Два десятки українських міст, де діють центри з підтримки переселенців «ЯМаріуполь», проводять зустрічі з обговорення майбутнього міста після деокупації. На них запрошують тих, хто був вимушений залишити «місто Марії» через війну. Діалогові зустрічі відбуваються у форматі «за кухонним столом» і називаються «Я – Маріуполь: маю намір відродитись». Такі заходи провели вже в Києві та Запоріжжі. Радіо Свобода завітало на ще одну таку зустріч у Дніпрі, де нині мешкає найбільше внутрішніх переселенців в Україні.
Що пропонують учасники, де на це візьмуть гроші та чи врахують думку маріупольців під час підготовки проєктів з відродження міста?
Вірять в деокупацію, мріють про оновлення міста
Марія Сладкова до війни була керівницею творчого хабу «Сучасна Україна», який діяв в «Українському домі» в Маріуполі. В окупації в рідному місті їй довелося прожити чотири місяці: її чоловіка, режисера, поранило під час обстрілу, тож подружжя не могло виїхати. Евакуювавшись, обоє живуть і працюють в Павлограді на Дніпропетровщині.
Марія Сладкова, переселенка з Маріуполя
Марія каже: вона вірить у деокупацію Маріуполя і вже розмірковує про те, як відбуватиметься його розбудова.
Хочу, щоб після перемоги місто було українським
Марія Сладкова
«Ми повернемося в деокуповане місто, будемо працювати, творчих ідей багато! У відновлення міста я вірю, але хочу, щоб після перемоги, воно було українським – в усіх значеннях. Бо до війни воно не було таким. Над цим треба працювати всім разом. Наш «Український дім»… З танків його бомбили – не добомбили. Ми рятували свої речі, апаратуру з кабінетів, поки могли. Він у розбомбленому стані, заходити й працювати зразу ж неможливо, там сильно пошкоджені лаги, дуже небезпечно. Але відновленню підлягає», – говорить переселенка.
Обговорення відновлення Маріуполя, Дніпро, квітень 2023 року
Іван – студент одного з маріупольських вишів. Хлопцеві 20 років. У серпні 2022-го він виїхав з Маріуполя разом із батьками, проживши під обстрілами й окупацією пів року. Каже, сім’ї пощастило – їхня багатоповерхівка вціліла, що не скажеш про будівлі поблизу: 17-та школа й сусідні висотки знищені. Вважає, що частину цих будинків треба буде реконструювати.
Особливим місцем у відродженому Маріуполі, говорить, має стати площа, де був драматичний театр – колись візитівка міста, а нині – трагічний спогад про нього.
«Бачу відновлений Маріуполь сильним, могутнім, гарним. Я вважаю, що частину старих будинків варто відбудувати. Щонайменше ті, що мають архітектурну цінність. Завод треба відновити – «Азовсталь» навряд чи, а от «Ілліча» можна. Думаю, це може бути коштом меценатів. Також я хочу бачити замість драмтеатру велику алею, де будуть написані імена кожного маріупольця, який загинув», – говорить Іван.
Конкретні проєкти: драмтеатр, «Азовсталь»
Поговорити про своє бачення рідного міста після деокупації в Дніпрі зібралися десятки людей. Учасники ділилися як своїми роздумами про майбутнє відродження Маріуполя загалом, так і конкретними проєктами.
Марина Мандровська поділилася власними ідеями з відбудови й відродження рідного міста
Марина Мандровська прийшла з кількома ідеями і їхньою візуалізацією. Це – її бачення знакових для маріупольців місць. За її словами, звільнений Маріуполь має асоціюватися передусім з Україною.
Ми будемо брати міжнародний досвід – брати й перекладати
Марина Мандровська
«Перша думка – ми повертаємося в українське місто, в місто, яке має козацьке минуле. Друга – ми повертаємося в сучасне місто. Яке? Те, яке має пам’ять, досвід, розуміє, що найвища цінність – це життя людини. Головне, щоб саме українські символи були основою відновлення Маріуполя. Так, ми будемо брати міжнародний досвід – брати й перекладати. Як у Дубаї, наприклад. Але якщо ми будемо відновлювати наші будинки, арки, бульвари, то все це своїм виглядом має говорити, що ми – Україна», – переконана вона.
