Історія собаки-поводиря: на Київщині господар шукає золотистого ретривера, з яким їх розлучила війна

Джерело:  tsn.ua  /  09:02, 1 Вересня 2022

Незрячого Сергія Гаврилюка та його собаку-поводиря Плюшу перші бомбардування застали на Київщині. Гучні вибухи налякали тварину і вона втекла

Вона була його очима, і він втратив її у перший день війни.

Незрячого Сергія Гаврилюка та його собаку-поводиря Плюшу перші бомбардування застали на Київщині. Гучні вибухи налякали тварину і вона втекла. Відтоді її не можуть знайти. Але нещодавно з'явилась інформація, що Плюшу бачили у Вишгородському районі. Тож пошуки відновились і з'явилась надія на щасливий фінал цієї історії.

Історію собаки-поводиря 20 серпня в ефірі ТСН розповіла кореспондентка Анастасія Невірна.

Золотистий ретривер Плюша - собака-поводир. Її спеціально для Сергія підготували у кінологічному центрі. Вона очі і можливість повноцінно жити для свого господаря, який понад 30 років тому через травму втратив зір. Разом вони були два роки. За цей час підкорили гори, літали в літаку, їздити на Азовське море. Одне з найяскравіших вражень - підйом на Говерлу, де Плюша вберігала Сергія від небезпеки.

Цю ідилію зруйнувала війна. Напередодні 24 лютого Сергій із Плюшею приїхали в Межигір'я. У кінологічному центрі мали допомогти тренувати собаку-поводиря для незрячої дівчини. А замість цього чоловік ледь не загинув і загубив свого вірного друга. Злякавшись вибухів Плюша втекла світ за очі. ЇЇ намагались шукати, але завадили запеклі бої, які точилися під Києвом.

Кір - веселий однорічний пес, який тільки вчиться бути поводирем, після втрати Плюші він врятував Сергія від депресії. Кіра Сергію привезли з Харкова. Пса ніхто не вчив, як працювати з незрячими. Чоловік сам взявся його тренувати. Та за кілька місяців Кір досяг значних успіхів. Тепер водить господаря необхідними маршрутами. На стадіон для тренувань, у магазин, лікарню і навіть переводить через дорогу на світлофорі.

А кілька тижнів тому з'явилась інформація, що Плюшу бачили на Київщині. Тож кінологи кинулись знову її шукати. Розклеюють оголошення та розпитують людей. Надходять повідомлення, що схожу собаку бачили у Нових Петрівцях та Вишгороді.

Сергій сподівається, що хтось обов'язково ще зателефонує, бо вперто вірить - його вірна і на диво розумна подруга вижила у ті страшні для Київщини дні і незабаром повернеться додому.

Вгору