Прифронтові міста та села росіяни перетворюють на попіл, попри це там залишаються жити люди. Місцеві неохоче, але починають виїжджати на безпечніші території.
Первомайське, евакуація/ Скриншот із відео
— Люди, ну що ви, давайте швидше. Речі тільки найнеобхідніші. От раніше була можливість треба було виїжджати маршрутками із всіма речами. Чого ви сиділи до останнього?, — запитує волонтер Денис Христов, який приїхав на евакуацію у Первомайське, що на Донеччині.
— Хотіли померти, — відповідає місцева.
— От ви даєте, не час значить помирати. Беріть ікони і документи в першу чергу і поїхали.
Нещодавно волонтер Денис Христов приїхав на чергову евакуацію місцевих у Первомайське. Села знаходиться за 10 км від Донецька. Позиції окупантів — за 1 км. Там нині дуже гучно. Населеного пункту майже не лишилося.
«Первомайське стирають повністю. Тут постійні вибухи, — каже Христов. — Людей доставив у Селидове, там безпечніше. По тому будинку звідки вивіз місцевих через 5 хвилин прилетіло градами. Про це розказали люди під час наступної евакуації. Вчасно виїхали».
Первомайське/ Скриншот із віде
3 листопада Христов знову побував у Первомайському, про це свідчить чергове відео, яке опублікував волонтер.
«Менше, ніж за кілометр знаходиться позиція окупанта. Поки зараз туман, треба якось виїжджати», — каже волонтер.
На відео гучні вибухи та люди, які чимдуж біжать до авто, щоб виїхати із цього пекла. Довкола розбиті будівлі. Христову вдалося в черговий раз успішно вивезти людей. Цього разу до Запоріжжя. Там їх зустріли близькі, які подякували Христову за допомогу.
Евакуація триває й у населених пунктах довкола Авдіївки. Інколи це зробити неможливо через постійні обстріли.
«Б'ють с*ки. Приїхав за цивільними, які знаходять у Степовому, але проїхати неможливо, бо сильні обстріли. Взагалі можна, але це може бути остання поїздка», — каже Христов.
