26-річний український військовий Олександр Будько, який втратив на війні обидві ноги, станцював на сцені каліфорнійського театру, пише Успіх in UA.
Після виступу йому аплодували стоячи 3 тисячі глядачів.
До великого вторгнення Олександр працював баристою в Києві та вивчав графічний дизайн. Але після 24 лютого без вагань пішов добровольцем на фронт.
“Хто є росія? росія — наш відвертий ворог усі століття, всі покоління. Ми її породили, ми її мусимо вбити”, — говорить захисник.
За час служби Олександра його підрозділу вдалося відбити 7 штурмів ворога. Поранення Терен отримав на Ізюмському напрямку.
“Поранення я отримав 24 серпня на День Незалежності України. В якийсь момент я вже зрозумів, що я засинаю. Взагалі ніхто не чув ні виходу, ні прильоту, ні свисту — нічого. Тобто, просто в якийсь момент я відчув, як зсунулась земля, десь це було влучання в окоп. Я відчував страшенний біль і не міг, в принципі, рухатись”, — каже український військовий.
Олександрові довелося ампутувати обидві ноги, а далі була реабілітація у Львові. Попри біль, хлопець постійно тренувався й за місяць став на протези.
Поставив собі за мету повернутися до звичайного життя, тож наново навчився водити авто. А ще Олександр загорівся виступити на “Іграх нескорених”. Це міжнародні спортивні змагання, повідомляє shotam.info.
Один із фондів США зробив для нього спеціальні спортивні протези.
“На бігових протезах можна бігати швидше, ніж бігають здорові люди. Це, відверто кажучи, мене надихає: коли я біжу, я відчуваю себе, наче я лечу”, — зауважив захисник.
А нещодавно Олександр станцював балет у Каліфорнії разом з United Ukrainian Balle. Хлопець тренувався виконувати рухи на протезах протягом 4 місяців.
“У момент вже репетицій і в момент генеральної репетиції й першого виступу я зрозумів, що я не зовсім тримаю контроль на протезах. Ось за що я хвилювався найдужче, бо я сам попросив зробити складнішою хореографію, щоб довести людям, що люди на протезах можуть, в принципі, більше, ніж зазвичай люди собі вважають”, — говорить він.
Американські глядачі були вражені.
“Американці дуже пройнялися цією історією, вони повернулися в реальність. Зрозуміли, що на цьому світі не все так добре. Десь іде війна. Була така досить довга мовчанка. Тиша така. Так їх це зачепило та так їх загіпнозувало, що вони дійсно ніхто там майже не дихав. А пізніше там, звичайно, і сльози в кінці виступу, і овації після виступу”, — український військовий Олександр Будько.
Зараз Олександр готується до “Ігор нескорених”, які відбудуться у вересні в Дюссельдорфі. І ще написав книжку про свій шлях на війні та шукає перекладача для англомовної версії.
Хлопець закликає ветеранів з пораненнями не падати духом.
“Очевидно, що життя на травмі не зупиняється і суспільство наше теж стає більш зрілим, відкритим. Спектр дій насправді тільки ось тут звужується, і якщо ми відкриємось, скажемо світу, то тоді світ відкриється нам і зможемо зробити більше, ніж ми собі дозволяємо. Олександр Будько, служив командиром взводу вогневої підтримки”, — додає військовий.
