Блогери та журналісти, які ведуть свою діяльність на окупованій Донеччині, фільмують місцеве життя. Однак, які б «гарні» відеоролики не монтували, а деградацію в окупації приховати важко.
Блогери на ТОТ знімають відео про "красиве" життя в окупації/ Колаж "Вчасно"
Російська пропаганда ніколи не стояла осторонь українського суспільства. Особливо вона активізувалася з початком повномасштабного вторгнення, продукуючи різні медіаматеріали, аби спровокувати внутрішній бунт в Україні.
Пропаганда — це потужна зброя, яку використовує рф. Окупанти активно створюють різні сайти та телеканали, завдяки їм та місцевим колаборантам з’являються ворожі медіамережі, телеакадемії та різноманітні пропагандистські грантові проєкти. До цього долучаю молодь і таким чином розширюють присутність так званих громадських блогерів в інформпросторі. Зокрема, з окупованих територій.
Наскільки професійно роблять свою справу «спеціально навчені» блогери, про що розповідають у своїх коротких відео — аналізує Інститут масової інформації.
Проблеми за «красивими» відео
Одні із тих хто продукує свою пропагандистську діяльність через соцмережі - це донецькі блогери.
«Українці, а українці? А у вас таке є?» — питає «Космонавт из Донецка», автор відео. У кадрі двоє мешканців окупованого Донецька в захваті від вуличного автомата з продажу води.
Цей відеоролик обговорювали мешканці Донецької області та активно коментували українці з інших регіонів країни, що цікавляться життям в окупації.
«Відео записав блогер „нового покоління“ з нікнеймом „Космонавт из Донецка“. Їх, таких „космонавтів“, після повномасштабного вторгнення значно побільшало, але сама мережа телевізійників, радійників та блогерів, „заточених“ на пропаганду, в Донецьку працює з 2014 року, з моменту окупації обласного центру, — пише ІМІ. — Так само давно існує проблема постачання питної води в Донецьку. Але про проблеми в окупації говорити не заведено. Проблеми замовчують, замилюють та прикривають „красивим“ відео».
ІМІ зазначає, якщо поява на вулицях стандартного автомата з продажу питної води — це інформаційний привід і подається наче щось дивовижне та надзвичайне, то, найімовірніше, блогер-пропагандист говорить про проблему питної води в Донецьку, а не про «нові технології». До речі, воду в Донецьку подають до осель погодинно.
«Перша вода самообслуговування в Донецьку!» — «Сюди можна і картку прикладати», — добивають глядача останнім аргументом сучасні відеоблогери окупованого Донецька.
«Ну, звісно, за України літак три рази на тиждень до Барселони літав, а тут воду раз на тиждень дають!» — підсумовує один з коментаторів.
Фото взяте з ІМІ
Фото взяте з ІМІ
Тролінг, як орієнтир на молодь
Блогери, що створюють пропагандистський контент для молоді, часто роблять це на рівні мемів: «Українці атакують у коментарях? Тоді спитай у них, як вони відпочили минулого літа в Криму?»
Донецькі блогери тепер мають можливість мандрувати на нові окуповані території, так відкрили для себе Крим, Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь.
«Люди, це Бердянськ! І я перебуваю в центрі Азова, не того Азова про який ви могли подумати!», — каже блогер-пропагандист із натяком на відомий полк «Азов», який так люто ненавидить та боїться окупант.
«Ролики в сучасних жанрах та формах, що імпонують молоді, стилізовані під «аніме» або під відомі «комп'ютерні ігри», натяки та алюзії на популярні телешоу, кіно та серіали, — аналізує ІМІ. — І знов «улюблена тема» — відбудова зруйнованого російськими військами Маріуполя. Тут блогер-пропагандист просуває тезу «руського міра», який насправді «врятував маріупольців» та «звільнив Маріуполь» від «фашистського режиму».
Фото взяте з ІМІ
Однак коментарі глядачів з усієї країни доводять, що більшість розуміє справжню ціну, та радять автору відео подивитися стрічку «20 Днів у Маріуполі», просять наступним зняти відео та «показати сусідні двори», а не «одну яскраву будівлю посеред паркової зони». Нагадують, що можна ще розповісти «про братські могили» й про те, що 10 нових будинків, які в буквальному сенсі стоять на кістках маріупольців, не замінять 90% житлового фонду, який частково або повністю зруйнувала російська армія під час наступу та повної блокади міста.
