Яка гуманітарна ситуація в Авдіївці? Чи зможе місто пережити зиму? Якими є наслідки після обстрілу коксохімічного заводу? Та чому російським пропагандистам важливо поширювати фейки та маніпуляції саме про Авдіївку? На ці та інші питання Східному Варіанту в ексклюзивному інтерв’ю відповів начальник Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш
Авдіївка з 2014 року знаходиться на лінії фронту. Як тоді, так і зараз Збройні сили України тримають оборону, а на деяких напрямках навіть проводять успішні контрнаступальні операції.
Без комунальних послуг та мобільного зв’язку
— Дякую, Віталію Степановичу, що знайшли час поговорити про ситуацію довкола Авдіївки. Скільки зараз залишається людей у місті?
— На сьогоднішній ранок (6 жовтня — ред.) 1630 осіб залишаються в місті. Евакуація відбувається, на жаль, дуже повільно. За минулий тиждень вдалося вивезти всього 11 осіб. Розуміємо, що є змога й бажання вивезти більше, але люди поки що не дуже активно виїжджають.
— Яка гуманітарна ситуація в місті?
— Скажімо так, вона незмінна вже упродовж року, може навіть трішки більше. Є і харчові продукти, є і гігієна, є і медицина. Постійно завозимо це в місто, намагаємося навіть тримати резерв приблизно на 2–2,5 місяці. Ну й цей резерв, звичайно, ми кожні 2–3 місяці поновлюємо, треба робити це оновлення відповідно термінам зберігання і так далі.
Віталій Барабаш. Фото: ТРО МЕДІА
Води в місті немає. Її беремо зі свердловин, яких у місті небагато, але вони працюють, комунальники вмикають генератори, люди знають ці локації, люди знають час, коли можна оперативно брати води. Питну воду, звичайно, намагаємося завозити.
Решти комунікацій, зрозуміло, що в місті немає. Ні світла, ні тепла, ні газу, нічого немає.
— Яка ситуація з мобільним зв’язком? Чи вдається ще підтримувати його?
— Ні, на жаль, ні. У вежу, яка працювала, півтора місяця тому було влучання під час чергового обстрілу. На жаль, ми вже не можемо її полагодити. Звичайно, що технічні спеціалісти від мобільних операторів не поїдуть на місце, але і ми своїми силами не змогли її відремонтувати. Можна сказати, що зв’язку в місті немає. Періодично він з’являється в деяких частинах Авдіївки. Але, як такого, зв’язку немає.
— Як зараз видається гуманітарна допомога?
— Усі люди, які залишаються в місті, отримують гуманітарну допомогу. Вона (допомога — ред.) є в достатній кількості, у нас це поставлено вже на правильний потік. Люди знають, коли вони отримують, де вони отримують, скільки разів вони її отримують.
Фото: ТРО МЕДІА
Кожна людина не те що має право, вона зобов’язана отримати гуманітарну допомогу, яка є в місті. Ми над цим працюємо постійно.
“Це опалювальний сезон буде набагато складнішим за попередній”
— Нещодавно ми готували матеріал про підготовку Донеччини до зими й нам в обласній адміністрації повідомили, що, зі зрозумілих причин, в Авдіївці не зможуть запустити котельні цього року. Але як усе ж таки місто буде переживати цю зиму, яка наближається?
— Так само як і минулу зиму. Початок повномасштабної війни якраз був саме під час опалювального сезону, він у нас закінчився 13 березня 2022 року. Джерелом теплопостачання в Авдіївці був Авдіївський коксохімічний завод. Окупанти обстріляли саме той цех, який давав тепло місту. Після цього тепла вже в місті не було.
Минулу зиму люди пережили здебільшого з використанням так званих буржуйок, дров, брикетів, вугілля. Того року в нас ще була змога завозити опалювальні матеріали й роздавати їх населенню. Цього року, на жаль, такої змоги вже немає. Насамперед з безпекової складової. Дуже складно заїхати в місто. Буквально 22 кілометри на під’їзді в місто постійно під обстрілами, це дуже небезпечно. Тому було прийняте таке рішення.
Фото: Радіо Свобода
Наші мешканці почали готуватися до зими, щойно закінчився минулий умовний «опалювальний сезон». Всю весну, літо, осінь люди готували собі дрова. Ми дали змогу людям розпилювати дерева, і наші комунальники допомагали людям це робити. Особливо ті дерева, які повалені внаслідок обстрілів, а їх дуже багато. По-перше, це дасть змогу людям зігрітися взимку. По-друге, дасть змогу трошки розчистити місто від цих завалів, бо їх дуже багато. Це ускладнює пересування містом, як евакуаційним машинам із мешканцями, так і для евакуації в якісь медичні заклади.
Тому люди готуються своїми силами, бо життя триває. Скажімо так, уже є досвід виживання в таких умовах взимку. Та ми розуміємо, що цей опалювальний сезон, якщо його можна так назвати, він буде набагато складнішим, ніж минулий.
— Які станом на сьогодні взагалі є способи евакуюватися з міста?
