Телеграм-канали стали невід’ємною частиною нашого інформаційного життя, а разом з ними й багато чуток, фейків і маніпуляцій, за допомогою яких російська пропагандистська машина намагається посіяти паніку та дестабілізувати настрій українців. Як не потрапити на гачок дезінформації та зрозуміти, яким джерелам можна довіряти, розповість Східний Варіант.
В період безперервного інформаційного шуму ми всі нерідко стикалися з повідомленнями, що викликають хвилювання та тривогу.
Попередження про прослуховування телефонів, заплановані масовані атаки росіян, мітки для наведення ракетних ударів — це лише кілька із безлічі прикладів фейкових новин, які негативно впливають на нашу свідомість. Здається, що кожен новий день приносить із собою свіжі обурливі заголовки та спроби викликати паніку серед населення.
Про те, як розрізняти правду від маніпуляцій та захистити себе від впливу неправдивої інформації, розповіла авторка проєкту “НотаЄнота” та медіаекспертка Альона Романюк в рамках другої лекції Школи громадянської журналістики від Східного Варіанта.
Що таке дезінформація та як її розпізнати?
Дезінформація — це поширення неправдивої або викривленої інформації з метою зміни поведінки або переконань людей.
Її ціль — не лише вплинути на конкретні рішення аудиторії, а й порушити довіру до джерел інформації.
Важливо розуміти, що дезінформація спрямована на емоційну реакцію.
У нашому мозку існують два типи мислення — емоційне та раціональне.
Коли ми мислимо раціонально, ми ставимо питання, аналізуємо інформацію, намагаємося критично її сприймати, орієнтуючись на наш досвід та знання про світ.
Це дозволяє нам ставити під сумнів правдивість джерела та визначати його достовірність.
Проте, коли нас щось чіпляє чи тригерить, ми переходимо на емоційне мислення. У цьому стані ми вже не можемо об'єктивно та критично сприймати інформацію.
Ми стаємо вразливими перед впливом пропаганди та швидко віддаємося переконанням, які відповідають нашим емоціям.
Розглянемо на прикладі повідомлення, яке неодноразово поширювалося соціальними мережами понад два роки.
Скриншоти з архіву Альони Романюк
В ньому йдеться про те, що нібито жінка, яка доглядає пораненого сина в госпіталі імені Бурденка, в Києві на Госпітальній, повідомила, що поряд з її сином лежать хлопці, поранені та непритомні. Автор закликає розповсюдити цю інформацію, бо можливо, хтось знайде серед них своїх рідних.
Що не так з цим повідомленням?
Якщо ми загуглимо інформацію про госпіталь, про який пишуть в цьому повідомленні, виявиться, що він взагалі знаходиться у росії. В Києві жодного медичного закладу під таким ім’ям нема, отже це вже автоматично є фейком, і таке повідомлення не відповідає дійсності.
Скриншот з Вікіпедії
Медіаекспертка Альона Романюк зазначає, що саме “мистецтво” створення фейку полягає в тому, щоб створити таку новину, яку будуть сприймати як правдиву та поширювати.
Велику кількість вкидів та фейків люди поширюють саме з благими намірами, допомогти іншим, вберегти, попередити про небезпеку.
Алгоритм розпізнавання дезінформації:
- Перевірка джерела
Перш за все, перевіряйте джерело інформації. Чи відомо вам це джерело? Чи має воно репутацію надійного джерела новин? Перевірте, чи є вебсайт, зв'язаний з джерелом.
- Перевірка фактів
Перевірте факти, які подаються в інформації за допомогою офіційних джерел, як у прикладі з госпіталем, який ми описали вище.
- Перевірка експертності
Якщо у статті згадується експерт або особа, яка надає поради, перевірте їх кваліфікацію. Знайдіть ім'я цієї особи в інтернеті та дізнайтеся, що вони говорили чи писали раніше.
