#ПідбориVSберці: історії українок, які встали на захист нашої країни із зброєю в руках. ФОТО

Источник:  uainfo.org  /  13:10, 16 Ноября 2018

З розгортанням бойових дій на Донбасі українські красуні змінили цивільний одяг на військову форму, підбори – на берці, і встали на захист своєї Батьківщини

До подій на Сході, жінки нашої країни у лавах ЗСУ були швидше виключенням, аніж нормою. З розгортанням бойових дій на Донбасі українські красуні змінили цивільний одяг на військову форму, підбори – на берці, і встали на захист своєї Батьківщини.

UAINFO зібрав для Вас історії українських захисниць, якими вони поділилися у соцмережах в рамках світового флешмобу #підбориVSберці

Олена Білозерська: "До війни була журналістом, у 2014 році пішла добровольцем на фронт". 

"3,5 роки воювала у ДУК ПС та УДА (район ДАП, район Волновахи, район Маріуполя). Зараз офіцер ЗСУ, командир взводу САУ у 503-му окремому батальйоні морської піхоти".

Оксана Рубан: "Кілометри слів завжди ведуть наосліп. Спогади пронизують, мов вітер пізньої осені. Шрами на зап’ястях часу викреслюють свою геометрію. Здавалося б, життя триває".

"І тільки цієї осені, цієї пізньої пори, стоючи під роз‘ятреним пилом та першими морозами небом і жадібно ковтаючи поглядом кожну з його зірок, ніби шукаючи в них порятунку, раптом усвідомлюєш: у нашій мові, яка складається з нічного шепіту та лунких проклять, мов з приголосних і голосних, стільки мільярдів слів, аби ними говорити про любов. аби ними подолати вічність. але ми обираємо мовчання, коли говоримо про головне".

"Про війну нам теж комфортніше мовчати – комусь пошепки, комусь вголос. але будь-яке мовчання завжди проростає в дії".

"Майже три роки тому я змінила підбори на берці, сукні на форму, а клатч на медичний рюкзак. з аксесуарів – шолом та бронік. З настрою – тільки бойовий. З того моменту щось змінилося назавжди, щось так і лишилось у хронічний формі.
Єдине, що назавжди лишилося незмінним – мільярди слів, якими хочеться говорити про любов. і любити ще більше це життя.

Наталя Борисовська: "Моя служба тривала з 2009 по 2017 рік, з них з 2014 по 2016 роки на фронті, без ротації та виходу на ППД"

"Разом зі своїм легендарним 42-м батальйоном виконували завдання у Краматорську, (Іловайськ та Савур Могила без моєї фізичної присутності), Дебальцево, Вуглегірську, Торецьку-Зайцевому, на Світлодарській дузі (Луганське). Але життя поза армією є. Я люблю татарську їжу, тварин та дружні веселі компанії. Як звичайна дівчинка вдома, але скоро повертатимуся на фронт, на службі – старший сержант ЗСУ".

Катя Луцик: "Я особисто змінила підбори та сукню на берці та бронижелет у 2015році. З того моменту багато змінилося і в тому числі я)"

"Я вмію готувати борщ і стріляти не з одного виду зброї – хоча я медик; я одягаю берці набагато частіше ніж підбори; я хожу в бронижелеті, але завжди на полиці лежить сукня) І ще багато речей на перший погляд не сумісні між собою я навчилася поєднувати.."

"За цей безперервний період військової служби ми( з підрозділом) виконували бойові завданя в районі Пилипчатино, Новгородського, Авдіївської промзони, Світлодарської Дуги і продовжуємо його виконувати до тепер..."

Марина Валицька: "Я, чесно кажучи, вважаю що не дуже підхожу для нього (флешмобу - ред.), оскільки я люблю маму, собак і подорожі, а не підбори чи то будь яку іншу підошву)))"

"Щодо участі жінок у бойових діях: поділяю повагу до справжніх бійців за вчинки, а не за статевими ознаками) Ціную щирість та справедливість. P.S. Цього літа таки купила собі "бомбезні шкари", але нагоди взути так і не було)"

Анастасія Соколова: "Дівчинка вдома, на службі – офіцер ЗСУ"

"Моя служба триває більше двох років. Разом зі своєю найкращою у світі бригадою виконували завдання в Торецьку-Зайцевому, на Світлодарській дузі, Кримському-Новотошківському. Але життя поза армією є. Я люблю гостру їжу, металеві значки-піни; колекціоную розмальовки. Як звичайна дівчинка – вдома, на службі – офіцер ЗСУ".