— У місті буде складно знайти людину, яка б не знала, як виїхати з міста, якщо є бажання. Бо з першого дня повномасштабної війни постійно, і ми, як військова адміністрація, і поліція, і волонтери допомагають із питанням евакуації. Є оголошення в місті, вони скрізь розклеєні. Є «Білі янголи» — це проєкт поліції, які займаються евакуацією. Тобто, якщо люди мають бажання виїхати, вони знають, як це робити. Телефонувати в поліцію, телефонувати на волонтерський пункт, телефонувати соціальному захисту Авдіївки, якщо є зв’язок. Якщо люди бажають — вони знайдуть можливість виїхати.
— На жаль, Авдіївку щодня, якщо не щогодини, обстрілює російська армія. Чи відомо зараз, який відсоток інфраструктури та житлового фонду вже зруйновані?
— Ви знаєте, інфраструктура вже зруйнована на 100 %. Тут уже однозначно все доведеться заново будувати. Про житловий фонд складно сказати. Майже рік немає жодної вцілілої будівлі в місті. У багато із цих будівель уже прилітало й не один раз, і не два, і не три. Скажімо так, відсоток руйнування наближаються до 90–95 %. Це точно.
Фото: Віталій Барабаш у Телеграм
— 28 вересня був удар російської армії на територію Авдіївського коксохіму і представництво Метінвесту повідомляло, що обстріл заводу може негативно вплинути на довкілля. Яка зараз екологічна ситуація?
— Складно навіть оцінити, яка вона насправді. По-перше, звичайно, що від нафтопродуктів дійсно є шкода та небезпека. Проблема в тому, що ніхто не може оцінити цей вплив. Він (завод — ред.) горів, були викиди в атмосферу, звичайно, це шкода. Імовірніше, щось горіло, щось у ґрунт пішло. Але ж питання в тому, що ці забори для аналізу ніхто не робить, і цю небезпеку оцінити зараз неможливо. Першочергово через питання безпеки, бо туди ніхто не прийде замірять якість повітря, брати забори. Звичайно, що ліпше від цього обстрілу точно не стало.
“Взяти вони Авдіївку не можуть і навряд чи зможуть”
— Окупанти не одноразово у своєму інформаційному просторі просувають тезу, що Авдіївка вже скоро буде «звільнена», як вони це кажуть, і що її беруть у кільце, як було з Бахмутом. Чи правда це? Яка от зараз ситуація?
— Я не знаю, скільки десятків разів вони вже озвучували дати, коли Авдіївка буде взята. Потім ці дати неодноразово переносились. Узяти вони її не можуть і навряд чи зможуть.
Фото надано Авдіївською МВА
Те, що вони намагаються її оточити, це так. Ця їхня тактика, яку вони використовують уже, мабуть, рік. Вони намагаються її оточити з півдня та півночі. Були за цей час і просування. Але за останні декілька місяців ні з півдня, ні з півночі успіху вони не мають, і навряд чи взагалі їм це вдасться. Бо спілкуємося з командирами тих підрозділів, які боронять наше місто. Хлопці говорять, що навряд чи вдасться. Ми там, скажімо так, дуже на нормальних позиціях стоїмо.
Це пропагандистські лозунги для внутрішнього використання. Вони (окупанти — ред.) це говорять, щоб дати якусь «перемогу» населенню. Бахмут узяли, але скоро втратять, їм потрібні чергові «побєди». Тому вони зараз як наступну ціль ставлять Авдіївку. Та навряд чи їм це вдасться, бо «промка» Авдіївки (промзона міста, найближча до лінії фронту та тимчасово окупованої Ясинуватої — ред.) з початку повномасштабної війни не посунулася ні на метр.
— З якими ще фейками від російських окупантів вам доводиться стикатися у своїй роботі?
— Та з усіма. Що місто вже не одноразово закривали на виїзд для місцевих, що всіх чоловіків призовного віку будуть примусово забирати в армію, що паспорт забирають, якщо ти виїжджаєш з Авдіївки — це те, що там (на пропагандистських каналах — ред.) розповідають. Що жінок вивозять десь на захід Україну, а потім у Польщу, якісь там ягоди збирати. Дуже багато різної маячні в їхніх словах. Зустрічали про те, що то спеціально Авдіївку розносять Збройні сили України, щоб місцеві виїхали, і щоби було солдатам простіше вести свою роботу.
Фото надано Авдіївською МВА
На жаль, певна кількість із місцевого населення це читає, слухає і вірить. Не багато таких людей, але вони є.
— А як ви вважаєте, чому окупантам важливо зараз стільки маніпуляцій закидувати саме про Авдіївку?
— Авдіївка — це одне з найближчих міст до Донецька. На тій стороні дуже багато гуляло інформації про те, що головний удар контрнаступу буде все-таки на Донецьк. І тому «треба Авдіївку стерти, щоб не було плацдарму для наступальних дій на Донецьк». Купа різного. Авдіївка — вона як кістка в їхньому горлі. Місто з 2014 року на передовій, і скільки було намагань її взяти, знищити, але їм нічого не вдається.
Тому їм треба все-таки якась «побєда», бо вони розуміють, що Авдіївка — це найближче місто, тому тут простіше їм ці речі робити й логістично, і тактично, і так далі.
— А чи бере участь міська адміністрація в спростуванні таких маніпуляцій?
— Частково. Якщо це стосується міста, звичайно, що ми робимо спростування таких фейків. Якщо стосується більш серйозних речей, то це трошки вже не наш рівень, тут кожен має займатися своїми обов’язками.
— Дякую вам за розмову!
— Дякую і вам!
