Розмінування України: де небезпечно та як очищують територію?

Джерело:  vechirniy.kyiv.ua  /  16:20, 25 Липня 2023

У ДСНС підтвердужують, що на деокупованих територіях України ворог залишив велику кількість вибухонебезпечних предметів, що можуть призвести до жахливих травм, втрати кінцівок і навіть загибелі

Рятувальники та військові нагадують про уважність та обережність при відвідуванні деокупованої місцевості — лісів, полів, берегів річок та озер. Військові розповіли, де найбільш небезпечно й як йде розмінування.

У ДСНС підтвердужують, що на деокупованих територіях України ворог залишив велику кількість вибухонебезпечних предметів, що можуть призвести до жахливих травм, втрати кінцівок і навіть загибелі. Більшість мін встановлені приховано, тому їх рідко можна побачити.

Від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, сапери ДСНС знищили 413609 вибухонебезпечних предметів. Очищено територію — 914 кв. км. За даними Мінреінтеграції, за вищевказаний період від ВНП загинуло 211 людей, поранено — 456.

В Україні діє Національний орган з питань протимінної діяльності.

За інформацією генерал-лейтенанта Олександра Павлюка, першого заступника Міністра оборони України, наразі головне завдання — розмінування звільнених територій, посилення спроможностей і залучення ресурсів, очищення територій, забруднених касетними боєприпасами тощо.

Найбільш забрудненими вибухонебезпечними предметами сьогодні є території Харківської, Херсонської та Миколаївської областей. Саперні підрозділи найактивніше працюють нині саме тут.

Розмінуванням та знешкодженням небезпечних предметів займаються під загальною координацією Міноборони підрозділи ЗСУ, ДССТ, Національної Гвардії, ДСНС, Національної поліції та операторів протимінної діяльності. Вони продовжують розмінування звільнених від окупантів територій Київської, Чернігівської, Херсонської та інших регіонів України.

Всього обстежено 1699,77 км² території, 13252 об’єктів, 7277,39 км автодоріг та 3132 км залізниці, 7528 км ЛЕП, 524,79 км трубопроводів. Знешкоджено 690955 вибухонебезпечних предметів.

За даними Олександра Павлюка, оприлюдненими у Телеграм, Міноборони координує також залучення неурядових операторів протимінної діяльності. Наразі їх — 14, сім з яких здійснюють гуманітарне розмінування. Це 900 демінерів, які проводять нетехнічне обстеження на 985 ділянках (190,59 км²), технічне — на 239 ділянках (15,43 км²). Ними вже очищено 255,25 га території.

Процес залучення нових організацій триває. Нині на етапі сертифікації ще 16.

Олександр Павлюк

«Міжнародні організації та країни-партнери сьогодні також не залишають нас з цією проблемою наодинці. Більше 20-ти країн-партнерів НАТО, ЄС, а також Швейцарія здійснюють матеріально-технічну підтримку та підготовку підрозділів розмінування. Нарощуємо співпрацю», — повідомив генерал-лейтенант Павлюк.

Він сказав, що серед важливих рішень в першу чергу — очищення територій, на яких застосовувалися касетні боєприпаси. Це значно покращить ситуацію, яка склалась внаслідок повномасштабного вторгнення росії.

За повідомленням Держспецтрансслужби Міноборони, у межах пакету допомоги від Королівства Данія Україна отримала сучасні дрони для технічного обстеження територій перед розмінуванням.

На фото: Працює команда з дронами-обстежувачами території

За повідомленням Держспецтрансслужби Міноборони, у межах пакету допомоги від Королівства Данія Україна отримала сучасні дрони для технічного обстеження територій перед розмінуванням.

Своїми сканерами дрони виявляють магнітні аномалії у землі, воді та на її поверхні. Вони здатні «побачити» будь-які металеві предмети на глибині до трьох метрів. Сучасні технічні засоби дають можливість нашим саперам дистанційно сканувати території та визначати місця, де знаходяться вибухонебезпечні предмети, а також інші об’єкти, що несуть ризик життю людей.

Підготовка розрахунків, що складаються з двох осіб (оператор та пілот) також проходила на території Данії. Нині фахівці отримали БпЛА вже успішно працюють над виявленням вибухонебезпечних предметів.

Робота з розмінування не хаотична, а триває у чіткій відповідності до затвердженого щорічного плану і пріоритетів: критична та соціальна інфраструктура, житло. Далі — сільгоспугіддя, ліси, акваторії.

Вгору