Кількість незаконних дій з платіжними картками, за якими були понесені збитки, у 2023 році зросла на чверть та становила 272 тис. операцій. Сума збитків зросла на 73% та сягнула 833 млн грн.
Про це повідомляє пресслужба Національного банку.
Зазначається, що середня сума однієї незаконної операції минулого року становила 3 065 грн, що на 39% більше, ніж у 2022 році (2 200 грн).
Водночас на 13% зросла кількість активних карток, що свідчить про активніше використання платіжних карток для проведення операцій.
Як зазначили в НБУ, починаючи з 2023 року, дані щодо збитків подають не тільки банківські установи, а й оператори поштового зв’язку та небанківські фінансові установи, що отримали право на здійснення емісії та/або еквайрингу електронних платіжних засобів.
Частка збитків у таких установ у загальній сумі збитків від незаконних дій за 2023 рік становила 0,4%, за кількістю випадків – 0,2%.
Найпоширеніші випадки платіжного шахрайства
Шахрайство з платіжними картками торік найчастіше відбувалося через Інтернет – 83% від загальної кількості випадків. Водночас лише 17% – через фізичні пристрої (торговельна мережа, банкомати, пристрої самообслуговування).
Середня сума незаконної операції в інтернеті зросла на 31% та становила 3 150 грн (у 2022 році – 2 408 грн).
Переважна більшість шахрайств спричинена розголошенням особистих даних клієнтами. А саме 80% суми всіх збитків у 2023 році припало на соціальну інженерію (у 2022 році цей показник був 53%).
Найпоширенішими сценаріями карткового шахрайства стали:
- розсилання фейкових повідомлень про можливість отримання допомоги від держави, соціальних фондів – клієнти переходять за посиланням та зазначають вразливі дані, за допомогою яких шахраї привласнюють їхні кошти;
- виготовлення дубліката SIM-карти, зокрема eлектронної SIM-карти, фінансового номера телефону клієнта внаслідок виманювання кодів доступу до застосунків мобільних операторів зв’язку. Надалі за допомогою фінансового номера зловмисники отримують доступ до мобільного банкінгу та викрадають гроші, купують товари або пробують взяти онлайн-кредити;
- дзвінок від осіб, які видають себе за працівників служби безпеки банку, Нацбанку або інших установ, щоб отримати реквізити платіжної картки, спонукати до здійснення операції (наприклад, щоб уникнути нібито блокування рахунків), отримання одноразових паролів із смс-повідомлень тощо. Розголошення даних клієнтів призводить до їхніх фінансових втрат;
- поширення повідомлень у меседжерах, соціальних мережах про можливості отримання додаткового прибутку за виконання певних завдань у соціальних мережах чи в інтернеті.
Як убезпечити себе від карткового шахрайства
У жодному разі не слід розголошувати реквізити платіжних карток: номер картки, термін дії, три цифри на звороті картки (CVV-код), логін та пароль для входу до інтернет-банкінгу.
Також особливо небезпечним є розголошення одноразових паролів, що надсилаються в смс-повідомленні від надавача платіжних послуг (зокрема банків) та мобільних операторів зв’язку, персональних даних тощо.
Крім того, для посилення захисту персональних даних Нацбанк рекомендує громадянам пройти ідентифікацію в оператора мобільного зв’язку (тобто "підв’язати" SIM-карту до своїх ідентифікаційних даних) та не використовувати неперсоніфіковані "сімки" як фінансовий номер телефону. Сьогодні кожен мобільний оператор дає можливість безкоштовно здійснити таку процедуру з використанням Системи BankID НБУ.
