Мені часто закидають, що я пишу з ОРДЛО тільки погані новини, а там, мовляв, все нормально, працюють кінотеатри, музеї, концерти, бордюри побілені й чиновники отримують гарні зарплати. Я ось спитала у мешканців Лутугіно, як вони там, як життя. Відповідь прислали у картинці, де поруч похоронне бюро та секс-шоп з моментом «весело, але не довго».
Життя в ОРДЛО, як й війна у кожного своє. Ті, хто працюють на владу, тобто колаборанти, не скаржаться, задоволені. Їх родичі, що виїхали в Україну ось дійсно розповідають, що ми демонізуємо населення Донбасу, а насправді там росія все робить для людей, бо «моя родня не жалуется». Ті, хто виживає, бо при мирі та Україні мав гарну пенсію, нормальні ціни, а не «московські», вільний доступ до лікарів та ліків, той навіть, якщо в 2014-му мав іншу позицію, зараз вже знічений «ми не этого хотели, нас обманули». Ті, хто за Україну майже усі виїхали, а ті хто не зміг живуть немов у тюрмі, бояться щоб їх не здали в мгб. Ці кажуть правду: немає в них там гарних новин.
Ось було свято день міста, це знову про Лутугіно, то містян на святі майже не було. Усі містяни були представлені виключно чиновниками-колаборантами місцевої адміністрації. Увесь інший натовп, це привезені з росії «молодые едноросы», такі собі комсомольці по виклику, яких возять по ОРДЛО для організації щасливого юнацтва на фото. Зараз у Лутугіно купа башкирів, купа людей з російського Ульяновська, яка тут в ОРДЛО живе й працює, бо навіть вулиці місти немає кому.
Вода йде кілька разів на місяць. Світло постійно «ремонтують». В ОРДЛО теж з цього є жарт «в Україні після обстрілів блек-аут 3-4 години, в нас без обстрілів 2-3 дня». На шахтах затримка зарплати з травня. Виживають за рахунок гуманітарки та пенсіонерів. Ціни вже навіть не московські, а вище, бо бензин здорожчав та його майже немає.
Кожний день вулиці патрулює авто з окупаційного військомату, йде відлов недомобілізованого населення. Сайти ОРДЛО забиті фото з повідомленнями «пропал без вести, мобилизированн, возможно плен, ранение».
Вулиці забиті сміттям. Сміття відтепер візитівка ОРДЛО. А ще величезні зграї бездомних собак усіх порід й метисів.
У лікарнях відсутні лікарі, ліки, апарати УЗД, будь яка медична апаратура та вузькі профільні спеціалісти. До приїжджих лікарів з Башкирії чи Ростова величезні черги. А так, все нормально, жити можна. Працюють ресторани, наливайки, кафе, де завжди купа військових та місцевих жінок чи підлітків, які шукають розваг.
Як кажуть в ОРДЛО «хуже не будет», бо «хуже вже не куда».
Якщо б мене спитали у 2014-му році «кто страшніше для Донбасу, росія чи мешканці Донбасу», я б відповіла «мешканці». Звісно росія це окупант, пропаганда, але те, що зробила критична більшість мешканців Донбасу, це теж зло. Фактично вони відкрили свої міста для окупанта та створили окупанту усі умови. Умови, щоб окупант їх знищив. Це страшні висновки, але ж це правда. Як би у 2014-му році на площі вийшли б не 25% громадян України, а 80-90% громадян України, картинка, така необхідна картинка для путіна «нас там ждут» не склалася б.
Я не можу забути відео, які зафіксовано у цій статті на них ті, хто кричав «хуже не будет», ті, хто потім пішов в «народное ополчение», ті, хто вбивав просто щоб вбивати, заради виконання наративів росії, які було намертво вбито у голови. Чи була б війна? –думаю, що все одно б вона була. Але більш коротка та більш невдала для росії. Хоча, що згадувати минуле. Тих, хто привів до влади окупантів, в ОРДЛО вбивають ці самі окупанти.
Ні, звісно ж чиновники-владноможці в ОРДЛО захищені, але на відео й не вони, а простий нарід, який вне політики, який впевнений, що «хуже не будет».
В ОРДЛО ось бояться грипу та вакцинації. Бо ж вакцини російські, а вакцинація примусово-«добровільна». Тобто приїздять у школу чи на підприємство, закривають двері й вакцинують, бо на дверях люди з автоматом. Чим?
На це питання вже й в ОРДЛО відповіді не знають, але бояться, бо вакцинація російським «супутником» від ковіду знищила тут досить багато місцевого населення.
В ОРДЛО, де у 2014-му році критична маса радо зустрічала окупантів, кричала «наши освободители», «наши православне братья мусульмане» тепер дуже бояться військових. Бо військові, не важливо, це місцеві мобілізовані чи місцеві добровольці, чи російські, чи мультикультурно російські. Військові в ОРДЛО це вбивці. Тому їх вже боїться місцеве населення. Ну, та кількість, яка ще тут залишилася.
