З 2014 року місто Алчевськ у Луганській області знаходиться під російською окупацією. Про ворожу пропаганду в освітніх закладах, справжні настрої місцевих і про російських військових у місті, на правах анонімності розповіла жителька Алчевська спеціально для Східного Варіанта.
Примусові “патріотичні” заходи
Мешканка Алчевська Анастасія (ім'я змінено з міркувань безпеки — ред.) розповідає, що загарбники не шкодують зусиль на посилення російської пропаганди в місті, зокрема в освітніх закладах:
“У вищих навчальних закладах періодично проводять примусові “патріотичні” лінійки, на яких постійно виносять прапор рф. Присутність на такому заході — обов’язкова. Пам’ятаю, коли навчалася у школі, то у ній також проводили подібні “патріотичні” ранкові дисципліни, які називали “обществознанием”.
Ілюстративне фото з вільних джерел
Вона додає, що в освітніх закладах популярними є соцопитування на політичні теми або навіть на тему російської історії. При цьому російські навчальні підручники з історії мають тільки суб’єктивне бачення подій, тож відчувається, наскільки інформація в них спотворена, зауважила Анастасія.
Про російську пропаганду в школах тимчасово окупованого Алчевська Східний Варіант вже розповідав у попередньому матеріалі.
“Неймовірно сильно працює російська пропаганда й на телебаченні, де постійно розповідають, яка Україна погана. Але, звісно, окупанти мовчать про злочини, які влаштовують російські військові”, — зазначає Анастасія.
Настрій місцевих в Алчевську
Дівчина розповідає, що працює з людьми, тому розуміє справжні настрої місцевих, попри потужну пропаганду в місті.
“Деякі з місцевих можуть під час розмови сказати, що раніше жити було краще, а зараз ми не туди, не сюди, тож майбутнє міста взагалі невідоме. Коли чуєш подібну розмову, тоді відразу розумієш, найімовірніше, це твої однодумці в окупації. Звісно у такій розмові ніхто не називає назви країн, тож такі обговорення відбуваються загально та без жодної конкретики”, — каже Анастасія.
Місто Алчевськ, Луганська область. Фото: Інстаграм: @inna_rdzl
Анастасія також згадала ситуацію, як на вулиці стояв чоловік і говорив телефоном співрозмовнику чи співрозмовниці, що не потрібно вірити новинам на російських каналах. Дівчина зізнається, що їй було приємно це почути у своєму місті.
“У місті також жаліються на відсутність цілодобової води, а про гарячу — взагалі вже не йдеться. Холодну воду вмикають день через день на декілька годин, хоча у тому ж Луганську з водопостачанням проблем немає, проте не в Алчевську”, — ділиться дівчина.
За словами героїні, дуже шкода, що у місті так багато зачинених і покинутих крамниць, з яких вже назавжди пішло життя:
“Ці занедбані магазини й не планують відновлювати. А ще у місті можна знайти старі написи українською, але вони виглядають сумно”.
Ілюстративне фото військових рф. Джерело: Getty Images
Однак, найбільша проблема міста — російські окупанти, каже Анастасія.
“Я їх (російських військових, — ред.) дуже боюся та відчуваю до них огиду. Деякі з них часто приходять у публічні місця в неадекватному стані. Дозволяють собі звертатися до незнайомих дівчат, як “сонечко”, “котику”, “солоденька”. Від росіян не знаєш, що очікувати, тому поряд з ними дійсно стає лячно”, — розказує дівчина.
“Я дуже хотіла б, аби українці та українки не ділились на тих, хто живе на вільній території України й тих, хто живе на окупованій”
“На жаль, я вже не пам’ятаю своє життя у вільному та українському Алчевську. У пам’яті зберігаються тільки деякі моменти з дитинства. Хоча знаю людей, яким набагато важче жити тут, бо вони чітко пам’ятають життя до приходу росії. Я дуже сумую за українськими, на перший погляд, неважливими, проте такими цінними дрібницями. Наприклад, можливо, смішно, але не вистачає доступу до українських продуктів з мого дитинства: смачні каші, цукерки від “АВК” чи “Рошен” та інші маленькі радощі”, — ділиться з нами Анастасія.
На питання, як можна висловити підтримку людям на тимчасово окупованих територіях, дівчина відповідає:
“Я дуже хотіла б, аби українці та українки не ділились на тих, хто живе на вільній території України й тих, хто живе на окупованій. І звісно хочу, якщо людина вже наважується виїхати з ТОТ, тоді хай на вільній Україні на неї чекає розуміння й підтримка. Головне, аби ми не відчували себе чужими на своїй землі”.
Українці та українки на тимчасово окупованих територіях беззаперечно потребують підтримки, адже навіть у небезпечних умовах для життя продовжують чинити опір загарбникам. Наприклад, у русі спротиву “Жовта Стрічка” в травні повідомили, що в Алчевську у районі парку “Перемоги” активісти руху намалювали прапори України, чим розізлили колаборантів та окупантів в місті.
Фото: Рух “Жовта Стрічка”
Фото: Рух “Жовта Стрічка”
Де шукати підтримку людям, які живуть у російській окупації?
У лютому Східний Варіант запустив гарячу лінію “HelpPrint” для мешканців і мешканок прифронтових і тимчасово окупованих територій.
Гаряча лінія є безпечним і анонімним каналом зв’язку для українців та українок, що мають питання стосовно виїзду з ТОТ, потребують підтримки, інформаційної допомоги, або цікавляться будь-якими іншими питаннями.
Канали зв’язку з “HelpPrint”:
- Номер гарячої лінії (може змінюватись): +38 091 48 18 150
- Telegram: @Help_print_bot
- Telegram-бот з можливістю зареєструвати звернення: @eastvar_bot
- Viber: Help Print Bot
- Skype: Help Print
- WhatsApp: Help Print
- Електронна пошта: helpprintinfo@gmail.com
Поділіться інформацією про гарячу лінію “HelpPrint” Східного Варіанта з тими, кому вона може стати корисною.