Віка Лисеня: "Моє життя в берцях почалося з кінця 2015"

"Тоді то був молодіжний рух #ПРАВА_МОЛОДЬ, потім #ПРАВИЙ_СЕКТОР, деякий час в резервній сотні #ДУК #ПС", деякий проміжок часу допомагала волонтерам. Перший виїзд на фронт був в кінці 2017 року в складі МБ "Госпітальєри " парамедиком. Це робота в м. Мар'їнка (як рідний дім), м.Авдіївка. Життя поза свім моїм життям в камуфляжі є і буде, як дівчина, люблю підбори і сукні (чесно то й не давно то всьо полюбила), подорожувати, вишивати, та й таке. Допоки війна триває, я їздитиму на фронт...Дівчатка ви найкращі,бережіть себе". 

 

Анна Балакшій-Федянович: "На захисті України з Майдану".

"Перебуваю у складі УДА, медичний батальйон Госпітальєри. Жінки України гарні у любій формі одягу! Дякую вам мої Вовчиці, що бороните нашу Державу!"

Надія Козак: На захисті України з 2016 року, коли стала до лав "УДА" 8окремого батальйону"Аратта", перебувала у селищі Широкіно та Водяне.

"На даний час продовжую службу в "Донбас Україна", але я завжди, душею з батальйоном.

Halyna Klempouz: "Моя служба тривала з 2016 по 2018 рік, а також з 2014 по 2016 роки я була волонтером на фронті".

"Разом зі своїми побратимами та посестрами виконували завдання на Світлодарській дузі, під Чермаликом, Новолуганське.... Але життя поза армією є. Я, як звичайна дівчина, люблю підбори і сукні, подорожувати, співати, але це вдома. Не факт, що скоро не повернусь на фронт. Війна триває...".

Юлія Толопа: "Моя служба тривала з 2014 по 2015 Добровольчий Батальйон "Айдар".

"2016-2017 – Донбас-Украина . 16 Батальйон 58 Бригади. На даний момент досі проходжу службу в 15 Батальйоні 58 Бригади".

Катруся Стріла: "Я долучилась до війни добровольчинею у 2014 р"

"До 2016 р. перебувала у складі 5-го ОБ ДУК(УДА) – інформаційник, пом.нач.штабу, керівник волонтерського відділу. Зараз також займаюсь діяльністю, пов'язаною з нашими бойовими підрозділами Української добровольчої армії та ГО "Державницька ініціатива Яроша".

За період перебування у батальйоні виконувала роботу та завдання, які ставились командуванням бату у підрозділі та у Пісках, Водяному, Опитному. Зараз я офіцер запасу Збройних сил України.

Життя після повернення триває. Я люблю донечку, свою кицю Маню, яку привезла з війни, порядок в усьому та поважаю людей, які приймали, приймають участь у війні та тих, хто допомагає військовим та добровольцям".

Юлія Сидорова: Я ніколи не служила в ЗСУ, але приймаю участь у бойових діях в лавах добровольців. І таких жінок серед добровольців доволі багато, тому статистику вище можна рахувати неповноцінною. Я пишаюся бути однією з жінок-воїнів, які боронять Україну.

Але і про жіночність я теж не забуваю. На війні не закінчується мій світогляд. Я люблю мандрувати, читати, вдягати красивий одяг і навіть підбори, коли на це є час і нагода.

Мій шлях у боротьбі розпочався ще з Майдану в 2013му році. Далі було три роки в складі медичного батальйону "Госпітальєри". Останній рік працюю на фронті в 1ОШР ДУК ПС, де ми разом з Аліною створили власну медичну службу "УЛЬФ". Планую йти до кінця, тобто до перемоги!"

Ірина Цвіла: "Після Революції Гідності на війну. Це не тільки мій шлях".

"Шлях жінки-добровольця, яка не змогла бути осторонь загроз і викликів нашій країні. З червня 2014 р. до травня 2018 р. моя дорога була спрямована з Києва на схід. І хай зараз я вчусь знову бути в цивільному житті, але тільки для того, щоб зробити невеличку зупинку для відпочинку перед наступним етапом боротьби".

Анастасія Пономаренко: "Я пишаюсь бути серед цих жінок". 

"Закликаю дівчат-військових підтримати українську версію світового флешмобу #підбориVSберці"

 

Катерина Число: "Завдяки війні, я знайшла свою родину і всіх сенсах цього слова"

"Я змінила підбори на берці у вересні 2015 року. Це був Добровольчий Український Корпус "Правий Сектор".

"Зміни відбулись не тільки у зміні взуття, але і в житті вцілому. Завдяки війні, я знайшла свою родину і всіх сенсах цього слова".

Війна змінила мої звички, мій погляд на життя, долю і майбутнє. Я була єдиною дівчиною в підрозділі, та це не заважало мені відчувати себе там своїм братаном. Це були кращі часи. Зараз я також вдягаю берці, але це у випадку двіжухи. В планах обрати військову спеціальність і пройти навчання.

Якщо моя донька підросте, а війна на жаль буде тривати, то обов'язково ще раз зміню підбори на берці. Всім дівчатам, які зараз на передовій, бажаю успіху, наснаги в боротьбі і щоб все завжди було 4.5.0. !".

 

UAINFO

Наверх