1 січня — День народження політичного діяча та ідеолога українського націоналістичного руху Степана Бандери. Попри російські наративи та міфи, на Донеччині роками відзначали цей день проведенням традиційної смолоскипної ходи. Та це була не єдина смолоскипна хода, яка проводилася на Донеччині. Традиція її проведення почалася ще з 2009 року. Докладніше про все у матеріалі
Степан Бандера відомий як політичний діяч, революціонер та один з ідеологів українського націоналістичного руху XX століття. Після розколу Організації українських націоналістів став головою Проводу ОУН-Б. Разом із Ярославом Стецьком був автором Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року. Та за проголошення цього Акту Бандеру арештували німецькі окупанти. Після звільнення чинив опір радянській владі та до кінця свого життя підтримував ідею Української Державності.
Традиційний марш на честь дня народження Степана Бандери у Слов'янську, 2022 рік. Фото Східний Варіант
Степана Бандеру було вбито у 1959 році у Мюнхені радянським агентом Богданом Сташинським. І хоч Бандера помер 64 роки тому, його ім’я досі є потужним тригером для росіян. Окупанти чи не щодня використовують слово «бандерівці» у своїй пропаганді, щоб залякати своє населення «українцями-нацистами». Східний Варіант розповідає, як в Україні, зокрема на Донеччині, вшановують пам’ять політичного діяча.
Були проти радянського союзу та створення «донецької республіки»
Перша смолоскипна хода в Донецьку пройшла до Дня пам’яті Героїв Крут 29 січня 2009 року. Захід організували Всеукраїнське об’єднання «Свобода» та молодіжна організація «Патріот України», які тоді вже активно діяли на Донеччині.
Голова ВО «Свобода» в Слов’янську та військовослужбовець Сергій Лілеєв тоді брав участь в організації та проведенні смолоскипної ходи. Він пригадує, що тоді вийти з анонсом в інформаційний простір було дуже важко, як і запросити журналістів на проведення акції. Адже тодішня проросійська влада міста та області не була зацікавлена в розвитку українських заходів. Учасники ходи тоді радикально заявили про своє негативне відношення до відродження радянського союзу або «донецької республіки».
Донецьк, 2009 рік. Фото: «Остров»
«Було прийнято рішення на цій акції спалити прапори радянського союзу та фантазії проросійських мешканців Донеччини про «донецьку республіку». Прапор донецької республіки тоді вже існував, вже була така громадська організація. І куди дивилася Служба безпеки України, залишається лише здогадуватися. Перша акція, звісно, пішла не за планом, тому що була влаштована протидія проросійськими організаціями: комуністичною партією, прогресивною соціалістичною партією, донецькою народною республікою, донецьким казачеством та іншими силовими угрупуваннями проросійського налаштування», — розповідає Сергій Лілеєв.
Донецьк, 2009 рік. Спалення прапору “донецької республіки”. Фото надане Сергієм Лілеєвим
Під час першої ходи розпочалися сутички, тож учасники не дійшли до запланованого місця зборів. Тодішній голова донецького осередку ВО “Свобода” Артур Шевцов згадував для Східного Варіанта про це так:
«Тоді маршрут був від пам’ятника Шевченку до пам’ятника Борцям за радянську владу. Там планувалося спалити прапори СРСР та “донецької республіки”. Але оскільки дорогу нам перекрили на бульварі Пушкіна, то і спалили ми їх прямо там, на очах у скандуючих “Расія!”», — розповідав Артур.
Наступну ходу запланували на 2010 рік, але вона була заборонена місцевою владою. Організаторів затримували ще до початку заходу, тож хода не відбулася взагалі. Щороку у 2011–2013 роках активісти готувалися до проведення смолоскипної ходи, але щоразу отримували заборону. Тоді місцева влада заборонила використання смолоскипів, але акцію на честь бійців під Крутами заборонити не наважилася. Та все одно марші в ті роки пройшли із сутичками, ініційованими проросійськими силами.
Смолоскипна хода в Слов’янську та протистояння місцевої влади
Після окупації частин Донецької та Луганської областей, та початку російсько-української війни смолоскипна хода все одно проводилася та набула нових сенсів. Перша смолоскипна хода в Слов’янську пройшла вже після деокупації міста від сил «днр». Це було теж до Дня пам’яті Героїв Крут 29 січня 2015 року.
«Ми в Слов’янську постійно проводили акції, мітинги, пам’ятні заходи до різних свят: День Незалежності, День Соборності. Зазвичай ми збиралися на центральній площі, йшли вулицею Шевченка до пам’ятника Шевченка, і там уже проводили мітинг. І наша молодь запропонували провести цю акцію більш яскраво, з використанням смолоскипів та з наголосом на героїчні вчинки, щоб це не було схоже на панахиду. Щоби був наголос на героїчних курсантів, які затримали та дали бій червоній армії під Крутами», — пригадує Сергій Лілеєв.
