«Ми не здаємося, а значить нас вже не перемогти», — світовий рекордсмен несе службу на передовій

Джерело:  vchasnoua.com  /  11:01, 10 Грудня 2020

Світовий рекордсмен з підводної стрільби по мішенях Андрій Лагутін покинув спорт і повне пригод життя, аби захищати Україну на її східних теренах

Тренер з гірських і водних лиж, педагог, письменник, яхтовий капітан і альпініст. За професією слюсар. Ким тільки не працював у своєму житті Андрій Лагутін. Закінчив Інститут фізкультури в Києві. Створив свій клуб підводного плавання APNOS. Протягом 35 років був спортсменом збірної України з підводного полювання, повідомляє Донбас Інформ у рубриці «Обличчя передової».

Крім того, він — світовий рекордсмен з підводної стрільби по мішенях. У 1998 році на континентальній першості з підводної стрільби в басейні Лагутін встановив рекорд, який не був ніким побитий протягом 16 років.

На чемпіонаті Європи у Франції (2005 рік) з підводного полювання він став бронзовим призером, а на чемпіонаті світу в 2012 році завоював почесне 4-е місце.

Довоєнне життя Андрія Лагутіна було цікавим і повним пригод. Він багато подорожував — побував в Австралії, Африці, Південній Америці, Індонезії, одним словом, об'їздив практично весь світ. Захопився підводним кіно і фотографією, знімав навчальні та фестивальні фільми під водою, на міжнародних конкурсах йому часто діставалися перші місця і гран-прі.

«У проміжках між усіма цими заняттями я одружувався і народжував дітей — у мене їх троє, — сміється Андрій. — А потім сталася війна. І я зрозумів, зараз країні погано, значить потрібно її захищати. Якщо так розібратися, я все життя захищаю країну на різних фронтах, а тепер ось — з бойовою зброєю в руках. Спочатку тренував різні підрозділи. А потім зрозумів: тренувати мало, потрібно воювати. Тому в 2016-му пішов на контракт. Спортивні навички у мене досить непогані були, тому й військова справа виходила досить непогано».

За свою спортивну кар'єру Андрій Лагутін отримав понад 400 медалей. У Збройних Силах України титулований підводний мисливець — цінний кадр, очолює одне з найважливіших підрозділів 54-ї ОМБр. У 2016 році нагороджений орденом «За мужність».

Андрій зізнається, що в 54-й бригаді знайшов багато друзів, які вже перевірені часом і випробувані війною.

«На війні я зустрів людей, з якими в мирному житті ніколи б не познайомився просто тому, що занадто різні сфери діяльності були … Тут зустрічаються чудові люди! Бачачи людей, які тут — з різним рівнем освіти, з різними поглядами на життя, ти розумієш, що ця країна вибереться. Ти бачиш поряд з собою блискучі уми і яскраві приклади людяності», — із захопленням говорить Андрій про своїх товаришів по службі.

Офіцер зізнається, що до війни мав досить велику аудиторію шанувальників своїх книг і діяльності в Росії.

«Коли стало відомо, що я захищаю Україну, окремі коментатори в соцмережах відразу запропонували спалити всі мої книги. За цим було смішно спостерігати … Сусід дістався нам, звичайно, проблемний. Росіяни не хочуть пробачити нам наше бажання бути вільними, — розмірковує Андрій. — Ніколи ми з ними не будемо братами. Так, у нас не ідеальна армія, але ми не здаємося, а значить, нас вже не перемогти».

Вгору