Безплатна їдальня у прифронтовому місті працює майже щодня. Прийти по готову їжу може кожен житель Слов'янська. “Східний варіант” особисто дізнався, як працює соціальна їдальня
Їдальня та її відвідувачі
Слов'янськ зараз — це місто, де залишилися жити переважно люди похилого віку. Ті, хто не може або не хоче евакуюватися через вік, стан здоров'я або відсутність фінансів. Багато хто з них не може зараз нормально існувати, адже міська інфраструктура практично не працює, ціни на продукти зросли.
Фото: v-variant.com.ua
Звісно, допомагають волонтери, роздають продуктові пакети. Але через те, що в місті немає газу та води, навіть із гуманітарних продуктів приготувати їжу не так просто. Для деяких містян і це може стати суттєвою проблемою.
Фото: v-variant.com.ua
Саме для тих, хто потребує допомоги, у Слов'янську працює безплатна їдальня. Тут щодня готують “першу” та “другу” страви дві волонтерки — Оксана та Людмила. Через сімейні обставини вони не виїжджають із гаража, тому продовжують щодня годувати тих, хто приходить до їдальні.
“Спочатку ми годували людей просто тут, у приміщенні. Але згодом перейшли на те, що люди приїжджають зі своїми баночками. Це через те, що і з водою проблеми. Щоб постійно мити посуд потрібно багато води, яку ми вручну набираємо. Та й з метою безпеки, щоби люди не створювали натовп тут”, — розповідає Оксана.
Їдальню відкрили на початку вторгнення росії в Україну. Тоді громадська організація “Єдність чеснот” організувала харчування для сімей, де є маленькі діти. Але згодом такі сім'ї дедалі частіше евакуювалися із міста. А залишалися літні люди, які не можуть самі собі допомогти, або ті, у кого лежачі члени сім'ї.
Фото: v-variant.com.ua
“Приїжджають з усього міста. На велосипедах взяти їжі, наприклад, для неходячої мами або дружини. Ми насипаємо і першу, і другу страви. Спочатку бувало і по кілька десятків людей приходило. Ми готували двічі на день. Нині приходить 10-15 людей. Хтось поїхав, хтось просто боїться зайвий раз йти далеко від дому”, — пояснює Оксана.
Продукти для приготування — це ще весняні запаси, коли організація, що відкрила їдальню, активно займалася її забезпеченням. Наразі жінки використовують те, що є, додаючи туди овочі, які купують на ринку.
Фото: v-variant.com.ua
Готують тут повноцінний обід — першу та другу страви. Зазвичай це суп з тушонкою та каша.
Оскільки централізовано вода у місті не подається, то воду набирають у сусідньому дворі, у свердловині.
Немає можливості виїхати
Їдальня працює лише дві години на день. Це теж потрібно для безпеки, щоб люди не перебували довго в одному приміщенні.
У призначений час починають приходити “клієнти”. Усі старшого віку, по одному, по двоє. Ось приїхав чоловік під 60 років із баночками для матері, якій далеко за 80, і для її подруги-сусідки.
Фото: v-variant.com.ua
На запитання, чому не їдуть, дає цілком очікувану відповідь:
“А куди я з матір'ю, якій майже 90 років, поїду? Я сам інвалід, мінімальна пенсія, де і яке житло я зможу зняти?”
Ось дві жінки пенсійного віку прийшли за порцією їжі:
“Ми взагалі на одній вулиці живемо. Тепер дітей відправили з міста, а самі перебралися жити в один будинок, щоб було веселіше. Ну, куди ми поїдемо? А будинки? Так хоч видно, що якесь життя, а якщо ніхто не з'являтиметься, рано чи пізно залізуть і рознесуть будинок. І куди повертатись потім?”.
Фото: v-variant.com.ua
Працівниці їдальні й самі кажуть, що залишилися просто тому, що не можуть покинути своїх хворих родичів.
“У мене ось мама практично інвалід. Я розумію, що якщо надають безплатне житло, це можуть бути різні умови. Буває, що люди живуть у спортзалах школи. З мамою це буде неможливо. А винаймати житло — на це коштів немає”, — каже Людмила.
І такі аргументи у кожного. У прифронтовому місті зараз залишаються лише ті, хто не має жодного бажання залишати свій будинок. І, як правило, це люди похилого віку, які не зможуть знайти роботу на новому місці й оплачувати житло.
Фото: v-variant.com.ua
На жаль, таких людей у Слов'янську ще достатньо. І вони потребують постійної допомоги, оскільки централізованої роздачі гуманітарної допомоги зараз у місті немає. Гуманітарку роздають іноді представники міжнародних організацій.
Безплатна їдальня у сьогоднішніх реаліях Слов'янська — якщо не єдина, то дуже відчутна можливість хоч якось існувати у прифронтовому місті.
За більш точною інформацією про час роботи та адресу їдальні слід звертатись на Фейсбук-сторінку організації. Також туди можна звернутись, якщо ви хочете надати допомогу волонтерам продуктами чи фінансами.
