Рівно 14 років тому РФ розпочала війну з незалежною Грузією. У 2008 році Росія напала на суверенну державу з суші, моря, повітря та атакувала кіберпростір. Російська авіація завдавала авіаудари по 9 з 12 регіонів Грузії.
Як все розпочиналося
Вважається, що серпнева війна в Грузії стала першим кроком до реалізації планів Кремля щодо захоплення територій, які РФ вважає своїми після розпаду СРСР. Кремль стягував війська під виглядом навчання, як було в Україні, та проводив інформаційно-психологічні операції (ІПСО). У ЗМІ публікували матеріали, що Грузія планує напасти на Абхазію, розділити регіон, що країна перейшла до силового вирішення грузино-осетинського конфлікту та інше. Водночас з цим РФ стягувала війська під виглядом “миротворців” та збільшувала їхній контингент.
На початку серпня влада Грузії пропонувала перемовини сепаратистам, але ті відмовили. Після чого РФ починає так звану “евакуацію цивільних”, коли тисячами вивозила жінок з дітьми і літніх людей до своєї території під приводом захисту “російських громадян”. Вторгнення розпочалося у ніч з 7 на 8 серпня. У РФ напад називали “операцією з примушуванням до миру”.
Російські військові застосовували касетні бомби, заборонену зброю та стратегічні бомбардувальники, щоб атакувати місцеве населення. Вони завдавали удари по містах та селах, зокрема Тбілісі та Кутаїсі. Військова агресія спричинила хвилю переселень тисяч місцевих жителів, які приєдналися до півмільйона вимушено переміщених осіб і біженців. Приватне майно, яке належало етнічним грузинам спалювали, що поєднують з етнічними чистками.
Угода про припинення вогню без припинення вогню
У серпні 2008 року РФ взяла під контроль п’ять долин та 125 сіл Грузії. 12 серпня Росія підписала Угоду про припинення вогню за посередництвом ЄС, але фактично цього не сталося. Москва продовжувала бомбардування з повітря на всій території Грузії, а через два тижні Кремль вирішив визнати так звану “незалежність” регіонів Грузії Абхазії та регіону Цхінвалі/Південної Осетії.
Росія безпрецедентно порушила фундаментальні засади міжнародного порядку. Зокрема були порушено основні норми і принципи міжнародного права, що стало величезним ударом по Статуту ООН і Гельсінкському Заключного акту.
Кремль не визнає війну в Грузії, так само як і з повномасштабним вторгненням в Україну наприкінці лютого. До того ж Москва напала на суверену державу у день початку Літніх Олімпійських ігор, а у випадку з нашою державою — через кілька днів після їхніх завершень у Китаї.
У результаті поразка Грузії у п’ятиденній війні проти РФ практично повністю позбавила Тбілісі шансів на врегулювання конфлікту в найближчому майбутньому. Йдеться про окуповані Південну Осетію та Абхазію, з якими практично немає зв’язок грузинська влада. Зазначимо, що незаконні військові угруповання брали участь в російсько-українській війні на боці російських окупантів.
МЗС України висловилося щодо 14-ї річниці російського вторгнення
Українське міністерство заявило про рішучу підтримку суверенітету і територіальної цілісності Грузії. МЗС України вимагає деокупації частин територій країни.
“Через майже півтори декади Росія продовжує свою загарбницьку політику проти Грузії, утримує під окупацією Абхазію та Цхінвальський регіон/Південну Осетію, грубо порушуючи права людини на цих грузинських територіях. Україна рішуче підтримує суверенітет і територіальну цілісність Грузії в межах її міжнародно визнаних кордонів”, – заявило міністерство.
У повідомленні додали, що Росія продовжила загарбницькі дії в Україні у 2014 році, оскільки світова спільнота не відреагувала належним чином на агресію проти Грузії. Внаслідок чого сталася окупація Криму, частин Донецької та Луганської областей та у 2022 році повномасштабна війна проти України.
“Переконані, що зупинити агресивну політику РФ можливо завдяки спільним зусиллям міжнародної спільноти, чіткому дотриманню санкційних режимів проти Росії та всебічній підтримці країн, проти яких Москва здійснює агресію. Росія має деокупувати частини територій Грузії та України, а російські воєнні злочинці понести найсуворішу відповідальність”, – зазначили у відомстві.
