Посли країн "Великої сімки" представили перелік пріоритетних заходів, які допоможуть відновити довіру громадськості до української судової влади та антикорупційної інфраструктури.
"Ці пріоритетні заходи відображають комплексну реформу, проведення якої необхідно для зміцнення незалежності, відповідальності та доброчесності судової системи, і забезпечення відновлення повноважень антикорупційних установ, що відповідає очікуванням українського народу", - йдеться в документі, оприлюдненому на сторінці послів G7 в Україні в понеділок, інформує Цензор.НЕТ із посиланням на Інтерфакс-Україна.
Зокрема, посли вважають, що необхідно терміново відновити правові норми з боротьби із корупцією, недавно визнані неконституційними, із забезпеченням надійної правової основи, і забезпечити, щоб кандидати на ключові посади до судових і правоохоронних органів призначалися прозоро.
"Ми наголошуємо, що поряд із необхідністю термінового впровадження дій щодо усунення шкоди, завданої КС (Конституційним Судом - ред.) антикорупційним установам України, не менш важливим є забезпечення процесу виходу цих установ із кризи з наданням їм можливості ефективно виконувати свою місію. У зв'язку з цим положення, спрямовані на відновлення відповідальності за помилкове декларування або умисне неподання декларації про майно, які були ухвалені Верховною Радою 4 грудня, не мають достатньо стримувального ефекту і, отже, не є ефективним інструментом запобігання корупції", - зазначено у документі.
Зокрема, посли радять тимчасово та мінімально збільшити кворум для ухвалення рішень КС, відкласти процедури добору суддів КС, які тривають, до впровадження нових правил відбору, невідкладно запровадити чіткий і прозорий процес відбору на посади суддів КС із забезпеченням суттєвої ролі представників міжнародних партнерів у перевірці всіх кандидатів, посилити дисциплінарну відповідальність та етичні вимоги до суддів КС, зобов'язати суддів КСУ залишатися неупередженими під час розгляду справ і проводити відкрите голосування.
Дипломати рекомендували терміново провести реформування Вищої ради правосуддя (ВРП), як необхідну передумову для ефективної судової реформи; створити незалежну комісію з питань етики, яка має повноваження перевіряти чинних членів ВРП і подавати за необхідності подання про звільнення членів ВРП, впровадити новий прозорий процес відбору членів ВРП із ефективним змістовним залученням міжнародних представників до цього процесу. Комісія з питань етики складе для ВРП список кваліфікованих кандидатів із високим рівнем доброчесності, з якого органи, відповідальні за відбір і призначення на посади, будуть зобов'язані вибирати.
Були висловлені також рекомендації забезпечити прозоре перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) зі змістовним залученням до цього процесу міжнародних представників і створенням незалежної конкурсної комісії з повноваженнями встановлювати свої внутрішні правила для конкурсного відбору членів ВККС. Також рекомендується забезпечити незалежність оновленої ВККС із повноваженнями ухвалювати регламент своєї роботи та внутрішні інструкції; після забезпечення доброчесності членів ВРП і заповнення комісією вакантних посад суддів в судах першої та апеляційної інстанцій, ВККС варто інтегрувати у ВРП із метою оптимізації структури інститутів суддівського самоврядування.
Нагадаємо, 29 грудня президент України Володимир Зеленський на 2 місяці відсторонив від виконання обов'язків главу Конституційного Суду Олександра Тупицького. Пізніше Конституційний Суд повідомив, що проведе спецзасідання через відсторонення Тупицького. Указ Зеленського про відсторонення Тупицького Конституційний Суд вважає юридично нікчемним і вимагає його скасувати.
5 січня судді Конституційного Суду провели збори і затвердили спільну заяву, в якій нагадали, що основи і порядок звільнення судді КС або припинення його повноважень визначено Конституцією.
19 січня 2021 року Тупицькому повідомили про підозру і не пустили його на роботу в КСУ. Тупицький заявив, що указ президента усуває його тільки від обов'язків судді, а, крім них, він як глава КСУ виконує й інші функції. Також він поскаржився на спроби втручання у свою діяльність і написав заяву в поліцію. Пресслужба КС поширила повідомлення, що слідчі ДБР відповідно до чинного законодавства не мають повноважень повідомляти про підозру судді Конституційного Суду.
