Під час війни шахраї, маніпулюючи на самосвідомості громадян, які хочуть допомагати армії, аби привласнити донати для ЗСУ, почали видавати себе за волонтерів або ж навіть цілі благодійні фонди й організації. Тож, кіберполіція радить перевіряти особу волонтера, фонду чи організації, які влаштовують збори на потреби ЗСУ чи якісь інші.
Про це повідомляє Головне управління Нацполіції в Одеській області.
Якщо вас просять скинути гроші на збір ваші друзі чи знайомі, і ви довіряєте цим людям, проблем не має виникнути. Але варто переконатися, що повідомлення опубліковане справді цією людиною, а не шахраєм, який отримав доступ до акаунту користувача. Для цього зв’яжіться з цим знайомим іншими каналами комунікації.
В інших випадках для перевірки такого збору здійсніть наступні кроки:
- попросіть звіти за попередні періоди та збори;
- дізнайтеся більше про цю особу чи волонтера, зокрема, чи співпрацюють вони з відомими організаціями, чи публічними особами. У такому випадку на офіційних сторінках відповідних організацій та публічних людей має також бути інформація про спільну діяльність;
- чи є в них нагороди або відзнаки за допомогу та відгуки про діяльність;
- чи висвітлена робота волонтера або приватної особи в інформаційному полі
- скористайтеся сервісом пошуку зображень в Google для перевірки фотографій та скріншоту документів під збором, бо шахраї, зазвичай, використовують вкрадені чужі фото у своїх профілях;
- перевірте справжність посвідчення волонтера, зв’язавшись з організацією, яка видала документ.
Якщо мова йде про приватну особу, слід дізнатися, чому вона не зареєстрована як волонтер.
Благодійні фонди та громадські організації теж бажано перевіряти.
Оскільки ці структури є офіційно зареєстрованими, перевірити їх з одного боку дещо простіше, а з іншого – шахраям теж не важко прикритися відомими назвами й іменами для своєї злочинної діяльності.
Отже, щоб переконатися, що благодійний фонд чи громадська організація справжні, рекомендується:
- Перевірити їх членство в професійних асоціаціях, на кшталт vboabu.org.ua;
- переконатися, що ЄДРПОУ внесений до реєстрів usr.minjust.gov.ua/content/free-search;
- з’ясувати, чи має БФ або ГО фізичну присутність (офіс, дійсні номери телефонів) та персонал;
- попросити відомості про засновників та звітність за попередні роки – це публічна інформація, яка має бути у вільному доступі. Відсутність таких даних підвищує ймовірність того, що ви натрапили на шахраїв;
- дізнатися про співпрацю з відомими організаціями, волонтерами та публічними особами;
- перевірити наявність відзнак та відгуків про роботу;
- встановити, чи заручалися БФ або ГО підтримкою з боку публічних осіб;
- перевірити присутність в інформаційному полі.
- за допомогою сервісу пошуку зображень в Google, можна перевірити реальність приватної особи чи волонтера.
Окрім цього, кіберполіція не рекомендує вводити повні дані банківської картки (термін дії, CVV-код) при здійсненні пожертв, бо платіжна інформація може потрапити до шахраїв.
Також до псевдоволонтерства застосовні поради кіберполіції як не стати жертвами шахрайства з використанням фішингу, тобто коли зловмисники створюють фальшиві сайти для отримання цінних даних, зокрема даних банківських карток.
Якщо ви все ж побоюєтеся відправляти кошти невідомим волонтерам і організаціям, завжди можна долучитися до зборів відомих фондів, які вже довели свою надійність.
І пам’ятайте: маленьких донатів не буває і кожна гривня наближає нашу Перемогу!
