Душ — це нагріта на сонці вода і куток просто неба: реалії маріупольського щодення під окупацією

Источник:  vchasnoua.com  /  08:06, 5 Августа 2022

Від початку повномасштабного вторгнення тисячі українців, а особливо ті, хто живуть на лінії вогню, повернулися до життя «навпомацки». Під окупацією цей вислів не випадковий — оскільки жити доводиться без обіцяного рашистами світла, газу, водопостачання і будь-якого іншого «благополуччя»

Сертифікати замість житла, захмарні ціни й душові з килимів і блоків

Відколи окупаційна влада «зайшла» в Маріуполь, там фактично були узаконені пограбування, «обчищення» квартир і виселення справжніх власників із проукраїнським настроєм із їхніх квартир і будинків. Однак зруйнована інфраструктура далася взнаки: тепер у місті відсутнє не лише гаряче водопостачання, а й будь-яке водопостачання. І якщо для їжі воду ще можна придбати у магазинах (інколи, в знак «доброї волі» її роздають на вулицях окупанти, аби відзняти ролик для російських ЗМІ), то з водою на «помитися» все в рази складніше.

Епопея починається ще з моменту набору води — найчастіше її доводиться носити або від сусідів, у яких вона є, або ж із колонок. Попри це окупанти заявляють для російський сайтів, що майже всі маріупольці воду вже отримали.

«У Маріуполі майже відновили водопостачання, 90% населення її отримує», — опублікували днями в одному з проросійських ЗМІ. Щоправда, вода, яка витікає з кранів окремих мешканців, коричневого кольору. І, як зауважують люди, протягом кількох днів вода не «стікає» до нормальної прозорості. Водночас влада росії називає це прогресом і «поверненням зручностей».

Водночас гігієна та епідеміологічні показники в місті аналогічно не радісні. Насамперед це пояснюється тим, що більшість містян — пенсіонери та люди з інвалідністю, які не можуть попіклуватися про себе самостійно. Інша причина — відсутність води та зручностей. Для того, аби в окупованому місті прийняти душ, людям доводиться самостійно його «будувати» на вулиці (каналізація навіть у вцілілих будинках не працює ще з весни). Тому саморобні «бані» з’являються у дворах багатоповерхівок, де їх облаштовують відразу всі, хто може бодай чимось допомогти. Зазвичай така «ванна» складається з бетонних блоків, залишених ще від позицій військових, килимів, тканини чи плівки.

Душова з килимів і блоків

Душова з килимів і блоків

Одна з таких «складених із трісок» душових кабін з’явилась у Маріуполі кілька тижнів тому. Схема — проста: три стіни, з одного боку — килим (аби не продував вітер). Над головою на сітці стоїть балон, у який наливають воду. Для того, аби помитись, воду відкривають і миються під «цівкою».

Нерухомість у сертифікаті, але без газу й тепла

З житлом у Маріуполі гірше, аніж просто проблематично. Снаряди потрощили понад 90% усіх будинків. Придатних до життя лишилося менш як 5%, оскільки решта — понівечені або стали аварійними, хоч візуально й вціліли. Тому окупаційна влада вирішила надавати людям «сертифікати на житло». Про це повідомив радник мера Маріуполя Петро Андрющенко.

«Керівництво росії заявило, що компенсація за втрачене житло маріупольцям буде… сертифікатами. Сьогодні мінбуд рф наголосив, що порядок видачі сертифікатів в роботі. Враховуючи, що ніякого власного бюджету в так званої «днр» не існує, це прямо вказує на те, що грошима давати не збираються. Маріупольцям надають папірців в якості компенсації, за які можна буде придбати квартиру ніде», — зауважив Андрющенко.

Водночас навіть наявність житлових площ не вселяє надії, оскільки у Маріуполі вже оголосили, що опалення взимку не буде. Майже всі котельні в місті мають пошкодження, унаслідок яких не зможуть функціонувати. Водночас ремонт однієї триватиме близько року. Окрім цього, в Маріуполі поруйновані 50-70% газових магістралей. Для запуску «тепла» необхідна велика кількість електроенергії, але з цим у місті також біда. Тому містянам, які лишилися у Маріуполі, доведеться переходити на російські будні: топити буржуйки, різати дрова та готувати їжу й гріти воду на вогнищі посеред вулиці.

