До повномасштабної війни на Донеччині проживало близько 70–80 тисяч греків, але після її початку розвиток грецької культури тут зупинився. Частина людей — виїхала, припинилася освіта та збереження грецької історичної спадщини, а культурні пам’ятки були втрачені. Докладніше про вплив повномасштабного вторгнення рф на греків Надазов’я дізнавався Східний Варіант
Відповідно до Всеукраїнського перепису населення 2001 року, греки Надазов’я та Донеччини були третьою за кількістю національністю в регіоні та найбільшою грецькою діаспорою в пострадянських країнах. Грецькі поселення тут виникли у 1780-х роках, коли правителька російської імперії Катерина II погодила переселення греків із Криму на степові простори півдня України.
Багато сучасних населених пунктів Донецької області були засновані греками саме під час переселення. Серед них Мангуш, Урзуф, Ялта, Красна Поляна, Кременівка, Чермалик, Малоянісоль, Гранітне, Велика Новосілка, Старий Крим, Сартана тощо.
Фестиваль Мега-Йорти у Малоянісолі. Фото: Донецька ОВА
Тож до повномасштабного вторгнення Надазов’я було центром грецької спадщини та культури в Україні. Тут проводили різноманітні заходи, наприклад, міжнародний фестиваль грецької культури «Мега-Йорти». Видавалася газета «Елліни України», вивчалася новогрецька школа, існували різні територіальні товариства греків. У Маріупольському державному університеті діяв факультет грецької філології — єдиний в Україні, який навчав новогрецької мови та літератури. У музеях та культурних центрах зберігалися важливі грецькі пам’ятки.
Місцева та районна влада всіляко підтримували розвиток грецької культури в Надазов’ї. Однак після повномасштабного вторгнення росії цей розвиток припинився, а грекам знову довелося шукати новий дім.
Маріупольське товариство греків
До повномасштабної війни в Донецькій області дійсно працювали грецькі товариства, які сприяли розвитку своєї народності. Одне з таких — Маріупольське товариство греків, яке очолювала Надія Чапні.
Надія народилася в грецькій родині в селі Малоянісоль. Тут провела дитинство та закінчила школу. Після навчання в 1978 році вона переїхала до Маріуполя, де і проживала з родиною до лютого 2022 року. У 1989 році Надія Чапні стала однією з організаторок Маріупольського товариства греків. У 2002 році вона стала його керівницею. Метою товариства було відродили розвиток грецької культури. 25 березня 1989 року організація провела своє перше свято — День незалежності Греції.
Мега-Йорти у Маріуполі, 2021 рік. Фото: Східний Варіант
Протягом усіх років існування товариство займалося активною культурною та просвітницькою діяльністю.
«Це було перше, мабуть, товариство в Україні, яке було офіційно зареєстроване. Спочатку воно об’єднувало греків і Сартани, і Старого Криму, і Маріуполя. А потім у цих селищах організовували свої товариства, і Маріупольське почало об’єднувати греків, які проживали тільки на території Маріуполя. Завданням було зберегти те, що збереглося на той момент із культури греків Надазов’я, розвивати це, підтримувати зв’язки з Грецією, вивчати мову», — розповідає Надія Чапні.
Надія Чапні. Фото Надії зі сторінки у Facebook
За сприяння грецьких товариств Надазов’я в школах тих населених пункті, де проживала значна грецька діаспора, почали факультативно вивчати новогрецьку мову. Питання українсько-грецьких відносин підняли й у Маріупольському державному університеті, який тоді тільки починав працювати. Невдовзі тут почала працювати кафедра новогрецької мови, яка у 2002 році розрослася до єдиного в Україні факультету грецької філології.
Маріупольським товариством проводилися культурні заходи з грецькими піснями та танцями, працювала недільна школа з факультативним вивченням новогрецької мови та історії греків Надазов’я. Відкрився в Маріуполь грецький культурний центр «Меотида», де проводили концерти та виставки.
«Меотида» у Маріуполі. Фото: 0629
Грецьке життя вирувало в Надазов’ї, але повномасштабна війна, розв’язана росією, усе змінила. Надія Чапні виїхала з Маріуполя 26 лютого 2022 року. Тоді ж Маріупольське товариство греків припинило свою роботу.
Селищне товариство греків «Великий Янісоль»
У Великій Новосілці до повномасштабного вторгнення також гуло грецьке життя. Тут діяло Селищне товариство греків «Великий Янісоль», яке очолював Андрій Халабузар. Він розповідає, що його мама — українка, а тато — грек. Народився Андрій у Києві, але після Чорнобильської катастрофи його батьки вирішили повернутися у Велику Новосілку, де Андрій уже пішов у перший клас.