Проєкти Марини Мандровської
Марина розробила кілька проєктів щодо визначних місць, серед них – драмтеатр, пам’ятник Шевченку, місця, пов’язані з обороною Маріуполя.
«Наприклад, драмтеатр. В жодному разі ми не повинні його відновлювати як театр, адже це місце, де загинуло багато людей. Маріупольці також знають, що до побудови драмтеатру там була церква Марії Магдалини, а поряд – кладовище. Тобто драмтеатр стояв на кістках… Тому я хочу надати цьому місцю сенсу місця пам'яті і відродження. Моя пропозиція – фонтан-меморіал «Крапля». Нагорі – оглядовий майданчик. І з висоти у велику чашу в формі краплі падає вода. Це наші сльози, наші думки. По бортиках чаші – кожне ім’я тих, хто тут загинув. По боках я пропоную скульптури, які світяться. Посередині – каплиця Марії Магдалини, це те, що було знищене», – говорить маріупольчанка.
Замість знищеного драмтеатру, каже вона, треба буде побудувати новий в іншому місці і наповнити його новими сенсами.
«Символ відродження – це поле колосків. Пропоную – театр «Колос». У Приморському районі у нас є вільні місця, де його можна розташувати. Зовні він може нагадувати вінок. Вгорі – скляний купол. А на додаток для цього я пропоную літній майданчик у формі амфітеатру, бо у нас є грецьке коріння».
Таким Марина Мандровська бачить новий драмтеатр у Маріуполі
На в’їздах до міста жінка пропонує встановити сталеві символи підрозділів ЗСУ, які боронили Маріуполь у лютому-березні 2022-го, а біля заводу «Азовсталь» – меморіал.
«Пропоную зробити монумент – сталеву «Стіну нескореності». Будуть вирізьблені силуети наших вояків. Їх можна пофарбувати люмінесцентною фарбою. Щоб світилися вночі. Думка така: їх немає – але ми пам’ятаємо», – каже Марина.
Я хочу, щоб наші діти почали вірити в казку, в те, що добро переможе зло
Марина Мандровська
А для дітей жінка хоче ініціювати побудову сучасного парку атракціонів «Україна – Всесвіт».
«Маріуполь – єдине місто, в якому величезна кількість дітей стали сиротами. Я хочу, щоб наші діти почали вірити в казку, в те, що добро переможе зло, вони повинні пам’ятати не зруйноване місто і не дні, проведені в підвалах. Пропоную парк мініатюр, який буде, як навколосвітня подорож, знайомити дітей з культурою країн, які нам допомагають. Там буде павільйон з новітніми технологіями – 7D-зображеннями, парком Юрського періоду з динозаврами, ботанічним садом... Це має формувати нову націю», – каже вона.
Безпека, житло і робота
Зустріч маріупольців відбувалася в невимушеній, домашній атмосфері. Говорили, серед іншого, про те, що може вплинути на рішення переселенців повернутися додому.
Тетяна Клименчук
Тетяна Клименчук – медсестра з Маріуполя. Вдома вона працювала в міжнародній гуманітарній місії «Лікарі без кордонів». В окупованому місті вона два тижні з чоловіком та 16-річною донькою просиділи в підвалі. Уже більш як рік вони покинули Маріуполь. В оновленому місті, каже, головним завданням буде безпека, а також житло, робота та медичне забезпечення.
Щоб повернутися, треба знати, де ти будеш жити
Тетяна Клименчук
«Нам дуже хочеться повернутися додому, але ми маємо розуміти, що там безпечно, що ми можемо безпечно пересуватися містом, водити дітей до шкіл і дитсадків, спокійно приходити на роботу й розуміти, що отримаємо і зарплату, і соцпакет. Важливо – житло. Щоб повернутися, треба знати, де ти будеш жити. Має бути все найнеобхідніше – плитка, сантехніка, газ, вода, світло, зв’язок, інтернет. Наша квартира ціла, на Черемушках, але у ній вирізали двері й все, що можна, винесли. Розмародерили… Дуже важливе ще медичне забезпечення. У Маріуполі залишився мій знайомий лікар, то каже: фактично медицини немає, немає ліків. Люди спиваються, безнадія… » – говорить Тетяна.
