12 травня мине два роки з дня російської окупації Рубіжного на Луганщині. За цей час росмедіа активно проводили інформаційну політику спрямовану на утвердження образу «росії-визволительки» та дискредитацію ЗСУ. З цією ж метою було оприлюднено пропагандистський фільм «Рубіжне: дорога додому». У цьому матеріалі Східний Варіант розгляне і спростує фейки та маніпуляції пропагандистської стрічки.
Про що фільм?
Спеціальний репортаж пропагандистки Ольги Мацієвської транслювали на телеканалі «росія» в кінці березня 2024 року. Після цього він активно ширився російськими телеграм-каналами та інстаграм-пабліками, тим самим пропагуючи фейки на велику кількість аудиторії.
Матеріал демонструє як живе Рубіжне на другий рік окупації. На прикладі історій місцевих жителів — продавця, журналіста, власниці магазину, він нібито відповідає на питання: як росія «відбудовує» місто, яке ставлення рубіжан до України та які переваги життя у нинішньому Рубіжному.
Кадр з пропагандистського фільму
Пропагандистський фільм починається історією місцевого жителя, або як його називають в російському інфопросторі, «символ надєжди возраждєнія росії», Олександра Ковальова. Чоловік став відомим у 2019, після того, як «безстрашно» висловив журналісту українського телеканалу свою підтримку «лнр». На його думку, три місяці російської окупації Рубіжного у 2014 були тихими та спокійними, а Революція гідності — проплачений протест.
Кадр з пропагандистського фільму
Олександр каже, що збирався виїжджати, але зараз, коли росіяни «звільнили» місто, він — вдома. Правда, чого ж він не поїхав з Рубіжного у тому ж 2019 році, після резонансної словесної перепалки з українським журналістом, а залишався у місті до початку повномасштабного вторгнення рф — не він, ні російські пропагандисти у фільмі вирішили не пояснювати.
Протягом фільму від місцевих лунають фрази на кшталт: «ми чекали росію», «Рубіжне — споконвічно російська територія» та «чого українці сюди прийшли». Для того, щоб впливати на суспільну думку, російська пропаганда використовує коментарі та історії «звичайних людей». Саме завдяки таким «живим» прикладам російські окупанти намагаються створити враження цілковитої підтримки росії в окупованому місті.
Казки про «компенсації» від російської влади
Один з головних меседжів фільму — «російська влада робить все на благо рубіжан». Один з персонажів репортажу Михайло стверджує, що отримав 180 тисяч компенсацій за пошкоджений будинок. Відповідно, у глядача формується думка про те, що схожі відшкодування будуть виплачені всім, чия власність постраждала. Яка ж ситуація насправді?
Новину про затвердження порядку виплат адміністрація «лнр» поширила ще влітку 2022. За втрачене житло пообіцяли виплатити 35 тисяч рублів/кв.м, а за пошкоджене — 6 тисяч.
Фото: скріншот телеграм-каналу «Правительство ЛНР»
За приблизними підрахунками повна виплата компенсацій жителям Луганської області обійшлася б рф у не менш ніж 2-2,5 мільярди доларів. Звичайно комісія зможе розцінити пошкодження незначними та замість 6 тисяч за кВ.м виплатити 2-3 тисячі. Та погодьтеся, сума все одно немаленька, і виникають сумніви щодо готовності рф йти на такі витрати.
Та найцікавіше інше. При оформленні заяви на компенсацію за втрачене житло власник повинен відмовитися від нього та передати в комунальну власність. Тому Михайло отримав гроші швидше не як компенсацію, а як плату за продане житло.
