У Вугледарі, що на Донеччині, залишилось лише 125 мешканців. Щодня вони потерпають від постійних обстрілів та звуків прильотів. Таким чином, коли до них приїхали волонтери, аби допомогти облаштувати імпровізований Пункт Незламності, цивільні сприйняли ці новини з негативом. Пояснюють, що бояться, що через будівництво шелтера інтенсивність обстрілів ще збільшиться.
Попри те, що багато людей вважає, що у Вугледарі лишаються тільки «ждуни», волонтер Михайло Пуришев та його команда благодійників вірять, що це не так. Вони стверджують, що під час минулих поїздок у прифронтові міста, жителі теж їх зустрічали з негативом, а тому волонтерам не звикати.
Пуришев у своїх соцмережах пише — дорога до міста небезпечна, бо постійно обстрілюється і їхати нею — великий ризик. Попри це, команда небайдужих повернулась до міста, щоб жителі знали, що про них не забули. Тепер для них будують укриття, де буде вода, ліки, а також можливість випрати одяг і подзвонити рідним.
«Зараз ми налагоджуємо все, щоб працювало, ставимо ліжка. Стосовно „ждунів“ — є люди, які інформаційно перебувають у вакуумі. Вони не розуміють, що насправді в Україні всі борються за перемогу, хочуть допомогти їм. Вони кажуть: „Куди нам виїжджати, нам нікуди їхати“. Місцеві нам не довіряють, а щоб довіряли — ми будуємо Пункти Незламності. Зараз люди в шоці, бо не вірили, що ми будемо щось робити, а особливо жити разом з ними. Цього ніхто не робить. Коли ти з ними тут живеш, то розумієш як це — обстріли постійні, вони не припиняються. Авіація, арта і все інше..», — розповідає Михайло журналістам «Вчасно».
В населеному пункті також планують зробити свердловини, звідки буде можливість добувати воду. Раніше Пуришев з командою волонтерів вже будував схожі шелтери в Авдіївці, Оріхові та Бахмуті. З ними також працюють капелани, які стараються помагати і духовно, і матеріально.
Крім того, всі охочі можуть долучитися до благодійників та допомогти фінансово за посиланням.
