цей час.
Повернення дніпровської води
Ключовою та позитивною для російської влади Криму подією 2022 року стало повернення в Північно-Кримський канал дніпровської води. Її постачання на півострів було припинено у 2014 році за рішенням влади України. Повернути воду планували після деокупації Кримського півострова.
Вигляд на Північно-Кримський канал, березень 2016 року
Але це сталося раніше – силовим шляхом. Російські військові під час повномасштабного вторгнення в Україну окупували Херсонську область та захопили гідроспоруди, що регулюють подачу води. Незабаром вона самопливом дійшла у Крим.
Українська влада стверджує, що неконтрольоване водокористування на півострові завдає мільйонних збитків країні. Російська ж влада Криму стверджує, що повернення дніпровської води на півострів дозволить розвивати його економіку. Вона дозволила місцевим фермерам цілий рік користуватися водою з Північно-Кримського каналу безкоштовно.
Багато хто з них не вірить, що влада України зможе виставити їм рахунок за збитки.
Зрошувальні системи у Криму
Сухопутний коридор» до Криму
Внаслідок російської окупації частин Херсонської, Запорізької та Донецької областей України Росія отримала давно бажаний «сухопутний коридор» до Криму. Доставку вантажів здійснюють фурами з Криму через Чонгар, окупований Мелітополь і зруйнований російськими обстрілами Маріуполь до російського Таганрога Ростовської області.
Але цей шлях виявився нелегким для водіїв та завдає проблем кримчанам.
Як з'ясували Крим.Реалії, фури з Росії до Криму і назад «сухопутним коридором» ганяють щодня. Але товари та поштові пересилки у Криму від цього лише дорожчають, а водії вантажівок скаржаться на кілометрові черги біля пунктів пропуску. Ті, хто хоч раз проїхав цим маршрутом, говорять про поганий стан доріг і відсутність інфраструктури вздовж них.
Наскільки довго цей «коридор» існуватиме, залежить від ситуації на фронті та просування Збройних сил України.
Антивоєнні протести
Російська влада Криму підтримує повномасштабну війну Росії проти України і масово переслідує тих, хто не згоден із цим. Противників війни у Криму затримують та штрафують за статтею 20.3.3 КоАП Росії про «дискредитацію Збройних сил Росії», а деяких притягують і до кримінальної відповідальності.
За підрахунками правозахисників, за десять місяців, доки тривають військові дії, за антивоєнні протести переслідували понад сотню кримчан. Вони вважають ці справи політичними, а також парадоксальною ситуацією, коли штрафи та арешти застосовують до людей, які виступають проти війни, а не до тих, хто, навпаки, закликає вбивати українців.
Одним із показових прикладів переслідування у Криму за протест проти війни є справа євпаторійця Богдана Зізи, який облив синьою та жовтою фарбами фасад будівлі російської адміністрації Євпаторії.
Богдан Зіза, фігурант справи про жовто-синю фарбу на фасаді російської адміністрації Євпаторії, травень 2022 року
Його затримали та звинуватили спочатку в «дискредитації Збройних сил Росії», а потім у тероризмі та заклику до нього, а також вандалізмі.
Він провину заперечує та заявляє, що його переслідують за проукраїнську позицію. Богдан Зіза був під арештом у Криму кілька місяців, а потім його етапували до Росії.
Стати фігурантом «антивоєнної» статті у Криму можна практично за будь-які прояви незгоди з війною, у тому числі за виконання та прослуховування українських пісень.
Застосовують і радикальніші методи громадських покарань. Так, у Криму 2022 року знищили СТО, на якому відмовилися обслуговувати важку техніку російських військових. А напередодні новорічних свят боролися із жовто-синім оформленням, що з'явилося у містах півострова.
Відкриття ялинки в Сімферополі. Ілюстраційне фото
Вибухи у Криму
Починаючи з літа, військові дії в рамках повномасштабного вторгнення Росії в Україну перенеслися і на територію Криму.