Фото: скріншот телеграм-каналу «Правительство ЛНР»
Фейкова маніпуляція: відключення мережі — безпековий захід
За словами пропагандистки у репортажі «через близькість до фронту з метою безпеки в місті відключено зв’язок та Інтернет». Колишній голова Луганської ОВА Сергій Гайдай повідомляв цю інформацію у своєму телеграм-каналі ще у вересні 2022:
«Слідом за мобільним Інтернетом на території Луганщини відключають і кабельний. Населення так званої «лнр» ізольоване від зовнішнього світу»
Фото: МКС
Невже головна мотивація окупантів обмежити зв’язок — це захист місцевих? Ні. Попри те, що пропагандистські медіа активно демонструють прихильність рубіжан до російського «визволення», по ту сторону екрана залишаються й ті, кому такий розклад подій не до вподоби.
Російські бойовики розуміють, що існує ризик «зливу» даних про їхню дислокацію українським підрозділам. Таким чином, від’єднуючи людей від мережі, окупанти убезпечують себе від можливого витоку інформації. Окрім цього, як повідомляє Центр національного спротиву «окупанти монополізують шляхи донесення інформації. Це кремлю необхідно для ще більшої промивки мізків місцевих й взяття регіону під контроль».
Найсмішніше те, що в цьому ж репортажі згодом говоритиметься про відсутність перебоїв з комунікацією. Цікаво, про яку комунікацію йде мова?
Фейкова маніпуляція: відновлення прифронтового міста
«Як відновлюється прифронтове місто» — такими словами супроводжується заголовок фільму. Красномовства псевдожурналістці та персонажам її фільму не забракло: відновлення постачання електрики, газу та води, широкий асортимент товарів в магазинах, вигідні ціни на газ і це ще не кінець списку. А насправді?...
Фото: відео на YouTube «Рубіжне, січень 2024 рік»
У грудні 2023 окупанти озвучили так званий майстер-план відновлення Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного, який розрахований до 2035 року. Про це повідомив очільник Луганської ОВА Артем Лисогор. Зазначається, що так званий план включає відбудову менше ніж 10% від загальної кількості зруйнованих та пошкоджених об’єктів у містах. Конкретно в Рубіжному відповідно до плану повинні відновити 98 будинків. Всі інші в найближчому майбутньому навіть не розглядаються.
«Будівники беруться виключно за вцілілі багатоповерхівки, потребуючі незначних ремонтів. Зруйноване самими росіянами житло їх не цікавить», — повідомляє Лисогор.
Окрім цього, окупаційна адміністрація вимагає в місцевих плату за заміну вікон та дверей, що обіцяли виконати на безоплатній основі. В іншому випадку погрожують не повернути ключі від осель.
На додачу, місцеві жителі та жительки повинні сплатити борги за комунальні послуги, якими користувалися росіяни. Як так вийшло? Все дуже просто: окупанти заселялися у тамтешні будинки та квартири, а в деяких випадках такі «жителі» змінювались по кілька разів.
Для чого це все?
Пропагандистські медіа мають на меті перетворити Україну та українців на ворога, росію — на брата. Методи досягнення «братерства» грунтуються на жорстокості. Двічі цього року росіяни скинули авіабомбу на Рубіжне.
«Окупаційна адміністрація використала цю ситуацію для проведення додаткових фільтраційних заходів у місті. Так, з району бомбардування було виселено понад 300 осіб, в будинках яких росіяни провели обшуки під час їх відсутності», — повідомляє Центр національного спротиву.
Важливим пунктом пропаганди залишається розділення українців сходу та заходу. Один з героїв фільму говорить про байдужість жителів західних регіонів до освіти, порівнюючи зі своїми дітьми, котрі здобули вищу освіту, та місцевими, кожен з яких має фах. В той час «бандеровцы», як він зазначає, через брак освіти їдуть за кордон на фізичну працю. Проте і це є черговою російською маніпуляцією. Згідно з дослідженням, проведеним до повномасштабного вторгнення, 69% трудових мігрантів були із заходу України, проте причина виїзду — різниця в оплаті праці, а не рівень освіти.
росія витрачає колосальні кошти на свою пропагандистську машину, вигадуючи нові способи маніпуляції суспільною думкою. Важливо застосовувати критичне мислення та піддавати сумніву всю оприлюднену інформацію. Кожен спростований російський фейк наближає нас до перемоги.
