Як живуть люди в евакуації та що робить влада Слов'янська для цього процесу розповіла радниця начальника Слов'янської міської військової адміністрації Світлана В'юніченко.
Про це йдеться в інтерв'ю Карачуна
- Наскільки активно зараз проходить евакуація жителів Слов'янська?
- Активність різна: після моторошних обстрілів (як, наприклад, по міських ринках) з міста виїжджає більше людей. Якщо військова ситуація хоч трохи заспокоюється, помітно зменшується кількість охочих евакуюватися.
- Скільки жителів залишилося зараз у Слов'янську?
- Ця цифра не раз озвучувалася офіційно: близько 24 тисяч осіб. Зрозуміло, що вона відносна: хтось виїжджає, хтось повертається з евакуації.
- Скільки повернулися до Слов'янська?
- Я не володію цією інформацією.
- Чому люди повертаються?
- Причини різні: фінансові, моральні, особистісні. У кожного з них своя історія.
- Що стосується евакуації, то можливість виїхати сьогодні є у кожного. Ми вивозимо людей. Ми також формуємо списки маломобільних і лежачих громадян, яких евакуюємо в західні області України.
- Чому багато наших земляків наполегливо відмовляються від евакуації?
- Причин багато. Літні люди не хочуть нікуди їхати, їх страшить невідомість і зміна місця проживання. Хтось переживає за своє майно. Когось утримують хворі (лежачі) родичі. Хтось не може кинути домашніх тварин. Є й такі люди, які за своє життя ніколи не виїжджали за межі Донецької області. Всіх їх можна зрозуміти. Але коли від евакуації відмовляються сім'ї з дітьми, цього я зрозуміти не можу.
- У місцевих соцмережах часто називають «почекунами» тих, хто відмовляється евакуюватися. Мовляв, ці люди чекають «русский мир». Чи багато таких людей у Слов'янську?
- Звичайно, суспільство має бути толерантним. Але зараз воєнний час. У всіх нерви. Тому і виникають такі звинувачення. Наскільки вони обґрунтовані? Не знаю. Адже в голову кожної людини не зазирнеш.
Але я проти того, щоб огульно звинувачувати людей.
У Слов'янську залишилися працівники критичної інфраструктури. Залишилися лікарі, працівники місцевих органів влади. На своїх робочих місцях сьогодні працюють кухарі, які готують їжу для певної категорії жителів міста, а також співробітники поліції, МНС.
Тому не правильно вважати, що всі, хто залишився в місті, чекають «русский мир».
Хоча, чого приховувати, є в нашому місті і такі люди, які досі чекають приходу сюди російської армії. Скільки таких людей - я не знаю.
- Тривалий час жителів Слов'янська евакуюють в Рівненську область. Причому - з розселенням. Куди їх там селять?
- У самому Рівному майже ніхто не залишається. Розселення - по містах області. Де саме селять? У санаторіях, на базах відпочинку, когось - в сім'ї. Але найчастіше поселяють у гуртожитках.
Буває, що люди обурюються: мовляв, у гуртожитку поселили в кімнаті з чотирма чужими людьми. Так і хочеться запитати: ну, а що ви очікували за безкоштовно, яких умов?
Ми чесно попереджаємо: легко не буде, але на вулиці ніхто не залишиться.
До речі, ті люди, хто приїжджає в Рівненську область зараз, перебувають у більш вигідних умовах, ніж ті, які поїхали «на кіпіші» в перші тижні війни. Тоді люди або самі шукали і оплачували житло, або їх селили в спортзали.
Зараз «в спортзали на матраци» нікого не селять. Ми домовляємося з облдержадміністраціями, з мерами міст, куди відправляти цілеспрямовано людей, в які умови.
З Рівненською областю ми співпрацюємо, починаючи з квітня. Тоді умови розміщення були кращими. А зараз тамтешні можливості для розселення людей вже вичерпуються, тому шукаємо варіанти для розселення людей в інших регіонах України. Можливо, це буде Житомирська область.
Наприклад, мер Коростеня вже звернувся до нас з пропозицією допомоги. За його словами, Коростень готовий прийняти до півтори тисячі людей. В основному, це, звичайно, гуртожитки. Зате проживання безкоштовне. І за часом воно не обмежене: як мінімум, до закінчення наступного опалювального сезону. (Навіть якщо війна закінчиться раніше, жителі Слов'янська не зможуть повернутися в свої будинки через відсутність централізованого опалення - ред).
Правда, це житло - без харчування. Готувати їжу доведеться самим. Багатьох людей це не влаштовує: мовляв, а чому нас не будуть годувати?
Звичайно, намагаємося окремо допомагати багатодітним сім'ям. Шукаємо для них якісь грантові програми.
- Скільки ще часу триватиме евакуація зі Слов'янська? Вона ж не може бути нескінченною!
- Поки є така можливість, поки Слов'янськ під контролем України, а я сподіваюся, що так буде завжди, будемо вивозити людей. Якщо станеться найжахливіше і тут почнуться бої, будемо шукати людей, які ризикнуть вивозити слов'янців навіть у цих умовах.
- Періодично в місцевих соцмережах з'являється «інформація» про те, що коли фронт впритул підійде до Слов'янська, можуть закрити місто на в'їзд. Таке можливо?
- Це фейк. Ми розуміємо, звідки у нього «ростуть ноги». Це все пропаганда країни-агресора.
- У Слов'янську давно немає газу. І незабаром, нібито, можуть повністю відключити електроенергію, щоб люди активніше евакуювалися…Це ще один фейк.
- Не потрібно на нього вестися.