- Аналіз емоцій
Приділіть увагу емоційному впливу інформації на вас. Чи спонукає вона вас до емоційних реакцій? Якщо так, це може бути ознакою спроби маніпулювання вашими почуттями.
- Пошук підтвердження
Перевірте інформацію за допомогою інших джерел. Шукайте підтвердження або спростування там, де можливо, перед тим, як вірити або поширювати інформацію.
Найважливіше — довіряйте своєму здоровому глузду. Якщо щось здається підозрілим або недостовірним, ймовірно, воно таке і є. Не бійтеся ділитися своїми сумнівами та перевіряти інформацію, перш ніж вірити або поширювати її.
Якщо у вас є сумніви щодо інформації, не соромтеся звертатися за допомогою до фактчекерів або інших надійних джерел перевірки фактів.
Фактчекінгові проєкти, до яких можна звернутися:
Скриншот із сторінки проєкту в Facebook
Скриншот із вебсайту проєкту
“Стопфейк”
Скриншот із вебсайту проєкту
“Воксчек”
Скриншот із вебсайту проєкту
Інформаційні вкиди та чутки
Одним з основних засобів, яким користуються росіяни для створення хаосу та посіву сумнівів, недовіри та паніки серед українців, є так звані інформаційні вкиди.
Інформаційні вкиди можна розпізнати за такими ознаками:
- Використання фраз, що надають авторитетності або створюють емоційний вплив. Наприклад, “Експерти стверджують”, “Військові повідомили”, “Терміново повідомте”;
- Поширення інформації у вигляді скріншотів, аудіоповідомлень або коротких текстів, що підсилюють ефект таємності чи терміновості;
- Стимулювання масового поширення інформації без перевірки її достовірності. Наприклад, фрази типу “Поширте це всім своїм друзям”, “Терміново дізнайтеся”, “Нікому не кажіть, але”.
Інформаційні вкиди часто представлені у вигляді “чуток”, які можна умовно поділити на три основні групи, що відображають їх характер та мету.
- Чутки-бажання: зазвичай пов'язані з висловленням бажань та сподівань громадськості. Вони можуть стосуватися звільнення українських територій.
Повідомлення про звільнення Бучі 3 березня 2022 року, в той час, як насправді це відбулося лише 1 квітня 2022 року. Фото: Альона Романюк
- Чутки-лякалки: мають на меті створити паніку та залякування серед населення. Вони зазвичай містять інформацію, яка призводить до почуття страху та невпевненості. Часто такі чутки навіть надають посилання на “достовірні” джерела, проте перевірити їх неможливо.
Скриншоти з архіву Альони Романюк
- Агресивні чутки: крім того, що вони мають на меті створити паніку та залякування, ще й містять чіткий заклик до дій. Наприклад, на початку повномасштабного вторгнення були сотні повідомлень про виявлення та знищення так званих “міток” для наведення ракетних обстрілів.
Скриншот: “БезБрехні”
Цей вид “чуток” був особливо небезпечним, адже водночас зі створенням паніки, росіяни використовували цю інформаційно-психологічну операцію і для наведення та корегування вогню. Було створено велику кількість спільнот і ботів, щоб передавати інформацію про рух нашої військової техніки та місцезнаходження різних об'єктів інфраструктури.
Як працює російська пропаганда?
Медіаекспертка Альона Романюк розповідає, що поняття дезінформація і пропаганда мають деякі відмінності у своїх цілях та методах використання.
Дезінформація спрямована на створення сумніву та невпевненості серед аудиторії.
Використовуючи різні техніки, такі як поширення неправдивої інформації, приховування фактів або змішування правдивої та неправдивої інформації, дезінформатори намагаються створити так званий інформаційний хаос.
Фото: Explainer
Це створює загрозу для об'єктивності та достовірності інформації, що призводить до загальної дезорієнтації та втрати довіри до будь-яких джерел інформації.