«Зазвичай це короткі відео, де в 15 секунд намагаються вмістити якомога більше інформації: титрування замість голосу, динамічна музика замість інтершуму, кліповий монтаж. Тут стьоб та аматорство створюють потрібну пропагандистам картинку», — пише ІМІ.
Комерція в «днр»
Окрема категорія блогерів ІМІ виділив тих, хто записує відеоконтент в суто комерційних цілях. За їхньою участю можна простежити не лише те, у якому стані перебуває малий та середній бізнес в окупації, які сегменти представляє, але й сам ринок реклами «днр», можна використати як окремий показник рівня життя на тимчасово окупованих територіях.
Фото взяте з ІМІ
Серед таких — Кирил Сиріус, у соцмережах донеччанин засвітився ще 2017 року. Починав з реклами себе як рієлтора, а тепер рекламує все, водночас плутаючись в економічних поняттях, використовує їх там, де не треба, та вигадує свої економічні теорії.
«Навіть хлібний кіоск потребує реклами!» — починає своє рекламне відео Кирил Сиріус, та й з таким маркетингом для занедбаного хлібного кіоску, що стоїть на вході не менш занедбаного ринку, і не посперечаєшся", — пише Інститут масової інформації.
Серед анонсів реклами від Сиріуса: «Зара в Донецьку», «Хавчик у Кіровському», «світові тренди в днр», «турецька якість» та «нова колекція „беушних“ машин» у Макіївці.
«Кирил Сиріус — місцева зірка, він рекламує крамницю з напоями в торговельному центрі Донецька так, наче це найкращий винахід людства, а на відео з рекламою кіоску також в окупованому Донецьку з продажу чоловічого взуття наголошує, що „все взуття продається в коробках“, отже не крадене і не від мародерів, але, як кажуть, це не точно», — зазначає ІМІ.
Серед замовників реклами також кіоски із шаурмою, торговельні точки з продажу кепок, хлібні кіоски, ремонт велосипедів та автомийки. З окупацією Маріуполя до рекламного ринку донецького блогера додались і маріупольські забігайлівки під виглядом ресторанів.
Фото взяте з ІМІ
«По ютубу здавалось, що все гарно»
Про окуповану реальність можна побачити не тільки у TikTok, а й на Youtube. В’ячеслав Махавкін — один із користувачів цієї соцмережі з категорії громадських блогерів, які знімають аматорські відео як хобі.
«Махавкін на початку березня повернувся до окупованого Маріуполя й одразу почав з підтверджень того, що в сучасному світі кожен, хто має смартфон, може стати носієм і джерелом інформації. Наскільки це небезпечно в окупації, судячи з усього, автор відео не оцінює тверезо. Адже показує місто без пропагандистської мішури», — пише ІМІ.
Зокрема, він зняв і місце трагедії зруйнований окупантами Драматичний театр, біля якого так часто тепер роблять свої «ідеальні» відео найрізноманітніші журналісти.
«А отакий вигляд має Драматичний театр — сітка будівельна, щоб не травмувати психіку людей… На жаль, театр став цвинтарем для людей, будується на кістках фактично. Я, звичайно, радий, що повернувся, але те, що я побачив, не сильно мене радує…» — розчаровано каже маріуполець на відео, яке зафільмував власноруч.
Фото взяте з ІМІ
Автор відео прогулюється містом і фільмує все, що його цікавить і, як він вважає, зацікавить глядача.
«За два роки моєї відсутності відбулися зміни в не найкращий бік. Що робити в цьому місті? Як далі жити, у якому форматі? Багато стихійних звалищ тут на ринку, і запах відповідний, зокрема й пластмаса. Так ось живуть люди фактично. Я два з половиною роки не був у Маріуполі. По ютубу мені здавалося, що все гарно і все відновили, але фактично це не так. Нічого гарного я особливо тут не бачу», — розповідає чоловік.
Натомість коментатори з окупованого Маріуполя не добирають слів та агресивно реагують на правдиве відео. Варто зазначити, що така діяльність в окупації є вкрай небезпечною.
Фото взяте з ІМІ
