Брехня під присягою: як Росія просувала пропаганду в Міжнародному суді ООН

У Палаці миру в Гаазі закінчилися відкриті слухання в другій справі України проти Росії в Міжнародному суді ООН щодо порушення Конвенції 1948 року про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Судді вислухали доповіді України, Росії та представників 32 країн, що долучилися до українського позову.

Протягом слухань представники Росії регулярно звинувачували українських юристів у тому, що вони нібито намагаються ввести суд в оману та змусити його розглядати справу поза його повноваженнями.

Представниця Росії Марія Заболоцька наголосила, що українська сторона нібито уникає незручних для неї тем та вводить суд в оману.



Утім, це зауваження напрочуд точно описує виступ сторони РФ, який був сповнений вирваними з контексту цитатами, перекрученими фактами та недомовленими деталями.

Як Росія вирішила використати трибуну в Міжнародному суді ООН, щоб поширити свою пропаганду, читайте в статті Центру прав людини ZMINA.

Напівправда

Протягом двох раундів слухань представники РФ неодноразово стверджували, що Україна недоговорює та намагається обдурити суд.

Російська сторона серед іншого намагалася довести суддям, що основною і єдиною правовою основою для повномасштабного вторгнення в Україну була стаття 51 Статуту ООН – самооборона в разі збройного нападу, та аж ніяк не Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.

На перших слуханнях правники російської сторони наголошували, що саме на 51-шу статтю посилався Володимир Путін перед оголошенням війни та Василь Небензя в Раді Безпеки ООН.

Представники РФ, однак, не договорили, що в промові їхнього президента, на яку вони посилалися, йшлося й про геноцид.

“Необхідно було невідкладно припинити цей жах – геноцид щодо мільйонів людей, що живуть там”.

“Її мета (війни. – Ред.) – захист людей, які протягом восьми років зазнають знущань, геноциду з боку київського режиму”.

На це звернули увагу суддів юристи української сторони.

Уже на других слуханнях заступниця агента РФ Кирила Удовиченка Марія Заболоцька заявила, що Путін згадував у своїх промовах геноцид, лише щоб описати ширший контекст подій у східних областях України. Так само “риторично” цей термін використовували й інші посадовці, додала вона.

Отже, російська сторона пропонує не звертати уваги на звинувачення України в геноциді, які лунали протягом багатьох років від російських політиків, наголосила в суді адвокатка України Марні Чік.

Правники від РФ уникали в суді ще однієї теми – тимчасових заходів, що МС ООН встановив 16 березня 2022 року. Тоді суд зобов’язав РФ негайно припинити вторгнення в Україну.

На перших слуханнях російська сторона лише побіжно згадувала це рішення, однак нічого не говорила про те, що Росія його проігнорувала.

Після того як Україна та більшість інших країн-заявниць нагадали про це під час своїх виступів, представниця РФ заявила, що на цьому етапі слухань обговорювати наказ про тимчасові заходи нібито не доречно. За версією російської сторони, якщо нині суд визнає, що не має юрисдикції в цій справі, то й наказ стане недійсним.

Під час виступів у Міжнародному суді ООН російська сторона серед іншого багато разів закидала Україні обстріли житлових районів, що призводили до смертей цивільних. Посилалися її правники зазвичай на звіти міжнародних експертів та спостерігачів. Однак у жодному з цих документів не йдеться про відповідальність України за ті обстріли – це висновки лише російської сторони.

Так, представники РФ заявили в суді, що українські військові обстріляли з автоматів автобус із працівниками водопровідної компанії “Вода Донбасу” 12 березня 2018 року. Послалися в цьому разі вони на повідомлення моніторингової місії ОБСЄ.

Однак у самому звіті експерти організації не вказують, чиї військові обстріляли автобус. Тільки зазначають, що це трапилося на окупованій росіянами території, за 16 км від лінії розмежування.

Оксана Полулях, аналітикиня StopFake, у коментарі ZMINA зазначає, що Росія й не намагається переконати суд у власній правоті.

“Для Росії важливо вчергове використати міжнародний майданчик, щоб посіяти сумніви в правдивості української позиції”, – наголошує вона.

Фейки

На слуханнях російська сторона використовувала різні інструменти поширення пропаганди, додає Полулях.

“Маніпуляції, гра слів, використання нової лексики, як-от “люди Донбасу”, підтримка загальних російських наративів. Однак лунала в суді з російського боку і відверта неправда”, – зауважує експертка.

Так, заступниця агента РФ заявила в суді, що трагедію в Бучі буцімто вигадала та інсценувала Україна.

За словами російської представниці, Україна нібито досі не оприлюднила ніяких даних про загиблих у Бучі. Родичі загиблих, за її версією, у публічному просторі також не з’являлися. Україна також нібито мовчить про результати розслідувань тих подій.