Смолоскипна хода у Слов’янську. Фото надане Сергієм Лілеєвим
Він пригадує, що акція пройшла доволі вдало. І хоча сильна інформаційна кампанія не проводилася, на акцію зібралося багато людей.
У 2016 році була проведена перша смолоскипна хода до Дня народження Степана Бандери. Сергій Лілеєв розповідає:
«Звісно, що був певний скепсис через дату проведення. Усе ж таки новорічні свята, ми не знали, скільки людей буде, окрім наших організацій. Але була проведена вже нормальна інформаційна компанія, були анонси заходу. І все пройшло досить добре. І так само 29 січня ми провели ходу до Дня пам’яті Героїв Крут. З того часу кожен рік ми проводили дві ходи: до Дня народження Бандери та Дня Героїв Крут».
Смолоскипна хода у Слов’янську на честь Дня народження Степана Бандери. 1 січня 2016 року. Фото: Сергій Лілеєв у Facebook
Саме з 2016 року смолоскипні ходи на Донеччині вийшли на масовий рівень. Сергій Лілеєв каже, що це були наймасовіші акції, які проходили взагалі в місті та організовувалися партіями чи громадськими організаціями.
Так само провести ходу планувалося у 2017 році, але місцева влада Слов’янська подала до суду, намагаючись її заборонити. Позов мотивувався “небезпекою”, яку організатори ходи несли для мешканців міста. Сергій Лілеєв згадує, що щороку вони, як організатори, подавали повідомлення про проведення таких заходів до поліції та ДСНС, які й супроводжували їх під час ходи.
У той час Сергій уже перебував на фронті, тож не міг бути присутнім на засіданні суду. Тому нотаріально передав на це право іншій довіреній людині, склавши текст захисту. Суд ВО «Свобода» тоді виграла та провела смолоскипну ходу, як і планувалося. Але у той день на акції стався вибух.
Фото з місця вибуху. Фото: Сергій Лілеєв у Facebook
«Поліція встановила, що була підірвана граната РГД-5 в одному зі сміттєвих баків біля міської лікарні № 1, повз якої ми якраз проходили. На щастя, ніхто не постраждав. Ця справа ніяк не розслідувалася, чого і варто було чекати. У 2018 році ми так само планували дві смолоскипні ходи. Та вже перед першим січням ми отримали ще один позов до суду. Аргументи були ті самі, тільки тепер ще згадували вибух цієї гранати, керувалися цим, щоб наші акції заборонити. Тоді я вже міг бути присутнім на слуханні, і суд ми знову виграли», — розповідає Сергій Лілеєв.
Сергій Лілеєв у суді, грудень 2017 року. Фото: ВО «Свобода»
Того року до ВО «Свобода» звернулися деякі громадські організації та запропонували провести смолоскипну ходу ще й на День Соборності. Партійці цю ідею з радістю підтримали. Це був пік популярності смолоскипної ходи в Слов’янську. Того ж року смолоскипна хода була проведена ще й у Добропіллі та Авдіївці.
Смолоскипна хода у Бахмуті до Дня народження Степана Бандери, 1 січня 2019 року. Фото: ВО «Свобода»
У 2019 році протидія міської влади Слов’янська закінчилася. У місті традиційно провели дві смолоскипні ходи, підняли червоно-чорний прапор та прапор міста перед будівлею міськради. Тоді ж провели два заходи в Бахмуті.
Смолоскипна хода у Бахмуті до Дня пам’яті Героїв Крут, 29 січня 2019 року. Фото: ВО «Свобода»
У наступні роки та до повномасштабного вторгнення смолоскипна хода так само проводилася до Дня народження Бандери, а День пам’яті Героїв Крут переріс в інший, більш історичний, формат.
Смолоскипна хода у Слов’янську, 1 січня 2017 року. Фото: Сергій Лілеєв у Facebook
Сергій Лілеєв каже, що побачили масовість таких заходів та зрозуміли, що вони дійсно потрібні мешканцям Донецької області:
«Було навіть таке, що мені починали телефонувати в грудні та питати, чи буде смолоскипна хода 1 січня. Ми розуміли, що людям це потрібно. Я ще раз повторю, що це були наймасовіші акції в Слов’янську. Ми показували, що Донеччина — це український край. І що ніякого «донбасу» чи «донецької республіки» для нас не існує».
Традиційний марш на честь дня народження Бандери у Слов'янську, 2022 рік. Фото Східний Варіант
Роками російська пропаганда створювала фейки про «бандерівців», які «захватили русский донбасс». Проте реальний стан речей відрізняється від фантазій рашистів. Смолоскипна хода — це традиція, яка об'єднує сотні тисяч людей з усіх куточків України. Марші на честь Дня народження Бандери та вшанування пам’яті Героїв Крут щорічно проходили й у містах Донеччини за участі місцевих патріотів та патріоток.
