Чи є людина колаборантом, чи ні, може визначити лише суд.
На сьогодні, за даними Генеральної прокуратури України, відкрито понад 5000 кримінальних проваджень за статтею колабораціонізм.
Як визначають колаборантів та як робитимуть це після деокупації усіх територій, пояснила заступниця Міністра юстиції України Валерія Коломієць.
Валерія Коломієць
Факт того, що людина проживала на тимчасово окупованій території, або зараз проживає, не дорівнює автоматично тому, що така людина є колаборантом.
«Будь-яка людина в Україні, у тому числі на окупованих територіях, має пам’ятати, що проживання на тимчасово окупованих територіях абсолютно не дорівнює тому, що людина автоматично визнається колаборантом», — пояснює Валерія Коломієць.
Вона радить фіксувати всі факти примусу стосовно роботи в умовах окупації і не наражатися на небезпеку.
«Людина має думати про себе і про своїх близьких. Варто зафіксовувати усі переписки та свідчення свідків, де вас примушують до якихось дій, або погрожують. Багато професійних юристів готові допомагати і визначати, хто на практиці підпадає під дію закону про колабораціонізм».
Кримінальна відповідальність передбачена за такі дії:
— коли особа публічно погоджується із окупацією;
— коли особа починає закликати інших підтримувати окупантів;
— коли особа починає піддавати сумніву територіальну цілісність України;
— коли особа починає допомагати ворогу проводити референдуми та вибори;
— коли особа здійснює політичну діяльність та погоджується обійняти управлінські посади на окупованій території;
— коли особа передає окупантам певні матеріальні цінності;
— коли особа здійснює освітній процес за нормативами рф.
У Міністерстві юстиції наголошують: Україна — європейська держава з цінностями і чітким дотриманням законності. Тому, чи є людина колаборантом, чи ні, може визначити лише суд.
До слова, Нотаріальна палата України створила Реєстр нотаріусів, які працюють під час воєнного стану.