Там регулярно трапляються вибухи на російських військових об'єктах. Найбільш масштабні інциденти сталися на військовому аеродромі «Саки» у Новофедорівці. Там постраждали військові та цивільні об'єкти.
Вигляд на пляж селища Новофедорівка поблизу міста Саки, де на території військового аеродрому сталися вибухи, 9 серпня 2022 року
Цей випадок не на жарт налякав російських туристів, багато з яких кинулися тоді виїжджати з Криму.
Саме після вибухів у Новофедорівці в інтернеті з'явилися меми «Мамо, треба звалювати звідси» та «Взагалі не хочу їхати з Криму, тут все душевно, по-домашньому».
У червні вибухи також сталися на «вишках Бойка» – українських бурових нафтогазових установках у Чорному морі, захоплених Росією після анексії Криму в 2014 році. Вона використовувала їх для видобутку нафти та газу, а також з мілітарною і розвідувальною метою.
Самопідйомні бурові установки «Незалежність» (на передньому плані) та «Петро Годованець», що належать ДАТ «Чорноморнафтогаз» на шельфі Чорного моря, так звані «вишки Бойка», 2013 рік
Російська влада відмовляється визнавати ці інциденти наслідком війни Росії проти України і називає різні їх причини.
Військові експерти називають ці вибухи ознакою того, що Росія – «вже не гарант безпеки в Криму».
Удар по Чорноморському флоту
Ще одним суттєвим ударом по російських силах у Криму стали листопадові вибухи в Севастопольській бухті, внаслідок яких постраждали кораблі Чорноморського флоту Росії.
Кораблі Чорноморського флоту Росії біля Куриної пристані в Севастопольській бухті, 18 серпня 2022 року
У Міноборони Росії заявили про атаку нібито дев'яти безпілотних літальних апаратів та семи автономних морських безпілотників з боку українських військових, начебто підготовлених фахівцями британських ВМС.
Останні заперечують свою причетність до цього. Українська влада теж офіційно не визнала, що має стосунок до вибухів у Севастопольській бухті.
Військові експерти оцінюють втрати Росії в результаті того, що сталося, як «суттєві» не тільки через втрату кораблів, а й з моральної точки зору – «через неможливість захистити їх у власному тилу».
Вибух на Керченському мосту
Ще один суттєвий удар для російської влади стався у жовтні. Від вибуху постраждав міст через Керченську протоку, що є основним засобом забезпечення півострова всім необхідним: від товарів першої необхідності до промислових і будівельних матеріалів, палива та інших ресурсів.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну цей міст став виконувати ключову воєнну роль – через нього Росія регулярно перекидала військову техніку та особовий військовий склад для захоплення південних областей України.
Хто і що спричинило вибух на Керченському мосту, достеменно невідомо. За версією російської влади, виною цьому стала вантажівка з вибухівкою. Але перевірити цю версію неможливо.
Президент Росії Володимир Путін звинуватив у тому, що сталося, українські спецслужби.
Влада України, яка раніше неодноразово називала Керченський міст легітимною військовою ціллю, публічно не взяла на себе відповідальність за те, що сталося.
Міст через Керченську протоку досі повноцінно не працює. Рух ним обмежений, його періодично повністю зупиняють у зв'язку з ремонтом. Це ускладнює процес цивільних і військових поставок на півострів. Відновити міст обіцяють до літа 2023 року.
Чимало експертів вважають вибух на Керченському мосту ударом по іміджу особисто Володимира Путіна, для якого цей об'єкт є сакральним.
Російська мобілізація у Криму
З осені російська влада проводить мобілізацію до лав своєї армії для продовження військових дій проти України. За даними українських правозахисників, мобілізаційні заходи вже торкнулися кількох тисяч кримчан.
Кримчани, мобілізовані до російської армії для війни з Україною. Севастополь, вересень 2022 року
Як захиститися від участі у війні, читайте тут. У представництві президента України в АРК рекомендують мобілізованим кримчанам, які не бажають воювати проти України, здаватися в полон, внаслідок чого Україна гарантує їм збереження життя. Для них оприлюднено відповідну пам'ятку.
