Зоопатруль врятував чимало тварин, і чи не у кожної є жахлива історія виживання.
На Київщині виходжують тварин, скалічених війною, а це близько трьох сотень собак та зо сім десятків котів. Знаходить їх “Зоопатруль” - саме так називають себе рятувальники, які працюють на деокупованих територіях та навіть сірих зонах. Хвостатих підліковують і соціалізують і підшукують для них нових господарів, йдеться в ТСН.
Маленькій Теззі роблять щеплення, а заразом і чипують, якщо вона загубиться, то за ним можна буде знайти. Маніпуляції безкоштовно проводять столичні ветлікарі. Більшість тварин вивезли із деокупованих територій України та сірої зони. Порятунок хвостатих - справа небезпечна. Нещодавно авто зоопатруля пошкодило у Херсоні під час прильоту. Під кулями росіян працювали волонтери і минулого року на Київщині. “Ми їхали в київському напрямку з Бишева і потрапили під дуже сильні обстріли. Нашу машину просто з кулемету почали обстрілювати”, розповідає керівник центру порятунку, евакуації та реабілітації тварин-інвалідів Олексій Журба.
Попри небезпеку Олексій з помічниками справу не полишають. Серед врятованих Азік, його військові вивезли з району “Азовсталі” худим і непритомним. “Азік у нас важив близько 13-14 кг. Зараз його жива вага до 32 кг”, - кажуть зоозахисники.
Пес Азік
Азік і досі боїться вибухів. Мешкає в окремому вольєрі, аби не нашкодив іншим. “У нього є підтверджений канібалізм. Він при голодовці може їсти собі подібних. Так вони виживали”, - розповідають в центрі.
Непроста історія і в 5-річного Адмірала з Чорнобаївки. Пес не бачить, жив на блокпосту з нашими військовими. “Ми, коли його привезли, у нього була дуже сильна контузія. Він не чув. Він ходив по колу”, - розповідають волонтери.
Адмірал
Медики Адмірала підлікували і тепер він живе майже повноцінним собачим життям. "Він любить ганяти котів, а так він - лапочка", - запевняє Олексій.
Дивом вижила і Хеппі на деокупованій Київщині. У собачки були перелами і в черепі - чи то куля, чи то уламок від снаряду. “Ми дістати не можемо, бо там дуже черепномозкова коробка крихка”, - пояснюють ветеринари.
Хеппі
Попри пережите, Хеппі дуже любить людей, як і Лінда, у якої немає лапки. “Коли хлопці проводили розмінування, вона потрапила на розтяжку”, - розповідають рятівники тварин.
Лінда
Є тут і собаки на візочках, а ще виходжують у центрі порятунку і знедолених котиків. Серед щасливчиків також свинки Пепа і Піпа, які були евакуйовні з бахмутського напрямку.
У всіх тварин лише найкращі корми. З їжею, як правило, допомагають благодійники. Бо ж, зокрема, для собак, харчів потрібно дуже багато. “Це приблизно 7-10 мішків 10-кілограмового корму. Так само не потрібно забувати, що для тварин потрібне і спеціальне харчування. Десь на місяць виходить тонна-тонна 200 корму”, - підсумовує фундрайзерка центру Поліна.
Мешканці центру під постійним наглядом ветеринарів - їх тут лікують, щеплюють, стерилізують та соціалізують. Далі шукають господарів і переважно за кордоном, адже тут розуміють - поки триває війна, тварини знову можуть опинитися на вулиці. Єдині, кого не готові віддати - це свинки Пепа і Піпа, бо аж надто прикипіли до своїх хрюкітливих улюблениць. “Тварини це не тільки м'ясо. Це любов”, - кажуть волонтери.
