Російські ЗМІ стверджують, що в останні місяці війни Росії проти України в Криму почастішали випадки, як вони називають, «диверсій і терористичних актів». У зв'язку з підривом залізничної колії під Сімферополем членкиня Ради федерації РФ від Криму Ольга Ковітіді заявила, що «ворог «не спить», і закликає «дати жорстоку відповідь».
Ольга Ковітіді написала у своєму телеграм-каналі: «Що стосується диверсій та будь-яких посягань на суверенітет Росії, на наші території, на життя і здоров'я громадян Росії, відповідь має бути жорстокою та зрозумілою… Диверсії, спроби здійснення терористичних актів, вербування, «сплячі» й «пробуджені» (осередки), використання людей «наосліп» – усе це наша тривожна реальність». Відповідати на «підступи недоброзичливців Росії варто серйозно, час умовлянь минув».
Єдина та улюблена тактика агресора – маніпуляція, йому просто не залишається інших варіантів для виправдання
Єдина та улюблена тактика агресора – маніпуляція, йому просто не залишається інших варіантів для виправдання. Ольга Ковітіді може нескінченно грати роль потерпілої сторони, але якщо застосувати логіку, то очевидно, що Росії нема на що «жорстоко відповідати», оскільки після російської агресії, після анексії Криму і більше року війни проти України, знищення міст, вбивства сотень тисяч людей, крадіжки зі складів, заводів та лікарень всього, що сподобалося, – будь-які дії України у відповідь є не «диверсіями, не «посяганням на суверенітет Росії», не «терактами», а засобом захисту українського народу від смертельної агресії Росії. Це вона і є – «жорстока та зрозуміла» відповідь України на агресію Росії.
Тільки переконаний агресор може назвати війну Росії на знищення України, геноцид українців, влаштований Росією в руслі теорії Путіна про те, що «українського народу не існує», тотальну руйнацію міст, щоденні бомбардування та обстріл ракетами українських міст і сіл, «умовляннями», час яких, на думку Ковітіді, минув. Це все, виявляється, були «умовляння». Яка «шляхетність»: Україна, виявляється, здійснює теракти, знищує російські міста, здійснює диверсії та посягання на суверенітет Росії, на життя та здоров'я громадян, а Росія займаєтсья «умовляннями». За допомогою ракет і бомб? Красива картинка, але цю нехитру, перевернуту логіку, зміну місцями агресора і жертви, що захищається, здатний розпізнати навіть школяр.
Російська сенаторка з Криму Ольга Ковітіді підписала російську ракету, якою Росія вбиває цивільне населення України, 26 січня 2023 року
Спікер російського кримського парламенту Володимир Константинов також не має іншого засобу, здатного пояснити випадок на залізниці, як маніпуляція. Він, не чекаючи на розслідування, назвав інцидент «підривом» і звинуватив у ньому Україну, як про це пише російське інформагентство ТАСС. «Підрив стався за втручання сторонніх осіб, працюють силові структури... Безумовно, це все витівки української нацистської команди. Всі ці люди, яких вони сюди підсилають, це не кримчани, це всі ці люди... намагаються нам усілякі пакості робити», – заявив Константинов.
Кому потрібна «повна і беззаперечна перемога» зі знищення України? Константинову та Ковітіді?
За словами представника української розвідки Андрія Юсова, російські військові використовують цю залізницю для перевезення зброї. «Тими ж коліями перевозять, напевно, й інші речі, зокрема зброю, БК (боєкомплект – авт.), бронетехніку та всі інші засоби, що використовуються для загарбницької війни проти України, аби вбивати цивільних мирних українців та українських захисників. Тому цілком природно, що рейки не витримали, втомилися і тепер на якийсь час не функціонують».
Однак, на думку Константинова, постачати підрозділам армії важку зброю для вбивства українців, постачати залізницею на російські кораблі ракети для обстрілу українських міст – це «не пакості», а «що рейки втомилися» і рятують українців, захищають країну відповідно до Статуту ООН – це «пакості».
Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов, 4 квітня 2023 року
Втім, не дивно, що першими опублікували коментарі на цю подію із закликами перейти від «умовлянь» до «жорстокіших заходів» колаборанти Константинов і Ковітіді. Вони знають, що «заходи у відповідь» на їхній колабораціонізм прийдуть з України, і поки вона існує – їм загрожує небезпека потрапити під суд. Константинов давно умовляє Кремль повністю «знищити Україну». «Знищення України як держави життєво потрібне, – періодично переконує Москву кримський спікер. – Цілі спецоперації (так у Росії називають повномасштабну війну проти України – ред.) ніколи не будуть цілком визнаними та виправданими, якщо Україна як держава залишиться існувати… Тепер нам потрібна лише повна, беззаперечна перемога. Навіть взяття Києва нас тепер не влаштовує, нам треба йти до Львова, зачищати території західних українських регіонів та виводити наші ракетні установки на кордони з Польщею». Але кому потрібна «повна і беззаперечна перемога» зі знищення України? Константинову та Ковітіді?
Скажіть, чи це не заклик до посягання на суверенітет України, чи це не заклик до війни, чи це не заклик до тероризму?
Скажіть, чи це не заклик до посягання на суверенітет України, чи це не заклик до війни, чи це не заклик до тероризму? І природно, що за таких планів і Володимир Константинов, і Ольга Ковітіді тепер скаржаться, що сил замало, навіть щоб взяти Бахмут, не те що дійти до Львова, а Україна, виявляється, влаштовує «пакості», тобто досить успішно чинить спротив.
Днями у зведенні, оприлюдненому Міністерством оборони Великої Британії, відомство вказало на те, що аварія на залізниці під Сімферополем заблокувала єдину залізничну колію в порт у Севастополі, де базується російський Чорноморський флот. «РФ діятиме, щоб швидко полагодити лінію, але інцидент зірве постачання, можливо, зокрема й такого озброєння, як крилаті ракети «Калібр» у ЧФ», – сказано у повідомленні. Більше того, за оцінкою розвідки, будь-які диверсії в цьому чутливому районі збільшать побоювання Кремля щодо здатності захистити весь Крим, оскільки півострів зберігає критичну психологічну та логістичну роль у підтримці війни Росії проти України.
Наслідки аварії на залізниці у Криму, 18 травня 2023 року
Сумним для колаборантів виявляється і той факт, що гарячкові та спорадичні зусилля окупаційних правоохоронних органів щодо пошуку, назвемо умовно, «підривників», мабуть, виявляться марними. Перші дні після інциденту результатів не дали, «золотий час» для розслідування втрачено. Це говорить про те, що дійсних підривників навряд чи буде виявлено, і правоохоронним органам доведеться знову фальсифікувати справу проти невинних людей. Адже вони не можуть визнати, що така резонансна справа залишиться нерозслідуваною…
Костянтин Подоляк, журналіст