Андрій розповідає трохи історії Великої Новосілки. Селище було засновано в 1779 році греками, які переселялися з Криму, шляхом поєднання двох сіл — Великий Янісоль та Салгір-Єнісал. Греки-поселенці тут говорили двома мовами — румейською та урумською.
До повномасштабної війни товариство реалізовувало соціально-значимі проєкти різних напрямків. Наприклад, за допомогою грантових коштів ПРООН у рамках проєкту «Безпечний район» члени товариства розробили систему відеокамер у селищі, які передавали картинку до поліції. У 2021 році успішно закінчили проєкт «Зелена кімната», під час якого облаштували дитячу кімнату психологічної допомоги.
Проводилися у Великій Новосілці культурні заходи: концерти, виставки, зустрічі, фестивалі.
Фото зі сторінки Андрія у Facebook
Але зараз це місто знаходиться практично на лінії фронту та піддається сильним російським обстрілам. До повномасштабного вторгнення тут проживало близько 6 тисяч людей, зараз — десь 200 мешканців.
Руйнівні наслідки повномасштабної війни для греків Надазов’я
Як і Маріупольське товариство греків, СТГ «Великий Янісоль» теж призупинило свою традиційну роботу, як це було до повномасштабного вторгнення. Натомість перші місяці Андрій Халабузар та члени товариства займалися гуманітарною допомогою. Тоді ж вони приймали постраждалих та евакуйованих із Волновахи у Великій Новосілці, а коли почалися сильніші обстріли та частина мешканців виїхала, розвозили харчові продукти тим, кому це було необхідно.
Андрій допомагав розвозити гуманітарну допомогу. Фото: сторінка «Великий Янісоль» у Facebook
«За підтримки ПРООН у допомогу поліцейському загону «Білі янголи» ми надали прилади нічного бачення та монітори, щоб вони могли вночі евакуйовувати людей. Працівникам ДСНС ми надали комп’ютер та зарядну станцію», — розповідає Андрій Халабузар.
Андрій Халабузар та Надія Чапні відзначають руйнівні наслідки цієї війни для греків Надазов’я. Багато людей загинуло через обстріли та бойові дії. Дехто з ради Маріупольського товариства греків, розповідає Надія Чапні, досі не вийшов на зв’язок, про них немає жодної інформації. Більшість членів виїхали з Маріуполя: хтось до інших міст України, хтось у Грецію або інші країни світу.
Мега-Йорти у Маріуполі, 2021 рік. Фото: Східний Варіант
Культурний центр «Меотида» в Маріуполі було пошкоджено та пограбовано. Під час боїв за місто в його підвалі ховалися люди. І хоч стіни вистояли, зараз він стоїть без ремонту. Надія Чапні каже, що в центрі знаходилися рідкісні видання 1930-х років та важливі архіви. Але про їхню долю нічого не відомо. Як і не відомо про важливі пам’ятки, які знаходилися в Маріупольському краєзнавчому музею. Музей повністю згорів, багато експозицій було втрачено, а те, що залишилося — викрали окупанти. Невідома доля значної реліквії – грамоти Катерини II про переселення греків.
«Меотида» після боїв та окупації, фото з соцмереж
Через повномасштабну війну факультет грецької філології та перекладу Маріупольського державного університету було реорганізовано, але кафедра грецької філології продовжує працювати.
У 2023 році стало відомо про виступ фольклорного ансамблю «Сартанські самоцвіти» на московських сценах. Грецькі активісти, серед яких була й Надія Чапні, виступили із заявою про те, що цю інформацію країна-агресорка випустила, щоби переконати світ у щасливому сьогоденні греків України на тимчасово окупованих територіях.
«Жодні новостворені окупантами та їхніми посібниками організації, що нібито представляють греків, не є легітимними й ніколи не будуть визнані міжнародним грецьким співтовариством. Ми, активісти грецького руху, висловлюємо консолідовану позицію греків України й засвідчуємо її своїми підписами», — йшлося в заяві.
Надія Чапні каже, що не розділяє зараз українців та греків:
«Найголовніша наша задача — це допомога. Зараз ми, найперше, це громадяни України. А вже потім кожен із нас буде дбати про культуру народу свого походження».
Надія не виключає можливість возз’єднання греків Надазов’я після завершення бойових дій та звільнення території від окупантів. Навіть зараз вони підтримують зв’язок. Але в разі деокупації Надазов’я Донецької області є можливість зустрітися там знову, щоб знову розвивати багату грецьку культуру.
