Боєць на позивний «Клім» — служить у 5-й Слобожанській бригаді Національної гвардії України. Він — шахтар з Донеччини, майже 20 років працював прохідником, у нього найвищий 5−й розряд. Чоловік отримав повістку за рік до пенсії, а його шахту закрили на початку повномасштабного вторгнення через небезпеку обстрілів, розповідають історію бійця у Нацгвардії України.
«Міг відкосити, але вирішив йти служити. Я служив строкову службу у танкових військах, але у танкісти тоді (вже після початку широкомасштабної війни — авт.) не набирали, тому 5-го липня я потрапив до Харкова, де мобілізувався у Національну гвардію. А 11-го ми вже стояли на передовій під Балаклією», — згадує Микола.
Після того, як пройшов Харківський контрнаступ, у грудні перейшли до Серебрянського лісу під Кремінною.
У червні боєць попросився добровольцем на чергову ротацію з одним з бригадних підрозділів. За один із боїв військового нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Тоді чоловік допомагав хлопцям із сусідньої позиції, куди виїхав танк.
«Взяв три заряди, більше бронебійних для РПГ у мене не було, та вирішив проповзти метрів сто вперед у сіру зону попереду лінії шанців, щоб не видати позицію свого відділення. Мені це вдалося, ворожі автоматники по мені стріляли, але я продумав маршрут та точку стрільби так, що більшість шляху був прикритий рельєфом місцевості. Я підповз на точку та з третього пострілу влучив у трак танку», — розповідає Клім та пояснює, що після цього танк знищили наші артилеристи.
Зараз Микола каже, що йому виповнилося 50 років, тому він зможе піти на заслужену шахтарську пенсію та виховувати онуків. Попри те, наразі він лишається на службі, бо мріє визволити рідний край, який ніколи не був російською землею.
