Чому українцям треба подавати позови до ЄСПЛ проти держави-агресора Росії, і як це зробити?

Після початку повномасштабного вторгнення Росії громадяни України стикнулися з великою кількістю злочинів: убивств, зґвалтувань, руйнування помешкань та цивільної інфраструктури. Росія цих злочинів не визнає навіть на тлі сотень відеодоказів та свідків.

Український уряд і правозахисні організації закликають потерпілих подавати заяви до Європейського суду з прав людини. Що це дасть?

Радіо Донбас.Реалії запитує профільну експертку Української Гельсінської спілки з прав людини Олену Куваєву.

Що таке ЄСПЛ, та які функції виконує ця інстанція?

Після Другої світової війни та злочинів, що скоїли нацисти, європейське суспільство зрозуміло необхідність мати хоча б мінімальний стандарт забезпечення прав людини в цивілізованому світі. Для цього у 50-х роках ухвалили Європейську конвенцію з прав людини – документ, який закріплює обсяг прав, котрі кожна держава має забезпечувати людям.

Україна стала підписантом цієї конвенції у 1995 році.

Важливе уточнення, що країни-підписанти зобов’язуються забезпечити права людини не тільки для своїх громадян, а для усіх людей, які проживають в країні.
Для контролю за виконання цих умов і був створений незалежний арбітр у формі Європейського Суду з Прав Людини (ЄСПЛ).

Тобто, якщо людина стала свідком порушень прав людини, слід одразу звертатися до ЄСПЛ? (ні)



Як наголошує ЄСПЛ у своїх рішеннях, вони не є четвертою інстанцією та не замінюють якимось чином національні правоохоронні органи. Більш того, за конвенцією з прав людини, держава має обов’язок забезпечити національні заходи юридичного захисту для людей. ЄСПЛ вступає в гру у разі, якщо таких механізмів немає, або якщо вони недієві, і тільки тоді виноситься певне рішення.

До ЄСПЛ звертаються в справах людини проти держави (щодо дотримання конвенції з прав людини), або це можуть бути міждержавні спори, наприклад, як справа України проти Росії. Таким чином, цей суд не може притягнути до відповідальності безпосередньо злочинців. Проте, Європейський суд з прав людини може встановити, що певна держава порушила права людини, встановленні конвенцією, та присудити компенсацію матеріальної шкоди, яку буде зобов’язана надати безпосередньо держава.

«На першому кроці ми вичерпуємо національні засоби захисту: звертаємося до суду, до поліції, і на другому етапі, якщо національні засоби або відсутні, або недієві, вже звертаємося до ЄСПЛ. Якщо казати про безпосередньо війну, що відбувається зараз, то першим та надважливим кроком є звернення до українських правоохоронних органів. Це може бути поліція, СБУ, прокуратура (краще одразу звертатися до органів, що проводять слідчі дії, це або поліція, або СБУ)», – зазначає Олена Куваєва.


Який алгоритм, якщо ви хочете звернутися до національних органів з приводу військових злочинів?

Таке звернення оформлюється письмово. Якщо ви звертаєтеся через канцелярію, то у двох екземплярах: на одному отримаєте печатку, що ваш запит прийнято, а другий залишається в органі. Також ви маєте отримати в національній поліції витяг с реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Далі надати свідчення та усіляко сприяти подальшому розслідуванню вашої справи.

Важливо, що Росія теж є підписантом конвенції з прав людини, тому, якщо ваша справа стосується російсько-української війни, й мова йде про порушення ваших прав з боку Росії, то також обов’язково слід звертатися до Слідчого комітету Російської Федерації. Для цього наразі можливо використовувати тільки онлайн-приймальню СК РФ, тому, у разі подання справи до ЄСПЛ, у зверненні слід пояснити, що ви не можете іншим чином звернутися до них.



«Тут важливо зробити ремарку про те, що подібного конфлікту на території Європи ще не було, і казати про те, які засоби національного захисту можуть бути ефективними, а які ні, наразі трошки складно, особливо складно, зважаючи на позицію Російської Федерації. Зважаючи на те, що вони денонсують конвенцію, приймають закони, які дозволяють їм не виконувати рішення ЄСПЛ, винесені починаючи з 15 березня, тобто з дня денонсації, дуже складно наразі казати, які засоби будуть вважатися ефективними» – підкреслює Олена Куваєва.

При цьому Гельсінська спілка наполягає на тому, що до Національної поліції України та до СК РФ звертатися варто, бо навіть якщо національні правоохоронці не зможуть допомогти, після цього можна збирати усі документи до однієї заяви у ЄСПЛ.

Як подається заява до безпосередньо ЄСПЛ, що робити, якщо національні засоби захисту не допомогли?

Класично заява складається за спеціальним формуляром, який доступний на сайті суду. Там також є пояснення того, як слід його заповнювати.

За словами Олени Куваєвої, важлива деталь заяви до ЄСПЛ – це те, що для подання документів слід дотримуватися чотиримісячного строку. Його відлік починається ще з моменту, як людина дізналася, чи могла дізнатись про порушення свого права, та вичерпала всі національні засоби, які були їй доступні.

Для більшої зручності для громадян в умовах війни УГСПЛ створила сайт про позови до Європейського суду. Там є підказки, графи, попередні шаблонні тексти, які можна використовувати та змінювати під свою ситуацію, та вказівки, які національні засоби слід вичерпувати перед тим, як звертатися до ЄСПЛ.

Крім усіх цих інструментів, Офіс Генерального прокурора створив державну базу даних «Prosecute #Russianwarcrimes», де громадяни також можуть повідомити про злочини російської армії. Як зазначається на самому сайті, ця інформація збирається задля подання до міжнародного кримінального суду та майбутнього спеціального трибуналу для засудження конкретних осіб, причетних до військових злочинів по деякій аналогії з Нюрнберзьким процесом.
«Взагалі, прекрасно, що держава зробила це уніфіковано, – зауважує Олена Куваєва – але я б все ж таки радила звертатися до правозахисників, щоб вони їх (громадян, що стикнулися зі злочинами – ред.) безпосередньо опитували, тому що часто буває таке, що людина є свідком чогось, але вона не розуміє, що це порушення. У випадку з військовими злочинами дещо легше, там зрозуміло, що це порушення.

Але для прикладу, якщо людина стала свідком вбивства, то що людина напише? Те, що вона бачила, як російський солдат вбив цивільну особу? Можливо, вкаже час, день, місце чи адресу. Але тут є дуже важливі деталі, наприклад: як саме людина зрозуміла, що це військовий РФ? Чи дійсно ця особа була цивільною? І таке інше.

Якщо цих даних не буде вказано, це привід для захисту російських можновладців зачепитися за це. Якщо людина звернеться до правозахисників, наприклад, до нашого центру документування, її про все це детально розпитають і зроблять детальні свідчення які можуть стати вагомим дописом для судження конкретних осіб».

Автор: Роман Сєврюков; Радіо Свобода