Говорили, серед іншого, про те, що може вплинути на рішення переселенців повернутися додому
Що ж до термінів відродження рідного міста, вона сумнівається, що це буде швидко.
«Всім би хотілося повернутися з гарантіями – житло, робота, безпека, медицина. Думаю, зразу після окупації це неможливо. Думаю, це буде більш як рік… Якщо вийде привабити іноземних інвесторів, може, й швидше. Банально і просто – все залежатиме від грошей», – каже жінка.
Скільки треба грошей
Міський голова Маріуполя Вадим Бойченко був присутній на зустрічі з обговорення бачення майбутнього міста. Зараз, каже він, чотири групи архітекторів та урбаністів працюють над концепціями підняття Маріуполя з руїн.
Ми маємо збудувати нове місто, але зберегти нашу історію
Вадим Бойченко
Зі слів посадовця, вони врахують пропозиції людей, висловлені в рамках дискусій:
«Про що кажуть люди? Наприклад, що ми маємо збудувати нове місто, але зберегти нашу історію, яка була, є і лишається фундаментом майбутнього нашого міста. Що буде з «Азовсталлю»? Це буде якась територія, яка має переродитися, чи вона залишиться підприємством? Ці речі ми вкладаємо в напрацювання, щоб наші архітектори й урбаністи – їх чотири групи – сформували бачення і знайшли ці відповіді. Потім вони об’єднають ці напрацювання і оце об’єднане бачення ми ще раз запропонуємо маріупольцям до спілкування».
Обговорення відновлення Маріуполя, Дніпро, квітень 2023 року
Бойченко прогнозує, що вже наприкінці травня буде загальне бачення від архітекторів: «І вже в липні велика архітектурна компанія зі США хоче це об’єднати і представити концепцію в загальному вигляді. Наступний крок – це вже бачення дизайну нового міста. Далі зробимо технічне завдання до дизайну нашого міста, що потім трансформується в генеральний план міста. Із цього буде починатися відродження Маріуполя», – каже мер.
Вадим Бойченко, міський голова Маріуполя
На швидке відновлення критичної інфраструктури Маріуполя після визволення, вважає Бойченко, буде потрібно не менш як 14 мільярдів гривень. А на відродження – така ж цифра, але вже в євро.
Саме відродження – це 14,5 мільярдів євро
Вадим Бойченко
«Зараз вже формується вартість. Наша попередня оцінка – не швидкого відновлення, а саме відродження – це 14,5 мільярдів євро», – сказав Бойченко, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
За його словами, окрім бюджетів місцевого та державного, на відбудову Маріуполя планують залучити гроші міжнародних інвесторів та доброчинників, зокрема, з Польщі та Нідерландів, з якими вже є попередні домовленості. Для відродження міста, припускає він, слід буде використати й репарації, гроші РФ та російських олігархів, заарештовані на закордонних рахунках.
Проєкт з відбудови Маріуполя: що в ньому
Раніше у Києві презентували проєкт з відбудови Маріуполя Mariupol Reborn після деокупації. Тоді говорили, що на відновлення міста знадобиться не менш як 14,5 мільярдів доларів США. Ініціативу погодились підтримати USAID, ЄБРР, Світовий банк, а також компанії SCM та Метінвест.
Стратегія відродження Маріуполя складатиметься, за задумом влади, з кількох етапів. По-перше, створення візуального плану відновлення міста. До його обговорення залучатимуть і маріупольців. По-друге, формування стратегії швидкої відбудови критичної інфраструктури. Потім розпочнеться реалізація стратегічного плану економічного відновлення міста.
Міський голова Маріуполя тоді заявляв, що за неповні три місяці блокади російські сили знищили 50% житлового фонду міста. Одну тисячу 356 багатоповерхових будинків вже неможливо відновити. Зруйновані або пошкоджені 90% об’єктів інфраструктури. Усі культурні заклади міста постраждали від обстрілів.
За офіційними даними, 200 тисяч маріупольців виїхали, ще 120 тисяч досі залишаються у місті.
Російські війська окупували Маріуполь у травні 2022 року після кровопролитних боїв і тривалої блокади.
Російські війська підозрюють у скоєнні у Маріуполі численних воєнних злочинів. Москва це заперечує.
