Підприємства туристичної сфери анексованого Криму почали дотувати з федерального бюджету Росії як галузь, що найбільше постраждала під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Російська влада Криму очікує з Москви 1,6 мільярда рублів, щоб частково компенсувати збитки турбізнесу після провального курортного сезону. Скільки ще кримському бізнесу жити в такій ситуації, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Кримське узбережжя, 2022 рік
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну насамперед б'є по кримській логістиці. Поки Росія використовує небо над півостровом для війни, російські туристи залишаються без авіасполучення з регіоном. Місцеві чиновники, починаючи з весни, переконували, що проблему вдасться вирішити за допомогою додаткових поїздів та автобусів мостом через Керченську протоку. Але вже влітку в Криму почали разувати перші збитки. А тепер російській владі доводиться взагалі дотувати курортну сферу Криму.
«Турбізнес на своїх плечах виніс усі труднощі»
Уряд Росії виділяє 1,6 мільярда рублів із резервного фонду на підтримку кримського турбізнесу, повідомляє пресслужба Міністерства курортів і туризму російського уряду Криму.
Ці кошти за рішенням глави уряду Росії Михайла Мішустіна спрямують на субсидію для Криму та Севастополя – 1,4 мільярда та 113,5 мільйона рублів відповідно.
Масандрівський пляж у Ялті, 23 червня 2022 року
«Регіони зможуть видати одноразову виплату щонайменше 1,5 тисячам компаній та індивідуальних підприємців, які працюють у сфері туризму. Михайло Мішустін підкреслив, що ситуація в Криму перебуває під особливим контролем, вся необхідна допомога надаватиметься його мешканцям та підприємцям і надалі», – повідомляють у Мінкурортів і туризму Криму.
Туристичний бізнес Криму цього року на своїх плечах виніс усі труднощі сезону, не втративши бажання працювати
Вадим Волченко
За рахунок дотацій, за інформацією відомства, планується зберегти робочі місця у туристичній сфері шляхом виплати субсидій на кожне таке місце у прив'язці до рівня мінімального розміру оплати праці. Чиновники обіцяють почати укладати договори з кримськими підприємствами щодо виплати субсидій протягом місяця.
«Туристичний бізнес Криму цього року на своїх плечах виніс усі труднощі сезону, не втративши бажання працювати. Підтримка уряду Росії дає можливість не лише планування діяльності на майбутнє, а й, що найважливіше, збереження колективів, професійних команд співробітників, без яких неможлива робота галузі загалом», – заявив міністр курортів і туризму російського уряду Криму Вадим Волченко.
Міністр курортів і туризму російського уряду Криму Вадим Волченко
Війна вбиває курорт
Незважаючи на очевидні проблеми з логістикою та скептичні прогнози експертів про успішність курортного сезону 2022 року в Криму, російська влада півострова стверджувала протилежне.
Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов прогнозував, що в курортному сезоні 2022 року півострів прийме не менше шести мільйонів туристів.
«Ми переживали і набагато гірші часи щодо цієї частини, примудрялися галузь утримати, навіть коли було чотири мільйони відпочивальників. А цього року, як я розумію, шість мільйонів буде залізно», – стверджував він у травні напередодні офіційного старту сезону.
Кримське узбережжя, 2022 рік, ілюстраційне фото
Але незабаром напівпорожні кримські пляжі показали, що ці оптимістичні прогнози навряд чи здійсняться. У липні глава Ростуризму Заріна Догузова заявила про можливість падіння турпотоку до Криму на 30%.
Сезон завершується, тому підсумкова цифра склалася, і можна говорити, що турпотік до Криму знизився наполовину
Сергій Ромашкін
А в серпні віцепрезидент Асоціації туроператорів Росії Сергій Ромашкін повідомив журналістів, що турпотік до Криму впав удвічі.
«90% вже з'їздили (на відпочинок до Криму – КР) або вже зараз перебувають на відпочинку. Сезон завершується, тому підсумкова цифра склалася, і можна говорити, що турпотік до Криму знизився наполовину», – стверджував він.
