22 січня, відзначаємо одне з найважливіших державних свят – День Соборності. Саме цього дня 1919 року Українська Народна Республіка й Західноукраїнська Народна Республіка об'єдналися в соборну Україну
Акт Злуки УНР і ЗУНР проголосили 101 рік тому на Софійському майдані в Києві. Ось як події того знаменного дня описує "Історична правда":
У Києві був морозний день, дерева вкриті інеєм. Із самого ранку місто мало святковий вигляд – скрізь національні прапори і транспаранти, на балконах розвішано килими й полотна з яскравими українськими малюнками. Особливо гарно задекоровано Софійську площу та сусідні вулиці. По всьому майдані на стовпах герби чи не всіх українських губерній, плакати.
Об 11-й ранку під звуки музики почали йти сюди українські піхотні частини, артилерія та самострільні команди, котрі стали шпалерами з чотирьох боків площі. За військом рушили люди, які заповнили весь майдан і сусідні вулиці. Чимало із присутніх залізли на дерева, щоби краще побачити дійство.
Універсал Директорії УНР про Злуку УНР та ЗУНР від 22 січня 1919 року
Із численних делегацій першими з явилися службовці залізниць із великим транспарантом, на якому було написано: "Слава українським Героям!" Опісля надійшли делегації від міністерств та інших установ, були хресні ходи з усіх київських церков.
Читайте також: Злука: як ідея перемогла імперію
Духовенство зібралося у Софійському соборі на Службу Божу. Її правив єпископ черкаський Назарій.
Розміщенням делегацій і всім церемоніалом завідував артист Микола Садовський.
Займали свої місця члени Галицької делегації, урядовці з головою Ради міністрів Володимиром Чехівським, делегати Трудового конгресу, представники Національного союзу, найвищі цивільні та військові достойники, закордонні дипломати.
О 12-й під урочисті звуки дзвонів із Мазепинської дзвіниці й інших церков і гук гармат із Софійського собору вийшло на площу і стало навколо збудованого там аналою духовенство з хоругвами.
Здалеку почулися поклики "Слава!" на честь членів Директорії, котрі під'їжджали на автомобілях. Військовий оркестр зіграв Національний гімн.
Акт Соборності почав своїм привітанням представник Української національної ради, голова Галицької делегації Лев Бачинський, а Лонгин Цегельский зачитав заяву президії УНР і Державного секретаріату про волю ЗУНР об'єднатися в єдину Українську соборну державу. Цю заяву всі учасники сприйняли довготривалими оплесками.
Промовляв голова Директорії Володимир Винниченко. Текст Універсалу Соборності виголосив професор Федір Швець. Після цього архієпископ Агапіт відслужив із духовенством молебень у намірах українського народу й Української держави. Відбувся військовий парад галицького легіону Січових стрільців, якими командував полковник Євген Коновалець.
Акт Злуки вперше проголосив незалежну соборну національну державу Україну, став могутнім виявом волі українців до етнічної та територіальної консолідації, свідченням їхньої самоідентифікації, становлення політичної нації. Ідея соборності українських земель набула державного статусу.
.
IV Універсал Української Центральної Ради
Офіційно в Україні День Соборності відзначають з 1999 року. Однак 30 грудня 2011-го режим Януковича указом тодішнього президента скасував свято. Його перетворили на так званий День Соборності та Свободи України.
Річ у тім, що в такий спосіб Віктор Янукович вирішив позбутися іншого державного свята – Дня Свободи, яке 2006 року на честь початку Помаранчевої революції запровадив президент Віктор Ющенко.
Режим Януковича переніс День Свободи із 22 листопада на 22 січня й об'єднав його із Днем Соборності. Гібридного свята Україна позбулася завдяки Петрові Порошенкові, який відновив відзначення Дня Соборності.
Сьогодні також згадуємо й іншу подію, що відбулась рівно на рік раніше, 22 січня 1918-го, а саме – ухвалення IV Універсалу Центральної Ради, який проголосив повну незалежність Української Народної Республіки, визначаючи її самостійною, незалежною, вільною державою українського народу.
Головною традицією Дня Соборності є "живий ланцюг" – акція, що символізує єдність українців. Уперше патріоти провели її 21 січня 1990 року. Тоді "живий ланцюг", в якому взяли участь 450 тисяч осіб, об’єднав Івано-Франківськ, Львів і Київ.