Бо кожен другий кримінальний випадок ( ДТП, грабіж, вбивство, зґвалтування) зроблено військовими.
Взагалі просто бояться руських у всіх їх мультикультурних проявах.
В ОРДЛО бояться бурятів, чеченців, якутів, башкирів, таджиків… Бо це таж «русские», просто «мультикультурне русские».
Їх зараз дуже багато в ОРДЛО. Це й заробітчани, яких масово сюди везуть з росії, Башкирії. Від двірника до лікаря, вчителя, чиновника. В ОРДЛО вже на цих роботах понад 40% приїжджих. Тому місцеве населення дуже боїться цих заробітчан. Бо вони займають хати, квартири, грабують та вбивають.
А ще, з недавнього часу військові в ОРДЛО це ще й дезертири.
Наше славетне ЗСУ знижує рівень вмотивованості російської армії, тому все більше й більше росіян та й мобілізованих з ОРДЛО кидає позиції та дезертує.
Дезертири ховаються по кинутим біженцями хатам, квартирам, шукають одиноких жінок, які їх пожаліють та будуть годувати. Дезертири тікають зі зброєю, згодом збираються у банди та тероризують населення ОРДЛО та прикордоння росії.
В ОРЛО вже так звана «народна міліція» б,є на сполох через високу кількість озброєних дезертирів.
У так званій «армії лнр та армії днр» зросла кількість саботажів, самовільного залишення позицій , суперечок з командуванням та нестатутних взаємин, які закінчуються перестрілками та масовим вбивством військових військовими.
Там, де зросла кількість дезертирів у містах, де вони збираються й перечікують, зросла кількість пограбувань, вбивств, зґвалтувань. Так в тричі за останній місяць збільшилася кількість згвалтувань у Стаханові, Первомайську та Брянці, які скоєні російськими, мультикультурними російським та місцевими мобілізованими військовослужбовцями, що дезертували з позицій.
09 жовтня 2023 року у Стаханові стався страшний випадок. Двоє дітей поверталися із 2-ї школи додому на селище 3/3 біс (такі назви носять селища біля шахт). На них напав чоловік у військовій формі. Хлопчику вдалося втекти та подзвонити батькам, а ось дівчику нападник схопив та майже одразу перерізав горло. Вбивцю впіймали ним виявився військовослужбовець російської армії, який дезертирував з позицій й вишукував собі жертв серед місцевого населення.
Злочин скоїв військовослужбовець за контрактом «штурмового загону Z» російської армії. Що йому буде? А нічого, бо ж забрали назад на фронт.
Таких випадків злочинів, особливо насильницького характеру, особливо стосовно дітей, які гинуть від рук російських військових у Луганській області – величезна кількість. Це знає місцеве населення, тому дуже вороже відноситься до людей у формі. Через погіршання відносин до росіян з боку мешканців ОРДЛО тут не можуть зібрати будь яку допомогу «братьям на фронт». Тому задіяні соцмережі та ЗМІ й на місце «распятых укро-карателями мальчиков в трусиках» прийшли «спасенные русским солдатом дети, которым подарили мороженное и конфеты».
Соцмережі ОРДЛО боти наповнюють емпатичними розповідями «сама видела», «сестра рассказала», «ко мне подошли русские военные и подарили сыну мороженное». Бо насправді ситуація інша.
Криміналізація армія росії, яку запустив пригожин, так звана «вагнерізація» суспільства, дало свої плоди. Зеки, яких масово досі набирають у армію росії та й не тільки вони – постійно втікають з розташування своїх підрозділів, вбивають товаришів по службі, тероризують місцеве населення.
Коли в «армії» ОРДЛО виникає масове дезертирство, це легко розпізнати по появі у містах стихійних блок-пости, а за інформацію про СОЧ (самовільне залишення частини) в соцмережах частенько обіцяють винагороди.
Нещодавно в Антрациті ловили аж 4-х російських втікачів, один з яких встиг наробити вбити зґвалтувати, розчленити жінку.
Напруга в ОРДЛО через кримінал зростає. Кримінальні новини вже давно заборонено публікувати у ЗМІ та розповідати по телебаченню. Зараз в ОРЛО ще й відключили інтернет, тому як у старі часи страшні історії передають люди, рідко хто має доступ до інтернету, то з,являються публікації й то, виключно в проукраїнських групах.
Так що, як би я не хотіла, а гарних новин з ОРДЛО немає. Навіть не можу сказати, що гірше не буде, бо ж буде.
З ОРДЛО дезертири перетікають до Ростовської області, як-то кажуть, зло повертається до своїх витоків, тому на Ростовщині криміногенна обстановка б,є рекорди. Це в них називається «отрицательная безопасность». Що ж, ось це, напевно, єдина гарна новина. Зло має повернутися туди де народилося та знищити тих, хто його породив.
Олена Степова