Інструкція щодо здачі в полон для кримчан
Кримчани, примусово призвані до лав російської армії чи інших незаконних формувань, є «жертвами збройного конфлікту», а не злочинцями, пояснює прокурор АРК Ігор Поночевний. Вони не підлягатимуть кримінальному переслідуванню, «якщо не скоїли жодного іншого злочину під час служби в окупаційній армії», стверджує прокурор.
Особливий режим і російські окопи у Криму
2022 року Крим почав жити в режимі терористичної загрози, оголошеному місцевою російською владою. У регіоні також діє середній рівень реагування – особливий режим, запроваджений указом президента Росії Володимира Путіна.
Згідно із документом, на півострові з'явилися нові обмеження. Кримчанам заборонили фото, відеозйомку та публікацію в реальному часі транспортної інфраструктури, зокрема вокзалів і пасажирських зупинок. У регіоні посилено охорону десятків стратегічних об'єктів.
Кримським чиновникам у рамках «середнього рівня реагування» надали повноваження запроваджувати особливі правила в'їзду до регіону, проводити огляд транспорту і «тимчасово відселяти мешканців у безпечні райони».
Місцева влада та підконтрольні їй ЗМІ стверджують, що нові правила суттєво не вплинуть на життя кримчан. Але експерти вважають, що ці обмеження є «воєнним станом».
Після того, як Збройні сили України звільнили Херсон і відтіснили російську армію на лівий берег Херсонської області, російські військові почали зміцнювати оборонні позиції у Криму. Вони мінують кримське узбережжя, риють окопи та формують загородження з бетонних пірамідок, відомі як «зуби дракона».
«Зуби дракона» на узбережжі Криму під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, 15 грудня 2022 року. Фото ГУР Міноборони України
Провал курортного сезону
Восени 2022 року в Криму вперше за всі роки у російських реаліях публічно визнали провал курортного сезону.
Кримське узбережжя, 2022 рік
Це стало наслідком повномасштабного вторгнення Росії в Україну та закриття неба над півостровом для цивільної авіації. Так російські туристи залишилися без основного сполучення між півостровом і Росією.
Підконтрольна Москві кримська влада переконувала, що проблему вдасться вирішити за допомогою додаткових поїздів та автобусів мостом через Керченську протоку. Але в результаті змушена була визнати: сезон провалений, а підприємства курортної сфери зазнали збитків, на покриття яких потрібні додаткові федеральні дотації.
Удар по економіці
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну суттєво вдарило загалом по економіці Криму. Цілі галузі там стають збитковими та переходять на федеральні дотації.
Особливо гостро на ситуацію у Криму відреагував ринок нерухомості. Там за останні кілька місяців з'явилися тисячі пропозицій щодо продажу об'єктів, а відсоток реальних угод упав практично до нуля, зазначають місцеві рієлтори. Вони пояснюють ситуацією «реакцією на геополітичну нестабільність», воєнними загрозами та побоюваннями інвесторів на цьому тлі.
Рієлтори стверджують, що наразі при купівлі нерухомості у Криму можна виторгувати у власника від третини до половини її вартості.
Крим.Реалії з'ясували, що на продаж виставляють навіть квартири в кримських будинках, що зводилися Росією для заселення сімей російських військових.
Нинішні економічні тенденції можуть посилюватися залежно від того, як довго триватимуть воєнні дії на фронті. Російська влада вже готує кримчан до ризиків бюджетного недофінансування Стратегії соціально-економічного розвитку півострова на найближчі роки.
Згідно з експертними прогнозами, Росія продовжить фінансувати півострів, поки він «служить для неї військовою базою».
Головною інтригою 2023 року є доля Криму. Українська влада заявляє про наміри повернути його під свій контроль, називаючи терміни від весни до літа 2023 року.
Російська влада стверджує, що вважає Крим «невід'ємною частиною Росії» та обіцяє «належну відповідь» за «будь-які претензії» на неї.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