За словами Сергія Ромашкіна, близько 95% туристів минулого сезону прибули до Криму на машинах і лише 5% вирішили дістатися півострова потягом.
Остаточні висновки про підсумки сезону в Асоціації туроператорів Криму підбили у жовтні після вибуху на Керченському мосту. У відомстві заявили про «практично нульове» бронювання кримських турів на новорічні свята та березень 2023 року. Причиною того, що відбувається, названо відсутність авіасполучення з Кримом, що ускладнило туристам шлях на півострів.
Пожежа на Керченському мості після вибуху на ньому, 8 жовтня 2022 року
За прогнозами Асоціації, цього року в міжсезоння туристів у Криму буде менше, ніж зазвичай, а багато готелів можуть закрити на всю зиму.
Загалом за січень-серпень 2022 року турпотік до Криму становив понад 5,26 мільйона туристів. 83% приїхали через Кримський міст
Сергій Аксьонов
Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов), втім, визнає падіння турпотоку лише на 19% і продовжує стверджувати, що туристи масово використовують для поїздок на півострів потяги та автомобілі.
«Загалом за січень-серпень 2022 року турпотік до Криму становив понад 5,26 мільйона туристів. 83% приїхали через Кримський міст на автомобілях та автобусах, 17% – залізницею. При цьому кількість відпочивальників, які прибули на півострів залізничним транспортом, збільшилася у 2,5 рази», – стверджує він.
Одним із прикладів того, в якій ситуації сьогодні перебуває туристична сфера Криму, є дельфінарій у Севастополі. Його директор Володимир Калніболотський заявив, що змушений був випустити в море чотирьох дресованих дельфінів-афалін, оскільки не може більше їх утримувати, оскільки «нічого не заробив» під час курортного сезону.
У зв'язку з цим він став фігурантом кримінальної справи щодо жорстокого поводження з тваринами, які не пристосовані до життя на волі. Провину свою він не визнає.
«Наступний рік буде таким самим»
Прогнозувати, що буде з кримськими курортами, експерти у цій сфері поки що не беруться. На це впливає безліч факторів: від тривалості війни Росії проти України до стану мосту через Керченську протоку, а також подальшого розвитку ситуації в Криму і Росії.
Оптимізм Вадима Волченка про те, що російська субсидія в 1,6 мільярда рублів «дає можливість планування діяльності на майбутнє» в туристичній сфері, не поділяє російський глава Криму Сергій Аксьонов. Він доручив оформити заявку на отримання такої фінансової допомоги для курортних установ Криму і в 2023 році.
«Наступний рік буде, швидше за все, таким самим. Тому треба готуватися наперед», – заявив він на нараді у Саках 2 листопада.
Російський глава Криму Сергій Аксьонов
Сергій Аксьонов також доручив розробити програму завантаження кримських санаторіїв наступного року з урахуванням потреб поранених російських військових.
Програма завантаження санаторіїв – за рахунок допомоги хлопцям із СВО, реабілітації поранених
Сергій Аксьонов
«Програма завантаження санаторіїв – за рахунок допомоги хлопцям із СВО («спеціальна військова операція» – так у Росії називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР), реабілітації поранених. Ми щодо поранених окремо обговорюємо програму, відпрацьовуємо стосовно кримчан, щоб вони наступного року могли відпочити і пройти реабілітацію. Реабілітацію з погляду кримських закладів охорони здоров'я санаторіїв, тут без обмежень. Військовим надаємо повну допомогу», – сказав російський глава Криму.
Кримська влада визнає, що військові дії негативно впливають і на багато інших галузей півострова. Наразі чиновники готуються затверджувати прогнозний план соціально-економічного розвитку Криму до 2025 року. Міністр економічного розвитку російського уряду Криму Дмитро Шеряко повідомив на засіданні Радміну 31 жовтня, що цей план сформований «з урахуванням нових реалій» і ґрунтується на «передумові затяжного відновлення економіки з урахуванням геополітичної нестабільності та міжнародних санкцій».
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
