Ганна — зоозахисниця, яка вивезла цілий притулок тварин з-під обстрілів біля Бахмута. Тепер вона в номінації «Зоозахисниця року» на конкурсі «Жінка Донеччини».
“Любити й ніколи не зраджувати тим, хто нам вірить”: Ганна Петрейко – номінантка конкурсу «Жінка Донеччини»
Петрейко Ганні 27 років. Вона — мама особливого хлопчика з ДЦП і рятівниця десятків тварин. Її історію розповіли в Управлінні сім'ї, молоді та масових заходів Донеччини.
Жінка родом із села Званівка Бахмутського району. Ще з дитинства вона мала особливу любов до тварин — знаходила, шукала їм родини, а якщо не виходило, то несла їх додому.
З роками бажання рятувати тільки збільшувалося. В Бахмутському педагогічному училищі Ганна, зустріла свого коханого чоловіка. Саме він став її підтримкою та розділив бажання рятувати знедолених тварин. Згодом у подружжя з’явився особистий маленький домашній притулок.
Після вторгнення кількість хвостатих тільки збільшилась — частину тварин їй підкидали люди, які їхали рятувати своє життя, частина приходила сама, бо були голодні, а декого Ганна приводила, адже дехто з них був прив’язаний, дехто зачинений.
Коли ситуація з бойовими діями загострилася, довелося думати, як евакувати хвостате стадо.
Фото: соцмережі Ганни
Жінка рятувала тварин, ховала від обстрілів у себе вдома, а потім передавала волонтерам для евакуації в більш безпечні місця. Сім'я намагалася врятувати максимальну кількість тваринок, але, на жаль, помогти усім не вийшло. Обстріли Бахмутської громади постійно посилювалися, а виїхати було важко, адже знайти житло не просто, а особливо ще й для такої кількості тварин.
Залишити пухнастих, які довіряють і кого вже неодноразово зраджували, жінка не могла. Тому родина прийняла доленосне рішення залишитись в Бахмутській громаді разом.
Але світ не без добрих людей і вже незабаром знайшлася родина, яка була готова прийняти всіх. Ганна вирішила ризикнути і їхати. Разом із волонтерами вони перевезли собак, а іншою машиною виїхала зоозахисниця з родиною, прихопивши котиків і морську свинку, яку вона прийняла в родину вже під час війни.
Фото: соцмережі Ганни
Частину собак прилаштували, бо просто не було можливості всіх розмістити на новому місці. В результаті у сім'ї Ганни лишилися 4 собаки, 8 котиків і морська свинка. На новому місці вона прийняла у свою велику родину ще 3 коти, одну місцеву собаку та одного хлопчика з Херсонщини після підриву ГЕС.
Жінка каже, що не вважає себе зоозахисницею. Говорить, що не має супер здібностей, просто їй болить за братів наших менших. Вона вважає, що кожне життя цінне і неважливо чиє воно — людини чи морської свинки.
«Донести людям істину, що безпритульні тварини не падають дощем — це покинуті та зраджені колись, домашні», — таку головну мету свого життя окреслює зоозахисниця. Головне — треба любити й ніколи не зраджувати тим, хто нам вірить.
