На Івано-Франківщині командир роти полку "Цунамі" з Луганщини Максим на позивний Куб готує добровольців бригади "Лють" до штурмових дій.
Як триває підготовка, наскільки добровольці швидко опановують військову справу та свій бойовий досвід командир розповів у відео на Facebook-сторінці поліції області.
Війна застала Максима у Сєвєродонецьку у 2014 році, коли йому було 18 років. Уже через рік у складі роти поліції особливого призначення Максим пішов звільняти від окупації міста рідної Луганщини. Зараз чоловік командує ротою полку спецпризначення "Цунамі", який увійшов до об’єднаної штурмової бригади "Лють".
Свій перший бій Куб прийняв у 19 років, у 2022 разом із побратимами одним з перших став на захист України.
"Мене мотивувало те, що я хотів жити у своїй країні, щоб нам ніхто не заважав у цьому. Хто, як не ми, буде захищати територіальну цілісність України. У 2014 році ми думали: те, що з нами відбувається, найгірше, що може бути. Це був тільки початок. Бої у 2022 році — це важка лінія фронту, яка утримується життям людей. Росіяни обстрілюють території, не шкодуючи цивільних", — розповідає військовослужбовець.
За його словами, Максим разом з іншими поліцейськими врятував сотні людей, яким допоміг вчасно евакуюватися. Їх забирали з напівзруйнованих будинків, вивозили під шквальними обстрілами російської артилерії та "градів". Російські війська обстрілювали автобуси з мирним населенням.
"Щоразу було ризиковано евакуйовувати людей, але ми розуміли, що допомагаємо народу України, якому ми служимо. В цій ситуації особливо шкода дітей, батьки яких вирішили залишитися на окупованій території. Люди аргументували це тим, що вони — вдома. Деякі квартири були зруйновані "під нуль" і в них були цивільні люди. Але ми і їх не залишали напризволяще — передавали гуманітарну допомогу", — розповідає командир роти полку "Цунамі".
Влітку 2022 року Максим виконував бойові завдання у Бахмуті.
"Я пам'ятаю Бахмут у липні. Це було ще цивільне місто, але з кожним днем воно почало перетворюватися на руїни, бо щодня були інтенсивні обстріли. На моїй пам‘яті у вересні зафіксували десь 70 прильотів артилерії та декілька С-300 за один день", — згадує Максим.
Зі слів бійця, тоді російські війська з С-300 й поцілили в місцевий ринок. Почалася пожежа. Максим самотужки надавав допомогу травмованим, накладав джгути. Потім допомагав розбирати завали.
Військовослужбовець каже: найстрашніше, що ти до цього звикаєш і війна для тебе стає буденністю. Але у всіх є надія, що це скоро закінчиться.
"Я обрав штурмовий полк "Цунамі", тому що ми разом із колегами будемо займатися звільненням Луганської та Донецької області, де я проживав. Я хочу повернутися додому", — ділиться Куб.
В Івано-Франківську Максим готується до бойових завдань, а ще проводить навчання добровольцям.
"Я підказую деякі моменти, яких не буде у програмі з військової справи. Все показую на своєму прикладі. Я роблю це для того, щоб краще підготувати людей, які не мають досвіду в бойових діях", — додає Максим.
Щодня новобранці тренуються, проходять тактичну підготовку, стрільби, курси домедичної допомоги. За словами командира, більшість добровольців швидко зросли до рівня досвідчених бійців, які готові до бою.
"Це — хлопці, з якими мені не буде страшно йти вперед", — каже Максим на позивний Куб.