Своєю чергою, пропаганда має на меті не просто змусити сумніватися, але й переконати аудиторію у певних ідеях або поглядах. Вона активно формує певні ставлення та переконання шляхом поширення специфічної інформації або образів.
Пропаганда використовується для мобілізації суспільства навколо певних ідей, політичних програм або ідеологічних принципів. Вона може використовувати різні техніки, включаючи емоційне впливання, створення образів героїв та ворогів, а також маніпуляцію інформацією для підтримки своєї власної агенди.
Систематично російська пропаганда використовує будь-які методи для деморалізації суспільства, намагаючись підірвати довіру українців органів влади, волонтерів, медіа і тд.
Наприклад, нещодавній фейк про те, що нібито Головне управління розвідки України назвало дату усунення президента України Володимира Зеленського з посади.
Скриншоти російських ЗМІ
Насправді, у Головному управлінні розвідки подібних повідомлень не публікували.
Проте, такі дії відповідають заявам Комітету з питань розвідки при президентові України про реалізацію російською стороною спецоперації “Майдан-3”, спрямованої на поширення деструктивних наративів.
Методика цієї кампанії включає постановку під сумнів легітимності прийнятих в Україні після 20 травня владних рішень, поширення панічних настроїв, штучне протиставлення цивільного населення та військових, а також спроби створити конфлікт між Україною та її союзниками.
Фото: Ілюстративне / Unsplash
За даними Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, на поширення антиукраїнських настроїв у месенджері Telegram російська сторона витратила майже 250 мільйонів доларів, а загальний бюджет цієї операції склав 1,5 мільярда доларів.
Це свідчить про величезні ресурси, які російська пропагандистська машина витрачає на свої зусилля з метою дестабілізації суспільства та розхитування внутрішньої стабільності в Україні.
Фото з сайту Радіо “Накипіло”
Щоб більш ефективно реагувати на неправдиву інформацію та не потрапити на гачок маніпуляції, важливо аналізувати інформацію критично.
Спочатку треба з'ясувати суть повідомлення та перевірити його джерело на достовірність. Далі слід ретельно оцінити емоційний вплив повідомлення та вивчити шлях його поширення. Важливо виявити будь-яку нестачу інформації та розглянути контекст поширення, щоб зрозуміти, з якою подією це може бути пов’язано.
Фото- та відеофейки
Фотофейки — це недостовірні або змінені зображення, створені для введення в оману споживачів або сприйняття подій чи осіб у фальшивому контексті.
Цей тип фейків є одним з найпоширеніших і водночас найлегших для виявлення і спростування. Зазвичай правдивість фотофейка можна визначити за кілька секунд, але не всі користувачі вміють це робити.
Як перевірити фото на правдивість?
- Завантажте зображення, яке ви хочете перевірити на правдивість.
- Відкрийте Google Images. Для цього перейдіть на головну сторінку Google і натисніть на значок “Зображення” у правому верхньому куті.
Скриншот Google
- Виберіть пошук за зображенням: У вікні пошуку “Зображення” клацніть на значку камери або введіть URL-адресу зображення у поле пошуку.
Скриншот Google
- Завантажте зображення, вставте URL-адресу або перетягніть зображення з вашого пристрою.
Розвіювання фейку про фото українського військового в окопі. За допомогою Google Images було виявлено, що цю світлину зняли ще до російсько-української війни — щонайменше десять років тому. На них зображені тренування так званого російського спецназу на виживання
- Перегляньте результати: Після завантаження Google надасть вам результати пошуку, які містять аналогічні або схожі зображення та дату їх публікації.
Скриншот Google
Важливо пам'ятати, що не все, що ми бачимо і чуємо, є правдою. Тому ми повинні розвивати навички критичного мислення і завжди піддавати сумнівам будь-яку інформацію, перш ніж повірити в неї.
Аналіз джерел, перевірка фактів допоможе нам уникнути попадання на гачки маніпуляцій та сприятиме формуванню більш об'єктивного світогляду.
