Дельфіни — найрозумніші морські створіння, занесені до Червоної Книги України. З початку повномаштабного вторгнення росії вони масово гинуть. Процес їх відновлення дуже складний. На жаль, в Україні відсутні реабілітаційні центри для морських ссавців. Тому створення заповідної акваторії — нагальна потреба.
Ці питання обговорювали під час спеціального показу документального фільму про китів «Вартові планети» 22 квітня, передає кореспондент Української Служби Інформації Валерія Шаповалова.
Морська інтелігенція
В природі існує майже сорок видів дельфінів, їхні найближчі родичі – кити.
Мозок китів і дельфінів – один з найбільших серед звірів. Ми можемо назвати їх морською інтелігенцією. У них складне соціальне життя і хитромудра система звукових сигналів для спілкування один з одним. Для добування їжі вони гуртуються, в складних ситуаціях допомагають один одному та вміють вчитися, переймаючи досвід старших.
Фільм «Вартові планети» розкриває надважливу роль існування морських ссавців.
Ми хочемо привернути увагу до важливих фільмів. Звісно, на документальну стрічку важче запрошувати людей, але якщо ви в залі, то для вас дійсно важливі ці теми, – відзначила модераторка зустрічі, головна редакторка УСІ, Тетяна Милимко.
Коротко зупинимося на цінності китів.
Кити – подих світу
Після багаторічного полювання на китів, до недавніх часів їх захист людство сприймало просто як безкорисне благо. Але недавно вчені виявили в цьому ще й неабияку користь. Дослідження Міжнародного валютного фонду вказує на те, що стратегія захисту китів може сприяти обмеженню викидів парникових газів та процесу глобального потепління.
Економіст МВФ Ральф Чамі вважає, що вартість послуг із поглинання вуглецю, які надає нашій планеті один кит, становить 2 млн доларів. Він пропонує створити ринок послуг природи, щоб інвестори вкладалися в океани та мангрові ліси, а на отримані кошти мешканці відповідних територій зможуть охороняти свої екосистеми.
на фото: Ральф Чамі
Справа в тому, що у місцях проживання китів присутні популяції фітопланктону. Ці мікроскопічні організми дуже цінні для людства: вони виробляють приблизно 50% усього кисню в атмосфері та одночасно поглинають приблизно 40% вуглекислого газу.
Для росту фітопланктону потрібні продукти життєдіяльності китів. Кити годуються на глибині, а для дихання піднімаються до поверхні, де випускають т.з. «фекальний шлейф». Ці продукти дуже багаті поживними речовинами для мікроорганізмів.
Протягом свого довгого життя кити накопичують у своєму організмі вуглець. Вмираючи, синій кит поглинає в середньому 33 тонни CO2 (тим часом одне дерево поглинає на рік лише до 22 кг CO2).
Таким чином, відновлення популяції китів може призвести до кардинального зрушення у боротьбі зі зміною клімату.
Найрозумніші мешканці Чорного моря
Кити – це про музику, про надзвичайну силу. Кити наче так далеко, але дуже близько, – зазначила одеський китолюб Тетяна Милимко.
Запрошений на спецпоказ фахівець національного парку «Тузлівські лимани», еколог Іван Русєв розповів, що у Чорному морі ми можемо зустріти три види китоподібних – дельфін афаліна, дельфін звичайний (білобочка) та морська свиня (азовка).
Вони також є жертвами окупантів. З початку повномасштабного вторгнення росії, за попередніми даними, загинуло близько 50 тисяч особин.
Зліва направо: режисер фільму Жан-Альбер Лієвр, модераторка показу Тетіяна Милимко та еколог Іван Русєв
Про викинутих на берег ссавців повідомляли також вчені у Румунії, Болгарії та Туреччині. Це говорить про те, що це проблема не лише українців, а міжнародної спільноти – воєнні дії у Чорному морі шкодять не лише нашому довкіллю, а й усій планеті.
Україні потрібен центр для реабілітації дельфінів. Для цього екологи пропонують до захисної території «Тузлівських лиманів» включити води Чорного моря аж до острова Зміїний.
На їхню думку, острів має стати біосферним резерватом чи національним парком з розширенням акваторії (не менше 3 000 кв. км) та адміністрацією на острові. Звернення вже направлено до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.
За словами Івана Русєва, зараз дельфіни повертаються до нашого узбережжя, оскільки наразі «умовна тиша». Але морські ссавці потребують охорони як ніколи раніше.
В свою чергу, директорка національного природного парку «Тузлівські лимани» Ірина Вихристюк закликала не відвідувати «в’язниці для дельфінів» – дельфінарії, та завжди починати захист навколишнього середовища з себе:
Ми стаємо все далі від природи, перетворюємося на споживачів. Але нам потрібно все життя досліджувати, що навколо нас. Дика жива природа – це найбільша потужна енергія. Нам потрібні реабілітаційні центри. Особливо зараз – скільки людей потребує допомоги.
На території України немає жодного такого центру. Наша держава підписує міжнародні угоди, але ми повинні не просто декларувати, а щось робити.
Кілька цікавих фактів про дельфінів
Дельфіни мають складну соціальну структуру, широкий діапазон емоцій, у тому числі почуття гумору.
Дельфін може відтворювати звуки для спілкування та розрізняти своїх родичів
Дельфіни не мають нюху, але у них є почуття смаку. Подібно людям, що вони можуть розрізняти солодкий, кислий, гіркий і солоний смаки.
Самиця дельфіна може надати допомогу при складних пологах іншої самиці. В цей час дельфіни, що знаходяться поблизу, оберігаючи самицю-породіллю, плавають навколо неї для захисту.
Фото: з Інтернет-простору
Вбивство дельфінів у Стародавній Греції каралося смертю. Греки називали дельфінів «священною рибою».