Тезу про те, що Україна не опублікувала списків загиблих, озвучував міністр закордонних справ РФ ще у 2022 році, однак фактчекери це спростували.

Прокуратура України зафіксувала в Бучі понад 9 тисяч воєнних злочинів. Підозри оголошено більш ніж сотні російських військових. Обвинувальні акти проти понад 30 військових скерували до суду, зокрема щодо генерал-полковника РФ Олександра Лапіна, який безпосередньо керував окупацією Сумської, Чернігівської та Київської областей.

У травні 2023 року дев’ятьох російських військових засудили за катування та погрози вбити мешканця Бучі.

Росія ці факти проігнорувала. Натомість подала суду свідчення італійського журналіста про те, як українські військові та цивільні нібито розкладали на вулицях Бучі заздалегідь привезені трупи.

У квітні 2022 року експерти StopFake розібрали діяльність цього журналіста. Він неодноразово поширював неправдиву інформацію про повномасштабну війну Росії проти України, а також регулярно повторював російські пропагандистські наративи.

Під час слухань російська представниця Марія Заболоцька також звинуватила Україну в обстрілі “Точкою-У” залізничного вокзалу в Краматорську 8 квітня 2022 року. У такий спосіб Україна, за словами росіянки, намагалася залякати мешканців та залишити їх у місті.

Заступниця агента РФ на слуханнях учергове повторила поширену пропагандистську тезу, що Росія не могла завдати цього удару, бо нібито вже давно зняла “Точку-У” з озброєння.

Ці звинувачення Росія висунула майже одразу після обстрілу. Однак і українські правоохоронці, і міжнародні експерти та спостерігачі спростували це.

Так, правозахисна організація Human Rights Watch та дослідницька група SITU Research провели власне розслідування та визначили, що ракету по вокзалу в Краматорську запустили саме російські військові.

Експерти “Вокс Україна” зібрали приклади використання Росією цього ракетного комплексу на парадах та навчаннях ще до повномасштабного вторгнення в Україну.

Міжнародна організація Amnesty International зафіксувала інші випадки використання Росією “Точки-У” на Донеччині та Луганщині.

Представники РФ не згадали цих звітів у своїх доповідях.

Натомість вони процитували іншу заяву Amnesty International, де організація звинуватила Україну в розміщенні військової техніки поблизу цивільної інфраструктури. Однак промовчали про те, що незалежна комісія з міжнародних експертів визнала ці обвинувачення не досить обґрунтованими, а в самій організації пізніше перепросили за некоректність звіту.

Маніпуляції

Представники РФ у Міжнародному суді ООН заявили серед іншого, що саме Росія нібито прийняла найбільше біженців з України – понад 4 мільйони. Зокрема, понад 700 тисяч дітей, підкреслили вони.

“Тепер Україна наважується сказати, що евакуація дітей від цього постійного обстрілу та бомбардування була “викраденням”. На їхню думку, дітей слід було тримати на лінії вогню українських гармат”, – заявила заступниця агента Росії.

Женевська конвенція 1948 року про захист цивільного населення під час війни забороняє переміщувати дітей до іноземної держави, окрім як задля невідкладного лікування. Сторони конфлікту також зобов’язані намагатися об’єднати розлучені війною родини та повернути дітей додому чи до рідних якомога швидше.

Україна та світ вимагають від РФ саме цього – дотримуватися міжнародного гуманітарного права.

Доповідачі від Росії не посоромилися порушити в Міжнародному суді ООН цю тему навіть попри наявні розслідування та ордери на арешт від Міжнародного кримінального суду саме за незаконну депортацію дітей.

“Для представників РФ не є принциповим, щоб громадськість дізналася правду. Важливіше для них те, що вони зможуть укотре повторити в суді свою пропаганду. І потім це розійдеться цитатами у великих медіа в усьому світі”, – наголошує Полулях.

З’являтимуться і спростування російської брехні, однак їх побачить менша кількість людей, ніж самі фейки, додає експертка.

“На жаль, попри те, до скількох міжнародних злочинів причетна Росія, її голос і досі продовжує бути сильним у світі”, – зауважує Полулях.

У березні 2022 року, коли МС ООН зібрався, щоб розглянути питання про тимчасові заходи, Росія відмовилася брати участь у слуханнях. Однак до нинішніх виступів усе ж долучилася.

“Представники РФ не втрачають можливостей відвідувати міжнародні події, брати участь в обговореннях, вносити пропозиції. Вони використовують усі можливі платформи задля поширення власної пропаганди”, – наголошує Полулях.

Автор: Діана Колодяжна

Джерело: Центр прав людини ZMINA