 Снаряди потрощили понад 90% усіх будинків у Маріуполі

Снаряди потрощили понад 90% усіх будинків у Маріуполі

«Золота маріупольська їжа»: як у місті продають усе, але видирають останні гроші

Оскільки гуманітарні вантажі у Маріуполі — рідкість, яка трапляється лише коли окупантам треба відзняти «переможний ролик» для телеканалів, люди вимушені ходити на ринки. Магазини, які тут вціліли, зазвичай мають лише мінімум продуктів. Основна маса свіжих продуктів — саме на ринку, де місцеві продають свою городину. Щоправда, вимагають за неї захмарну ціну.

«Це правда, на ринку є все, але продавці наживаються, ціни захмарні. А в орківській гуманітарці лише банка тушонки, хліб і каша», — розповідає місцева мешканка Ольга Кавура.

Водночас як зауважують і інші місцеві, навіть той склад гуманітарки не повністю їстівний. Ту саму російську тушонку навіть коти відмовляються їсти.

Тушонку не їдять навіть коти

Тушонку не їдять навіть коти

Проте інколи ціни на продукти з городу у продавців трапляються дешевші, аніж в Україні. Водночас такий «фокус» із м’ясопродуктами не відбувається.

«Дуже різні ціни трапляються. Свинина в Маріуполі коштує 250 гривень, у Києві — 120. До речі, в Маріуполі молоко коштує як і в Києві — 30 чи 40 гривень, а в Херсоні — по 90-100 гривень», — каже Володимир із Маріуполя.

Дещо інші ціни можна зустріти не в самому Маріуполі, а в навколишніх селах. Для прикладу, цукор коштує 43 гривні, оцет — 80 гривень, ковбаса не вищого сорту — від 200 гривень. Яйця — 45-50 гривень, а хліб — 25 гривень.

Люди в Маріуполі труяться гуманітарною водою

Якщо продукти люди ще можуть обирати в Маріуполі, то від води не відмовляються ніколи — ні коли її привозять волонтери, ні коли видають окупанти. Однак відомі випадки, що «гуманітарною» водою маріупольці… труїлися.

«Ми лишилися в місті через родичів, бо вони старі і їх буде дуже тяжко вивезти. Отримали нещодавно воду з гуманітаркою. Отруїлася ціла вулиця. Тепер боїмося її пить», — розповіли місцеві.

Цей випадок не поодинокий. Як стало відомо журналістам «Вчасно», випадки отруєння водою траплялися й раніше.

“Днів п’ять тому моя тітка казала, що отруїлася. Не допомагав «Левоміцетин», три дні було сильне отруєння. «Німесил» допоміг лише на четвертий день, а потім у її чоловіка те саме почалось», — розповіла мешканка Маріуполя Тетяна.

Галина Короткова також підтверджує: вона сама отруїлася водою ще наприкінці травня. Жінці допомогло активоване вугілля, а симптоматика нагадувала холеру.

Маріуполь хочуть заселити 500 тисячами людей

Попри усю пошкоджену інфраструктуру, яку окупанти не спішать відновлювати, містянам активно продовжують обіцяти краще життя, нові квартири (нерідко «віджаті» у справжніх власників, які тікали від війни та окупації). Щобільше — місцева влада встигла анонсувати, що до 2035 року хоче, аби населення Маріуполя становило пів мільйона осіб.

І ймовірно, що так і буде — Маріуполь знову стане успішним європейським, а головне — українським містом, яким і був завжди. Відразу після того, як наші захисники виженуть окупантів з території усієї України.

А поки що маріупольцям доводиться жити під окупацією — у потрощених російськими снарядами будинками, посеред могил і примар щасливого життя, яке було в місті до російського вторгнення.

Наверх